15 лютого 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/3922/23
Провадження № 22-ц/4815/52/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя: Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 93 063 грн. 02 коп.
06 березня 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 липня 2008 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідачка отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 14 лютого 2023 року відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 93 063 грн. 02 коп., з яких: 76 953 грн. 46 коп. заборгованість за кредитом; 16 109 грн. 56 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2023 року позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 76 953 грн. 46 коп.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 16 109 грн. 56 коп. відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ КБ "Приватбанк" оскаржило його в апеляційному порядку.
Апелянт зазначає, що в підписаній відповідачем заяві визначена базова процентна ставка - 3% на місяць, тобто відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування в тому числі щодо сплати процентів. Вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні боргу за процентами, посилаючись на застосування позивачем змін розміру та порядку нарахування відсоткової ставки, при цьому жодного власного перерахунку не робив.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Судом встановлено, що 17 липня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н шляхом підписання сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (надалі Анкета-заява).
У Анкеті-заяві зазначено, що підписанням цієї Анкети-заяви відповідач відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом з пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого він отримав шляхом самостійного роздрукування. Тип картки, яку бажає оформити відповідач після ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, бажаний кредитний ліміт у Анкеті-заяві не зазначені.
Також зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, підписаної ОСОБА_2 та представником АТ КБ "ПриватБанк", сторони обумовили, що базова відсоткова ставка по кредиту за користування кредитними коштами становить 3 % на місяць на залишок заборгованості, що складає 36 % річних.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14 лютого 2023 року становить 93 063 грн. 02 коп., з яких: 76 953 грн. 46 коп. заборгованість за кредитом; 16 109 грн. 56 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Однак, матеріали справи не містять доказів, що відповідач розумів, ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, підписуючи анкету-заяву про надання кредитної картки, в т.ч. з обов'язком щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у нарахованих банком порядку і розмірі.
Отже, неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Тому відсутні й підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач.
За таких обставин обґрунтованим є застосування при вирішенні спору в цій частині висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.
Так, у підписаних відповідачем анкеті-заяві зазначено, що розмір відсоткової ставки становить 3 %.
Проте визначений позивачем розмір заборгованості суперечить умовам кредитування, про які вказується в підписаних заяві, адже згідно з розрахунком заборгованості позивачем нараховувались відсотки у зміненому розмірі, а саме з 01.01.2013 року зменшена до 30,0 %, з 01.09.2014 року - збільшена до 34,80 %, з 01.04.2015 року - збільшена до 43,20 %, з 01.08.2020 року - зменшена до 42 %., а також з 01.07.2022 року застосовувався подвійний коефіцієнт та проводилось нарахування відсотків на прострочений кредит в розмірі 60,80 %.
Безпідставно нараховуючи відсотки за користування кредитом у збільшеному розмірі, а згодом відносячи цю заборгованість до простроченого кредиту та повторно нараховуючи відсотки, банк незаконно та штучно збільшував суму заборгованості.
Відповідач же цю неправомірно нараховану заборгованість погашала, що також простежується з виписки по рахунку.
Грошові кошти, які були сплачені ОСОБА_1 на погашення заборгованості, неправомірно відносилися на погашення протиправно збільшених відсотків та тіла кредиту, збільшеного за рахунок списання цих відсотків. Отже, розмір заборгованості, заявлений позивачем, визначений усупереч вимог закону та умов договору.
Разом з цим, банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
В матеріалах справи відсутні відомості про узгодження між сторонами змінюваної процентної ставки.
Враховуючи, що позичальник періодично здійснював погашення за наданим кредитом, у т.ч. й нарахувань, не передбачених в анкеті-заяві, колегія суддів позбавлена можливості встановити дійсний розмір заборгованості за відсотками.
Неправильність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях.
Іншого належного розрахунку заборгованості за відсотками, який би відповідав обумовленими сторонами умовами кредитування, позивач до апеляційної скарги не долучив.
Відтак, наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за відсотками не є безспірним доказом їх розміру, а тому позовні вимоги про їх стягнення не можуть бути задоволені.
За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає,
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.