Справа № 991/955/24
Провадження 1-кс/991/966/24
09 лютого 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшли вказані скарги, в яких захисник просить скасувати постанови старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_4 від 17.01.2024 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій № 1А від 12.01.2024, від 22.01.2024 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій № 3А від 15.01.2024 (вх. від 18.01.2024) та від 22.01.2024 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій № 4А від 15.01.2024 (вх. від 18.01.2024).
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за підозрою, зокрема ОСОБА_5 .
Захисник зазначає, що вона зверталась, у порядку ст. 220 КПК України, до детектива Національного бюро ОСОБА_4 із клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) дій № 1А від 12.01.2024, у якому просила допитати в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; № 3А від 15.01.2024, у якому просила допитати у якості свідка ОСОБА_8 ; № 4А від 15.01.2024, у якому просила допитати у якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
За результатом розгляду клопотань захисником 24.01.2024 та 26.01.2024 засобами поштового зв'язку отримано постанови детектива про відмову у задоволенні клопотань.
Захисник у скаргах зазначає, що вказані процесуальні рішення детектива не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню. Так, детектив у постановах посилається на те, що захисником не наведено, які обставини, з урахуванням вимог ст. 91 КПК України будуть встановлені у результаті проведення допиту свідків.
Водночас захисник стверджує, що подані нею клопотання є мотивованими та обґрунтованими, зокрема зазначена мета необхідності проведення допиту свідків, а саме для усунення допущеної неповноти досудового розслідування в частині встановлення наявності та (або) відсутності в діях ОСОБА_5 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Оскільки у сторони захисту наявні обґрунтовані підстави припускати, що у матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази щодо отримання ОСОБА_5 будь-якої вигоди як для себе особисто, так і для третіх осіб.
Також захисник зазначає, що питання щодо наявності або відсутності особистої зацікавленості ОСОБА_5 у долі осіб, які брали участь у заволодінні коштами АБ «Укргазбанк» на загальну суму 205998435,93 грн, може бути встановлено шляхом допиту відповідних осіб, у тому числі і тих, які вже були допитані детективом у межах кримінального провадження. У клопотаннях захисника наведенні питання, та обставини, які мають бути встановлені під час їх допиту.
Тому захисник вважає, що оскаржувана постанова винесена за надуманими підставами, що відповідно, свідчить про її необґрунтованість, невмотивованість та наявність правових підстав для її скасування.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скаргах підтримала, просила їх задовольнити.
Детектив Національного бюро ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарг. Зазначив, що винесені ним постанови є обґрунтованими та вмотивованими. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 завершено, а отже прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту. Стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України. Вважає, що проведення слідчих (розшукових) дій на такій стадії досудового розслідування є недоцільним, у тому числі з урахуванням тих обставин, що Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає можливості відновлення досудового розслідування, якщо воно завершене. Окрім цього, стороною захисту необґрунтовано необхідність допиту зазначених у клопотанні свідків, оскільки вони вже допитувались у кримінальному провадженні, і наданні ними показання зафіксовані у протоколах допиту. Додатково зазначив, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідка, відповідно до ст. 352 КПК України та доводи захисників щодо неповноти з'ясування всіх фактів та обставин кримінального провадження можуть бути перевірені під час судового провадження. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019.
22.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції статті до 27.06.2020), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (в редакції статті до 01.07.2020, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 (в редакції статті до 28.04.2020) КК України.
18.01.2024 захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_13 та ОСОБА_3 подали детективу Національного бюро ОСОБА_4 клопотання у порядку ст. 220 КПК України: № 1А від 12.01.2024 про допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; № 3А від 15.01.2024 - ОСОБА_8 ; № 4А від 15.01.2024 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , щодо можливого заволодіння ОСОБА_5 коштами АБ «Укргазбанк» за викладеними у повідомленні про підозру обставинами.
Обґрунтовуючи необхідність допиту свідків захисник зазначила, що показання цих осіб нададуть можливість усунути допущену неповноту досудового розслідування у кримінальному провадженні №5201900000000143.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
Встановлено, що за результатами розгляду клопотань захисників старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанови від 17.01.2024 та від 22.01.2024, про відмову в їх задоволенні. В обґрунтування прийнятого рішення старший детектив зазначив інформацію про надходження клопотань захисника та підстави звернення із таким клопотаннями; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту. Зокрема, зазначив, що оскільки 27.09.2023 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, то сторона обвинувачення позбавлена повноважень проводити слідчі (розшукові) дії після завершення досудового розслідування. У клопотанні захисники не вказують, які саме обставини (з урахуванням ч. 1 ст. 91 КПК України), які можуть мати значення для досудового розслідування (враховуючи його завершення), можуть бути доведені чи спростовані у результаті проведення допиту свідків. Крім того свідки, які просить допитати сторона захисту вже були допитані. Також зазначив, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів судом сторона захисту має змогу реалізувати своє право на допит цих осіб відповідно до ст. 352 КПК України, що підтверджується копіями постанов.
Дослідивши у судовому засіданні постанови старшого детектива про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані рішення, старший детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанов, мотиви прийняття та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанови відповідають вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення відповідних слідчих (розшукової) дій, які ініціюються перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у них вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ст. 84 КПК України джерелами доказів у кримінальному провадженні є покази свідків, тобто, фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Водночас, звертаючись із клопотаннями про допит як свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 захисник не обґрунтувала, що показання, які планується отримати внаслідок їх допиту, можуть бути використані для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування. Наведені захисником у клопотаннях обставини є занадто загальними та абстрактним, без належної конкретизації, яку саме обставину, у розумінні ст. 91 КПК України, буде доведено, чи навпаки спростовано.
Окрім цього, слідчим суддею враховується те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, а отже прокурором визнано достатніми зібранні під час досудового розслідування докази, а також те, що особи, допит яких просить провести сторона захисту, вже були допитані детективом.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Враховуючи вимоги статей 22, 91, 223 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що захисником не доведено наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети такої слідчої дії.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов'язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарг належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарг.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1