16 лютого 2024 року № ЗД/620/1/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши в місті Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів, поданою до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд: витребувати з матеріалів справи №620/3292/19 за місцем знаходження доказу та надати ОСОБА_1 копію довідки розрахунку, яка відповідно до рішення від 30.01.2020 по справі як доказ підтверджує розрахунок з ним за неотримане речове майно та здійснення йому виплат за 2004 по 2009 рік включно.
На підставі розпорядження Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 №18 вказану заяву було направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 визначено територіальну підсудність заяви (провадження) №ЗД/620/1/22 Київському окружному адміністративному суду.
15.02.2024 матеріали заяви №ЗД/620/1/22 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Дудіну С.О.
Розглядаючи вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Частиною першою статті 115 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;7) перелік документів, що додаються до заяви.
Як зазначено вище, у заяві про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд витребувати з матеріалів справи №620/3292/19 за місцем знаходження доказу та надати ОСОБА_1 копію довідки розрахунку, яка відповідно до рішення від 30.01.2020 по справі як доказ підтверджує розрахунок з ним за неотримане речове майно та здійснення йому виплат за 2004 по 2009 рік включно.
Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку про те, що заявником у вказаній заяві не наведені обставини, для доказування яких необхідний відповідний доказ.
Так, у вказаній заяві заявник повідомив, що у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі №620/2317/20 зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до довідки-розрахунку про нарахування компенсації за неотримане речове майно, що належить до видачі, було розраховано та виплачену компенсацію за неотримане речове майно.
Заявник зауважив, що на даний час існує загроза втрати вказаної довідки, оскільки термін зберігання справи №620/3292/19 становить 3 роки.
Заявник повідомив, що вказаний доказ необхідний для подальшої реалізації права на отримання компенсацій, гарантованих законодавством.
Проте, заявником не вказано, які саме обставини майбутнього позову будуть підтверджуватися вказаною довідкою-розрахунком; з яким позовом він збирається звертатися до суду після отримання цього доказу та яка особа буде мати статус відповідача за таким позовом. Не вказано та не обґрунтовано співвідношення та зв'язок між справами №620/3292/19 та №620/2317/20, на які заявник посилається у заяві.
Крім того, заява не містить обґрунтування необхідності забезпечення доказів у спосіб витребування відповідної довідки. Зокрема, заявником не наведено обґрунтування неможливості отримання копії цієї довідки при ознайомленні з матеріалами справи №620/3292/19.
Відповідно до частини 2 статті 116 КАС України за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.
Таким чином, заява про забезпечення доказів повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 744,30 грн (2481 грн х 0,3), однак до заяви про забезпечення доказів відповідач не додав доказів сплати судового збору у наведеному розмірі.
У заяві про забезпечення доказів заявник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, яка визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Водночас, заявником не доведено, що доказ, витребування якого він має намір забезпечити, буде використовуватися ним при зверненні до суду у справі, пов'язаній з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Заявником взагалі не мотивовано необхідність та доцільність такого витребування.
З урахуванням наведеного суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.
Відповідно до частини третьої статті 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне залиши без руху заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви, та встановити йому строк для усунення її недоліків, шляхом зазначення конкретних обставини, для доказування яких необхідний відповідний доказ, та надання обґрунтувань необхідності забезпечення доказів у відповідний спосіб, а також надання платіжного документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 115,116, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, подану до подання позовної заяви, залишити без руху.
2. Визначити ОСОБА_1 термін до 19.02.2024 до 15:00 для усунення недоліків заяви про забезпечення доказів, поданої до подання позовної заяви, до якого заявнику необхідно:
- надати пояснення із зазначенням конкретних обставини, для доказування яких необхідний відповідний доказ;
- надати пояснення із зазначенням обґрунтувань необхідності забезпечення доказів у відповідний спосіб;
- надати докази сплати судового збору.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.