16 лютого 2024 р. № 400/4796/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Абакумов Станіслав Миколайович (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Миколаївського окружного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, у період його лікування та перебування у відпустках для лікування за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн, у період його лікування та перебування у відпустках для лікування за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за жоден із місяців, коли позивач перебував на лікуванні чи у відпустці для лікування, йому не вилачувалася додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн.
Ухвалою від 08.05.2023 суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд установив строки подання доказів та заяв по суті справи, серед іншого, відповідачу - відзиву на позовну заяву за кожним з доводів позовної заяви та доказів на його підтвердження з доказами його направлення позивачу; позивачу - якісних копій військового квитка та виписок з медичної документації; доказів звернення до відповідача за виплатою додаткової винагороди за спірні періоди; доказів відмови відповідачем у виплаті позивачу додаткової винагороди за спірні періоди.
Ухвала від 08.05.2023 вручена представнику позивача 10.05.2023 доставленням її в його електронний кабінет 09.05.2023 о 19 год 24 хв.
Відповідач подав до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує і просить відмовити в позові, зазначаючи, що виплатив позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн у розмірі пропорційно до тривалості перебування позивача на стаціонарному лікуванні. Відповідач вказує на відсутність підстав для нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, за період перебування на амбулаторному лікуванні та перебування у відпустці у зв'язку з лікуванням, посилаючись на те, що отримане позивачем поранення не є тяжким.
Ухвалою від 08.06.2023 суд витребував у відповідача докази на підтвердження того, що в період перебування на стаціонарному лікуванні в лікарняних закладах позивачу нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, зокрема детальний розрахунок таких нарахувань, розрахунок нарахованого і виплаченого позивачу грошового забезпечення в ті місяці, коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні, докази на підтвердження зазначеного в розрахунках.
Жодних доказів від відповідача на виконання ухвали від 08.06.2023 до суду не надходило.
Від позивача або його представника, в свою чергу, не надходили докази на виконання ухвали від 08.05.2023.
У зв'язку з неподанням сторонами доказів, на які вони посилаються на обгрунтування своїх вимог і заперечень, суд ухвалою від 20.12.2023 витребував у позивача якісні (доступні для читання, із розбірливо зазначеним текстом) копії військового квитка та виписок з медичної документації (додатки 2-12 до позовної заяви); витребував у відповідача докази на підтвердження того, що у період перебування на стаціонарному лікуванні в лікарняних закладах позивачу нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, зокрема детальний розрахунок таких нарахувань, розрахунок нарахованого і виплаченого позивачу грошового забезпечення в ті місяці, коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні, докази на підтвердження зазначеного в розрахунках.
На виконання ухвали від 20.12.2023 представник позивача подав до суду витребувані докази в належній якості.
Відповідач доказів на виконання ухвали від 20.12.2023 не подав. Ухвала від 20.12.2023 вручена відповідачу 26.12.2023, що підтверджується в сукупності рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 06 002 395 704 77 та відомостями з офіційного вебсайту АТ „Укрпошта” щодо відстеження зазначеного поштового відправлення.
У зв'язку з тим, що від учасників справи не надходило заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку позивача та визнається сторонами.
Виконуючи бойове завдання, 05.03.2022 позивач отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою відповідача від 22.07.2022 № 201 та визнається сторонами.
З 05.03.2022 до 19.03.2022, з 20.05.2022 до 03.06.2022, з 10.06.2022 до 20.06.2022, з 27.06.2022 до 02.08.2022, з 18.08.2022 до 01.09.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні.
Зазначені обставини підтверджується наявними у справі медичними документами (виписками, епікризами) та визнаються сторонами.
У період з 05.09.2022 до 13.09.2022 позивач перебував на амбулаторному лікуванні в клініці терапії та реабілітації суглобів і хребта „OrtoSano”, що підтверджується випискою з медичної картки.
У період з 07.06.2022 до 06.07.2022 позивач перебував у відпустці у зв'язку з хворобою, що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2022 № 151. Підставою надання такої відпустки, як зазначено в наказі, є довідка ВЛК від 02.06.2022 № 353.
