16 лютого 2024 р. № 400/14479/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, вул. Херсонське шосе, 48/8,Миколаїв,54024
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними дії управління в не проведенні позапланової перевірки по зверненню ОСОБА_1 щодо прийняття в експлуатацію житлової кімнати літ.2-2 13,1 кв. м у житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , зобов'язання провести позапланову перевірку по зверненню ОСОБА_1 щодо прийняття в експлуатацію житлової кімнати літ.2-2 13,1 кв. м у житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протиправно не провів позапланову перевірку на звернення позивача відповідно до п.6 ч.1 ст.41 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки співвласник позивача порушує вимоги чинного законодавства, а саме ч.8 ст.39 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів не прийнятих в експлуатацію забороняється.
Відповідач надав суду відзив на позов , в якому просить відмовити у позові, оскільки державний нагляд здійснюється при виконанні будівельних робіт. Позивач не надав ДАБК доказів, що ОСОБА_2 здійснює будівельні роботи. Також постановою КМУ №303 протягом воєнного стану зупинено проведення планових та позапланових перевірок.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України без проведення судового засідання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
27.04.2023 позивач звернувся до ДАБК ММР із заявою про проведення перевірки
-виконання співвласником житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 п.7 рішення виконкому Заводської районної ради народних депутатів від 20.08.1991 №287,
- прийняття в експлуатацію житлової кімнати літ.2-2 площею 13,1 кв. м у житловому будинку літ.А-1 по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 .
Позивач є власником 3/10 часток, ОСОБА_2 власником 70/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_3 .
Пунктом 7 рішення виконкому Заводської районної ради народних депутатів від 20.08.1991 №287 зобов'язано співвласників житлового будинку по АДРЕСА_3 провести ремонт кімнат без зміни їх розмірів та планування, строк виконання ремонту встановлено до 01.09.1992року. Позивач зазначає, що рішення виконкому співвласником житлового будинку не виконано та використовується без прийняття в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України« Про регулювання містобудівної діяльності».
02.06.2023 відповідач надав відповідь на звернення позивача, в якому зазначив, що відповідно до ст.41Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» державний будівельний контроль здійснюється під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Зі звернення не вбачається ознак проведення будівельних робіт, на даний час відсутні повноваження щодо здійснення управлінням заходів державного архітектурного-будівельного контролю за адресою : м. Миколаїв, вул. Кузнецька 139. Стосовно здійснення контролю за виконанням рішень виконкому повідомили, що зазначене питання не належить до повноважень управління.
Частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.
Однією із підстав для проведення позапланової перевірки є:
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється для дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто, за загальним правилом, такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту. (Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 809/4316/15 , № 420/7114/19від 26.09.2023).
Метою державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, то державний архітектурно- будівельний контроль може здійснюватися щодо збудованих об'єктів нерухомості у разі, якщо їх будівництво (проведення будівельних робіт) фактично продовжується. (Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.06.2023 по справі № 640/5981/19 ).
Позивач у позові та у зверненні від 27.04.2023 зазначає, що кімната літ. 2-2 у житловому будинку літ. А-1 по АДРЕСА_2 використовується без прийняття в експлуатацію.
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів не прийнятих в експлуатацію забороняється.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється для дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Отже порушення вимог законодавства повинен допустити суб'єкт містобудування при здійсненні будівельних робіт.
Але позивач при зверненні та суду не надав доказів, що співвласник виконує будівельні роботи та доказів того, що це житло не введено в експлуатацію.
Крім того, відповідно до п.1 постанови КМУ №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 передбачено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.
В Україні наразі триває воєнний стан, тому проведення перевірок відповідачу заборонено.
Також суд зазначає, що захисту підлягає порушене права позивача.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ст.5 КАС України).
За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Позивач не зазначив, які його права порушені тим, що відповідач відмовив у проведенні позапланової перевірки та яким чином вони відновляться.
Позивач всупереч ст.77 КАС України не довів суду, що відповідач протиправно відмовив йому у проведенні позапланової перевірки та його права порушені, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко