13 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 283/1823/16-к
Провадження №13-4зво24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
перевірила заяву ОСОБА_20 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК) судових рішень щодо ОСОБА_20 і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Малинського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року ОСОБА_20 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) з призначенням відповідного покарання.
Апеляційний суд Житомирської області ухвалою від 20 лютого 2017 року вирок Малинського районного суду Житомирської області від 06 грудня 2016 року скасував, призначив новий розгляд кримінального провадження № 12016060080000165 в суді першої інстанції.
В подальшому обвинувальний акт у кримінальному провадження №12016060080000165, відносно ОСОБА_20 , що обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК направлено до Брусилівського районного суду Житомирської області.
Брусилівський районний суд Житомирської області ухвалою від 05 листопада 2018 року закрив дане кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_21 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, яку Житомирський апеляційний суд ухвалою від 12 грудня 2018 року залишив без мін.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_20 подала касаційну скаргу, яку Касаційний кримінальний суд Верховного Суду ухвалою від 26 лютого 2019 року повернув у зв'язку з неусуненням недоліків в строк установлений ухвалою від 28 січня 2019 року.
Разом з тим, у провадженні СД відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження №12016060080000568 від 10.08.2016, по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_22 , за ч. 1 ст. 125 КК.
Постановою начальника СД відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 23 жовтня 2023 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12016060080000568 від 10.08.2016, за фактом спричинення ОСОБА_20 тілесних ушкоджень закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в остаточному рішенні від 16 листопада 2023 року в справі «Яковін та інші проти України» (заява № 23362/14 та 6 інших заяв, у тому числі заява ОСОБА_20 № 233610) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) через непроведення органами державної влади ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження із заявниками, вчиненого приватними особами, або за обставин, які виключають причетність представників держави.
У зв'язку із констатацією зазначених порушень положень Конвенції ЄСПЛ присудив заявниці ОСОБА_20 3000 євро як відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_20 звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вироку Малинського районного суду Житомирської області від 6 грудня 2016 року та всіх постановлених ухвал у цій справі щодо неї за виключними обставинами, просить їх скасувати і призначити новий розгляд справи.
Оскільки при зверненні не було дотримано вимог ст. 462 КПК, ухвалою судді Великої Палати 16 січня 2024 року подану заяву залишено без руху й надано строк для усунення допущених недоліків.
У межах визначеного строку надійшла оновлена заява ОСОБА_20 про перегляд судових рішень щодо заявниці у справі № 283/1823/16-к.
Велика Палата, перевіряючи подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею слід відмовити з огляду на таке.
За змістом п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною перегляду судових рішень, що набрали законної сили є встановлення міжнародною судовою установою юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
16 листопада 2023 року ЄСПЛ у справі «Яковін та інші проти України» констатував порушення щодо ОСОБА_20 ст. 3 Конвенції у зв'язку з непроведенням органами державної влади ефективного розслідування скарг на жорстоке поводження із заявниками, вчиненого приватними особами, або за обставин, які виключають причетність представників держави.
Розглядаючи факти справ, ЄСПЛ зазначив, що органи державної влади, які були уповноважені порушити та розслідувати кримінальну справу, насправді не намагалися оперативно та ретельно розслідувати їх, встановити факти та за потреби притягнути до відповідальності винних осіб. Конкретні недоліки наведено у таблиці в додатку (пункт 8 рішення).
Як слідує з таблиці у справі заявниці (заява № 54788/16 від 22 вересня 2017 року), предметом перевірки ЄСПЛ були події, що передували справі та провадження на національному рівні, а саме: 02 березня 2016 року внаслідок конфлікту між заявницею та її сусідом вони нанесли один одному тілесні ушкодження палицею та шматком шиферу. 03 березня 2016 року було порушено кримінальне провадження як щодо заявниці, так і її сусіда. 22 червня 2016 року Житомирський відділ Національної поліції надіслав слідчому листа, в якому зазначив, що розслідування характеризувалося недоліками та не були проведені першочергові слідчі дії. 10 серпня 2016 року слідчий виділив матеріали в окремі провадження. Було проведено декілька медичних експертиз, за результатами яких було зроблено суперечливі висновки щодо тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих заявницею (легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження). Неодноразово органи досудового розслідування закривали провадження у справі щодо сусіда заявниці у зв'язку з відсутністю складу злочину (постанови від 27 лютого 2017 року, 16 серпня 2017 року, 14 вересня 2017 року і 12 лютого 2018 року). Районний суд скасовував усі відповідні постанови як передчасні та щоразу повертав справу на додаткове розслідування. 12 липня 2018 року прокурор скасував постанову слідчого від 04 липня 2018 року у зв'язку з тим, що суперечливі висновки не були усунуті, а також не було остаточно встановлено тяжкості тілесних ушкоджень, завданих заявниці. Подальшої інформації щодо розвитку подій у справі у ЄСПЛ не було.
ЄСПЛ у рішенні вказав на такі суттєві недоліки досудового розслідування у справі заявниці, як: безпідставні постанови про закриття справи або зупинення досудового розслідування; невжиття необхідних заходів для проведення ретельного розслідування справи; недоліки, визнані самими національними органами влади.
Отже, рішенням ЄСПЛ були встановлені порушення конвенційних прав заявниці, які пов'язані із системними процесуальними помилками, якими характеризувалось кримінальне процесуальне законодавство періоду проведення досудового розслідування щодо спричинення ОСОБА_20 тілесних ушкоджень.
У зв'язку із констатацією зазначених порушень положень Конвенції ЄСПЛ присудив заявниці ОСОБА_20 3000 євро справедливої сатисфакції.
Згідно з інформацією Міністерства юстиції України 21 грудня 2023 року на підставі платіжної інструкції Міністерства юстиції України від 20 грудня 2023 року № 440 кошти у розмірі 122 765,70 грн були перераховані на рахунок заявниці.
Отже, рішення у справі «Яковін та інші проти України» не містить вказівок на те, що в основі констатованих щодо заявниці ОСОБА_20 порушень Конвенції лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які були спричинені рішеннями, ухваленими в межах кримінальної справи № 283/1823/16-к.
А повторний розгляд справи може бути адекватним способом поновлення прав заявниці, порушення яких визнано рішенням ЄСПЛ, у тому випадку, якщо рішення ЄСПЛ спонукає до висновку, що оскаржені рішення національних судів були предметом перевірки міжнародної судової установи і суперечать Конвенції.
Вимога заявниці про скасування всіх рішень у справі № 283/1823/16-к і призначення нового розгляду не можуть бути підставою для відкриття провадження, оскільки відповідно до законодавчих приписів Велика Палата за цим рішенням ЄСПЛ не наділена повноваженнями ревізувати зазначені судові рішення, та за відсутності правових підстав, здійснювати у порядку касаційної процедури їх перегляд.
З огляду на викладене немає правових підстав для відкриття провадження за заявою заявниці про перегляд оскаржуваних рішень, ухвалених у межах кримінальної справи № 283/1823/16-к за виключними обставинами у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, а твердження заявниці про протилежне є неспроможними.
Ураховуючи наведене, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_20 слід відмовити, а заяву повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 459, 462, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_20 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК судових рішень щодо ОСОБА_20 у справі № 283/1823/16-к.
Заяву ОСОБА_20 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_11
ОСОБА_3 ОСОБА_12
ОСОБА_4 ОСОБА_13
ОСОБА_5 ОСОБА_14
ОСОБА_6 ОСОБА_15
ОСОБА_7 ОСОБА_16
ОСОБА_8 ОСОБА_17
ОСОБА_9 ОСОБА_18
ОСОБА_10 ОСОБА_23