У період з березня до вересня 2022 року позивачу виплачене грошове забезпечення в загальній сумі 365 137,58 грн, що підтверджується відомістю зарахувань заробітної плати за період з 21.03.2022 до 20.09.2022. Установити, чи містили виплачені суми додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн, і в якому розмір та за які періоди, суд не має можливості, оскільки сторони не подали до суду жодних доказів, на підставі яких можна було б виокремити складові виплачених сум.
Керуючись принципом диспозитивності, задля з'ясування всіх обставин справи, суд ухвалами від 08.06.2023, 20.12.2023 витребував у відповідача докази на підтвердження того, що в період перебування на стаціонарному лікуванні в лікарняних закладах позивачу нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, зокрема детальний розрахунок таких нарахувань, розрахунок нарахованого і виплаченого позивачу грошового забезпечення в ті місяці, коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні, докази на підтвердження зазначеного в розрахунках.
Відповідач зазначені докази не подав до суду. Відомості про неподання витребуваних доказів з поважних причин у матеріалах справ відсутні.
Відповідно до частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За такого суд установив, що відповідач не довів обставину виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, за дні перебування позивача на стаціонарному лікуванні, на яку посилався у відзиві.
Суд не установив обставин перебування позивача на лікуванні або у відпустці у зв'язку з хворобою у квітні 2022 року, який також належить до спірного періоду.
Зокрема, витягами з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2022 № 86, від 05.05.2022 № 118, доданими до відзиву, підтверджується, що з 03.04.2022 позивач вважався таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків з госпіталю до пункту постійної дислокації, а з 05.05.2022 - таким, що прибув до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у бойових діях.
Суд вказує, що позивач не навів у позовній заяві жодної фактичної обставини (щодо перебування на лікуванні або у відпустці у зв'язку з хворобою) у квітні 2022 року. У справі відсутні докази перебування позивача в квітні 2022 року на лікуванні або у відпустці у зв'язку з хворобою.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
У пункті 1 постанови від 28.02.2022 № 168 „Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова № 168) в редакції, чинній у спірний період, Кабінет Міністрів України установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Сторони визнають і наявними в справі доказами підтверджується перебування позивача на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, у період з 05.03.2022 до 19.03.2022, з 20.05.2022 до 03.06.2022, з 10.06.2022 до 20.06.2022, з 27.06.2022 до 02.08.2022, з 18.08.2022 до 01.09.2022.
Оскільки відповідач не довів нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, його належить зобов'язати провести такі нарахування і виплату.
Позивач заявив позовні вимоги за період з березня до вересня 2022 року, при цьому в позовній заяві визнав, що перебував на стаціонарному лікуванні саме в зазначені вище періоди.
Оскільки за пунктом 1 Постанови № 168 додаткова винагорода виплачується пропорційно часу участі у відповідних заходах, зокрема і пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн, має бути виплачена позивачу за періоди фактичного перебування на такому лікуванні, а не за весь календарний місяць.
Постанова № 168 не містить обов'язку військової частини нараховувати і виплачувати додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн, за період перебування на амбулаторному лікуванні, а лише на стаціонарному.
Обов?язковою умовою для отримання виплати під час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення є прив?язка поранення до категорії “тяжке” в Класифікаторі розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України України від 04.07.2007 № 370.
У довідці ВЛК від 02.06.2022 № 353, яка є підставою для надання позивачу відпустки у зв'язку з хворобою, не вказано, що отримане поранення є тяжким.
Позивач і його представник не скористалися правом подати відповідь на відзив, не заперечили аргументів відповідача про те, що отримане позивачем поранення не є тяжким.
