(додаткова)
12 лютого 2024 року м. Київ
Справа №2604/8284/12
Провадження № 22-ц/824/109/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Мандрики О.П.
сторони: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач ОСОБА_1 ,
третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у м.Києві
державної адміністрації
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника АТ КБ «ПриватБанк» - Мамалиги Євгенії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації про звернення стягнення та виселення,-
У квітні 2012 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позов мотивований тим, що 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KIMOGA0000053п, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 144 693 доларів США з кінцевим терміном повернення до 27 грудня 2017 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних на суму залишку заборгованості. Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, проте відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 грудня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки № KIMOGA0000053п, згідно з умовами якого, відповідач ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,6 кв. м, яка належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 грудня 2004 року, виданого Дніпровською у м. Києві державною адміністрацією. Обумовлена сторонами договору ціна предмету іпотеки становить 40 688,82 грн.
Станом на 24 лютого 2012 року відповідач має заборгованість у розмірі 258 257,32 доларів. США, з яких: 108 227,05 доларів США - заборгованість за кредитом; 14 763,26 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 380 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 119 559,23 доларів США - пеня; 31,30 доларів США - штраф (фіксована частина); 12 296,48 доларів США - штраф (процентна складова).
Банком до звернення з позовом до суду, з метою надання можливості відновити платіжну дисципліну за кредитним зобов'язанням, надсилалися повідомлення боржнику про порушення умов кредитного та/або іпотечного договору з вимогою добровільно звільнити житлове приміщення у разі продовження порушення зобов'язання за вказаними договорами. 27 лютого 2012 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу, в якій позивач вимагав від ОСОБА_1 повернути суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нараховані в день повернення кредиту в тридцятиденний строк з дня отримання всієї вимоги.
Банк, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КІМОGА0000053п від 27 грудня 2007 року в розмірі 692 482,84 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26 квітня 2013 року складає 5 532 937,91 грн, звернути стягнення на квартиру загальною площею 71,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з прилюдних торгів.
виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою про розірвання кредитного договору у зв'язку зі зміною істотних умов договору, які не залежали від останньої та не могли бути нею передбачені.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору залишено без розгляду.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення та виселення відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року скасовано та позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення та виселення задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIMOGA0000053п від 27 грудня 2007 року у розмірі 108 227,05 доларів США звернуто стягнення на квартиру загальною площею 71,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного суду від 24 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року в частині задоволених позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIMOGA0000053п від 27 грудня 2007 року у розмірі 108 227,05 доларів США звернути стягнення на квартиру загальною площею 71,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, залишено без змін.
11 грудня 2023 року від представника АТ КБ «ПриватБанк» Мамалиги Є.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2000 грн.. В обґрунтування заяви представник АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що при ухваленні судового рішення, суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, які були понесені АТ КБ «ПриватБанк» при розгляді апеляційної скарги і які складаються із сплаченого судового збору, що є підставою для ухвалення судового рішення.
В заяві про ухвалення додаткового рішення, представник АТ КБ «ПриватБанк» Мамалига Є.А. просила розглянути заяву без участі представника Банку.
ОСОБА_1 та її представник Роспотнюк В.О. в судове засідання не з'вилися, про день та час розгляду справи представник ОСОБА_1 адвокат Роспотнюк В.О. повідомлялася належним чином, про що свідчить звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 та її представника Роспотнюк В.О. , які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Колегія суддів, вивчивши подану заяву, перевіривши матеріали справи, дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення
За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Установлено, що постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 вересня 2019 року скасовано та позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення та виселення задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIMOGA0000053п від 27 грудня 2007 року у розмірі 108 227,05 доларів США звернуто стягнення на квартиру загальною площею 71,60 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , із застосуванням процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Проте, питання щодо судових витрат пов?язаних зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги апеляційним судом не вирішувалось.
АТ КБ «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк» за подання позовної заяви до суду першої інстанції було сплачено 3219,00 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 12 травня 2011 року (т. 1, а. с. 41).
За подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» сплатило 4989,45 грн, судового збору, що підтверджується платіжними дорученням від 16 жовтня 2019 року та від 15 листопада 2019 року (т. 3, а. с. 176, 190).
Оскільки Київським апеляційним судом під час прийняття постанови від 11 лютого 2020 року питання щодо розподілу судових витрат за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги вирішено не було, та з врахуванням заяви представника позивача про стягнення судового збору в сумі 2000 грн., Київський апеляційний суд згідно правил статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 2000,00 грн судових витрат, понесених АТ КБ «ПриватБанк» зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк Мамалиги Євгенії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк» (Код ЄДРПОУ:14360570, юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) 2000,00 грн судових витрат, понесених Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна