Справа № 308/2931/24
1-кс/308/968/24
16 лютого 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання заявника ОСОБА_3 , на незаконне затримання, подане у порядку ст. 206 КПК України, -
Заявник ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі клопотанням на незаконне затримання в порядку статті 206 КПК України, в якому повідомила про те, що 15 лютого 2024 року їй перетелефонував її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомив про те, що його затримали невідомі особи, які представились працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . По телефону ОСОБА_4 встиг повідомити, що його повезуть до м. Хуст Закарпатської області. На момент розмови він повідомив, що перебуває у якомусь підвальному приміщенні, після чого сказав, що йому не дозволяють користуватись телефоном та кинув слухавку. Зв'язок із ним відсутній.
Просила слідчого суддю звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавленого свободи.
За ухвалою від 16.02.2024 року було відкрите провадження за цим клопотанням, призначено його до розгляду у судовому засіданні на 15 год. 30 хв. 16 лютого 2024 року, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 негайно доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Ужгородського міськрайонного суду для часті в судовому засіданні.
У судове засідання 16 лютого 2024 року на 15 год. 30 хв. заявник та представник ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибули, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду також доставлено не було.
За листом від 16.02.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 було повідомлено суд про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призвано на військову службу під час мобілізації та передано до військової частини НОМЕР_1 , відтак його не було затримано та/або утримано незаконно.
Розглянувши вказану скаргу та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 16.02.2024 року № 3654 громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не затримувався ІНФОРМАЦІЯ_4 , та не утримувався в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
При перебуванні в ІНФОРМАЦІЯ_7 гр. ОСОБА_4 , було встановлено, що останній є військовозобов'язаним відповідно до норм статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
З наданого слідчому судді витягу з Наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 117 від 15.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 (зі змінами) та 16.02.2024 року прийнятий військовою частиною НОМЕР_2 .
Згідно із ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободу особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
У даному випадку на час розгляду скарги особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знаходиться в межах територіальної юрисдикції суду, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.02.2024 року та іншими наданими слідчому судді доказами.
Крім того, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, тобто була затримана саме по кримінальному провадженню та на підставах, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Закарпатської області.
Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що на час розгляду даного клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знаходиться в межах територіальної юрисдикції суду, що підтверджується наданими доказами, не був позбавлений волі в межах кримінального провадження, відтак у слідчого судді відсутні обов'язки щодо захисту прав людини в порядку ст. 206 КПК України щодо цієї особи, відтак у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання заявника ОСОБА_3 , на незаконне затримання, подане у порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1