Відповідно до пунктів 3, 4 цього Класифікатора, до тяжких травм відносяться:
- За характером отриманих ушкоджень: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; перелом черепа; внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня тяжкості; поранення, проникаючі в просвіт глотки, гортані, трахеї, стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз; проникаючі поранення хребта; ушкодження хребців шийного відділу хребта, у тому числі і без порушення функції спинного мозку; нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців; закриті ушкодження спинного мозку; поранення грудної клітки, що проникають в плевральну порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння, зокрема без ушкодження внутрішніх органів; поранення живота, що проникають в порожнину очеревини; поранення, що проникають в порожнину сечового міхура або кишечнику; відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози); розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми, розриви передміхурової залози, розрив сечоводу, розрив перетинкової частини сечовипускального каналу; переломи заднього півкільця таза з розривом клубово-крижового зчленування і порушенням безперервності тазового кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній і задній частинах з порушенням його безперервності; вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок; множинні переломи п'ясних та плесневих кісток; ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, стегнової, підколінної артерій або супроводжуючих їх вен; термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла; опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10% поверхні тіла; опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів, шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла; опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20% поверхні тіла; опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої частини голови; електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла; відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження організму; радіаційні ураження середнього (12-20 Гр) і важкого (20 Гр і більше) ступеня тяжкості; переривання вагітності; ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями; тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше; стійка втрата працездатності (інвалідність); травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.
- Травми, що в гострий період супроводжуються: шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу; комою різної етіології; гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом, важким ступенем порушення мозкового кровообігу; гострою нирковою або печінковою недостатністю; гострою дихальною недостатністю; розладом регіонального і органного кровообігу, що призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок, емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії; сепсисом.
- Травми, які призвели до тяжких наслідків: втрата зору, слуху, мови; втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги); психічні розлади; втрата репродуктивної здатності; невиправне понівечення обличчя.
До легких травм відносяться:
- ушкодження, що не вказані в п. 3;
- розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.
У справі наявні надані позивачем довідки ВЛК від 02.06.2022 № 353, від 04.07.2002 № 370, від 01.08.2022 № 538, від 18.10.2022 № 572, які не містять відомостей про такі характер травм і наслідки, які передбачені пунктом 3 Класифікатора. Із змісту цих довідок ВЛК жодним чином неможливо дійти висновку про належність отриманого позивачем поранення до тяжких.
Щодо періоду з 01.04.2022 до 30.04.2022 суд вказує, що позивач не навів у позовній заяві жодної фактичної обставини (щодо перебування на лікуванні або у відпустці у зв'язку з хворобою) у цей період. У справі відсутні докази перебування позивача в період з 01.04.2022 до 30.04.2022 на лікуванні або у відпустці у зв'язку з хворобою. Суд установив, що з 03.04.2022 позивач вважався таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків з госпіталю до пункту постійної дислокації, а з 05.05.2022 - таким, що прибув до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у бойових діях.
Позивач не посилається в позовній заяві на те, що він у квітні 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Так само у справі відсутні будь-які докази на підтвердження цього.
За такого у задоволенні позовних вимог за період з 01.03.2022 до 04.03.2022, з 20.03.2022 до 31.03.2022, з 01.04.2022 до 30.04.2022, з 01.05.2022 до 19.05.2022, з 04.06.2022 до 09.06.2022, з 21.06.2022 до 26.06.2022, з 03.08.2022 до 17.08.2022, з 02.09.2022 до 30.09.2022 належить відмовити.
Отже, позовну заяву належить задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в березні 2022 року, травні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, серпні 2022 року, вересні 2022 року, а саме: за період з 05.03.2022 до 19.03.2022, з 20.05.2022 до 03.06.2022, з 10.06.2022 до 20.06.2022, з 27.06.2022 до 02.08.2022, з 18.08.2022 до 01.09.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог за період з 01.03.2022 до 04.03.2022, з 20.03.2022 до 31.03.2022, з 01.04.2022 до 30.04.2022, з 01.05.2022 до 19.05.2022, з 04.06.2022 до 09.06.2022, з 21.06.2022 до 26.06.2022, з 03.08.2022 до 17.08.2022, з 02.09.2022 до 30.09.2022 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна