07 вересня 2023 року Справа № 160/19290/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування Закону України «Про престижність шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року за №345-VІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за №1058-ІV, як працівнику на якого поширюється дія ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року за №345-VІ, що зайнятий повний робочий день під землею, з часу набуття права на пенсію, а саме з 16.01.2023 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 23.01.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, однак, за наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів територіальним органом пенсійного фонду прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із недосягненням позивачем віку, визначеного положеннями п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), яким, зокрема, підвищено вік виходу на пенсію на пільгових умовах на 5 років Крім того, вищеозначеним рішенням позивачеві було відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи відповідно до її трудової книжки від 03.03.1995 року через заповнення запису на титульній сторінці трудової книжки із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року. Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідною позовною заявою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046050015361 від 30.01.2023 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 16.01.2023 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На виконання вищевказаного рішення суду, 19.06.2023 року відповідачем прийнято рішення, яким ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.01.2023р. Однак, при обчисленні пенсії позивача відповідач безпідставно та необґрунтовано не застосував норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», в той час, як позивач у розумінні приписів ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», маючи стаж роботи на підземних роботах, на спеціальностях, що дають право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, набула право на призначення пенсії у розмірі, встановленому ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», в силу закону, у зв'язку із чим позивач звернулась до суду із вказаною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19290/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 23.08.2023 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
Також вищевказаною ухвалою суду від 07.08.2023р. витребувано у Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
07.09.2023 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, однак, у зв'язку із тим, що позивач не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, а також у зв'язку із тим, що ключовим правовим питанням, яке було предметом розгляду судової справи №160/2920/23, було право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, а, питання щодо обчислення розміру пенсії (наявність чи відсутність у позивача права за умови наявності відповідного стажу) за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» судом першої інстанції у справі №160/2920/23 не розглядалось, то Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло в межах та спосіб передбачений законодавством. Зважаючи на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2023р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 23.01.2023р. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення від 30.01.2023 року №046050015361, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з недосягненням на день звернення пенсійного віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказаним рішенням також відмовлено в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи відповідно до її трудової книжки від 03.03.1995 року через заповнення запису на титульній сторінці трудової книжки із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року.
Незгода позивача з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зумовила звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046050015361 від 30.01.2023 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.01.2023 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23 набрало законної сили 23.05.2023р.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23, зокрема, встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу за призначенням пенсії (23.01.2023р.) їй виповнилося 45 років і вона мала загальний страховий стаж роботи 24 роки 07 місяців 25 днів, у тому числі пільговий стаж на роботах за Списком № 1 - 15 років 10 місяців 10 днів.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23 рішенням відповідача від 03.07.2023 року №046050015361 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.01.2023 року.
У рішенні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області також зазначено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає - 24 роки 07 місяців 25 днів, з яких пільговий стаж за Списком №1 - 15 років 10 місяців 10 днів. Наведене також підтверджено розрахунком стажу позивача, що міститься в матеріалах її пенсійної справи.
Водночас, з вищевказаного рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.07.2023 року №046050015361 судом встановлено та відповідачем визнається, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.01.2023 року і визначенні розміру такої пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було застосовано приписи ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо визначення розміру її пенсії без урахування Закону України «Про престижність шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року за №345-VІ, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, з 16.09.2008р. набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. №345-VI (далі - Закон №345), який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
З огляду на ст.1 Закону №345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.
Зважаючи на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 20.11.2018 р. у справі №345/4616/16-а (провадження №К/9901/18104/18), статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідно розглядати у нерозривному зв'язку зі списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячи цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення шахтарської праці" та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.
Статтею 8 Закону №345 встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, статтею 8 Закону України "Про підвищення шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому, розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17.
Так, в межах спірних правовідносин позивачеві для перерахунку його пенсії відповідно до вищевказаної норми Закону №345 необхідно мати пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 не менш як 7,5 років.
Враховуючи, що у даному випадку судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, в тому числі, наявними в них документами з пенсійної справи позивача, що при призначенні відповідачем ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №160/2920/23 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.01.2023 року загальний страховий стаж ОСОБА_1 складав - 24 роки 07 місяців 25 днів, з яких пільговий стаж за Списком №1 - 15 років 10 місяців 10 днів, що відповідачем не заперечується, а також встановлено рішенням суду у справі №160/2920/23, яке набрало законної сили, та підтверджується розрахунком стажу позивача, крім того, про те, що сукупний пільговий стаж позивача на підземних роботах за Списком №1 складає понад 7,5 років зазначено і в рішенні відповідача 03.07.2023 року №046050015361 про призначення пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2023 року на підставі рішення суду, суд доходить висновку про обґрунтованість твердження позивача про наявність у нього права на перерахунок пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
При цьому відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується право позивача на призначення пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позаяк, у даному випадку відповідач обмежився виключно посиланням на те, що позивач не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, а також на те, що ключовим правовим питанням, яке було предметом розгляду судової справи №160/2920/23 було право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, а не питання щодо обчислення розміру пенсії (наявність чи відсутність у позивача права за умови наявності відповідного стажу) за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а отже рішенням суду його не було зобов'язано здійснити саме таке призначення. Однак, з цього приводу, суд зауважує, що обов'язок здійснити таке призначення пенсії позивача виникає у відповідача не у зв'язку із зобов'язанням суду, а на підставі та в силу закону, за наявності встановлених ним умов, які у даному випадку, як встановлено судом, було дотримано. При цьому, ані Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ані Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не вимагає додаткового зобов'язання пенсійного органу здійснити певне призначення та виплату пенсії, а також не вимагають від пенсіонера додаткової заяви про застосування до нього при визначенні розміру пенсії положень статті 8 Закону №345-VI, якщо дотримані визначені цією нормою вимоги та умови.
За наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не застосування при призначенні та обчисленні з 16.01.2023 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а, отже, позові вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за №1058-ІV, як працівнику на якого поширюється дія ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року за №345-VІ, що зайнятий повний робочий день під землею, з часу набуття права на пенсію, а саме з 16.01.2023 року, суд зазначає таке.
Відповідно до Рекомендації №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зважаючи на встановлення судом наявності у позивача права на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яке позивач набув в силу закону через наявність у неї достатнього пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 (понад 7,5 років), що відповідачем фактично не заперечується, то здійснення відповідного перерахунку пенсії позивача не передбачає дискреції відповідача у цьому питанні.
Таким чином, суд з метою відновлення порушеного права позивача, доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 16.01.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», виходячи з розміру 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1073,60грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо не застосування при призначенні та обчисленні з 16.01.2023 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) перерахувати з 16.01.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», виходячи з розміру 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова