Справа № 991/1244/24
Провадження 1-кс/991/1256/24
16 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , при розгляді клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Клопотання).
16.02.2024 від детектива НАБУ ОСОБА_4 , який діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_3 , надійшла заява (Вх. № 5931/24-Вх від 16.02.2024), в якій детектив просить залишити Клопотання без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 15 та п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, до загальних засад кримінального провадження відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України (Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості), кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Виходячи з принципу диспозитивності, визначеного ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За ч. 2 ст. 26 КПК України (Диспозитивність), відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки детектив НАБУ, що діє на підставі доручення прокурора САП, який звернувся до суду із Клопотанням, не бажає розгляду поданого Клопотання слідчим суддею по суті та прийняття рішення за результатами такого розгляду, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності сторін, належним процесуальним рішенням у даному випадку буде закриття провадження за Клопотанням.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями ч. 6 ст. 9, ст. 22, 26, статтями 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Закрити провадження за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_5