15 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/31124/23
Провадження № 33/4820/152/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому з участю секретаря Мельничук К.С., захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності - Уроди О.В., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , не працюючої, утриманців немає,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 ч. 1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту тривалістю 5 діб
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
За постановою суду, 25 жовтня 2023 року, близько 18 год. 12 хв., ОСОБА_2 перебуваючи в магазині «Єва», що по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому, таємно викрала з полиці магазину спрей для укладання волосся в кількості 1 шт., вартістю 164 грн. 58 коп., чим завдала матеріальної шкоди.
Такими діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.51 ч. 1 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_2 - Урода О.В. у апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 р. скасувати та закрити провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що прийнята з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги аргументує тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 16.11.2023 р. працівниками поліції не зазначено, які саме протиправні дії здійснила ОСОБА_2 , тобто не зазначено об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Вказує, що в матеріалах справи не міститься жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП. Зокрема в матеріалах справи міститься лише заява керуючої магазину «ЄВА» №1805 ТОВ РУШ ОСОБА_3 від 16.11.2023 р. та її пояснення в яких зазначено, що «невстановлена особа» здійснила крадіжку близько 18:12 год. 25.10.2023 р. у магазині «ЄВА». При цьому працівники магазину під час спілкування з працівниками поліції стверджували, що вони на власні очі не бачили факту крадіжки, лише бачили відео на якому невідома особа, яку неможливо ідентифікувати, здійснила крадіжку. Жоден з працівників магазину не вказав на те, що крадіжку здійснила саме ОСОБА_2 .
Крім того, в матеріалах судової справи відсутні будь-які відеозаписи, тобто в ОСОБА_2 наявні обґрунтовані сумніви про наявність будь-якого відео на яке посилаються працівники поліції.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні дані, на підставі яких встановлено, що правопорушення вчинила саме ОСОБА_2 , а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Також, додані до протоколу про адміністративне правопорушення акт інвентаризації товаро-матеріальних цінностей 24146423 від 27.10.2023 р. та довідка від 16.11.2023 р. про собівартість товару взагалі не підтверджують вину ОСОБА_2 .
Апелянт наголошує і на тому, що судом першої інстанції проігноровано та не надано жодної правової кваліфікації поясненням ОСОБА_2 , які вона надала під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також доводи на які посилався захисник.
Вважає, що суд здійснив поверхневий розгляд справи без обґрунтувань своїх висновків належними та допустимими доказами, та притягнув невинну людину до відповідальності наклавши на неї адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на 5 діб. Таким чином, ОСОБА_2 була позбавлена можливості захистити свої права в судовому порядку, а суд обрав найважчу міру покарання.
Захисник просить врахувати, що ОСОБА_2 не притягалася до кримінальної та адміністративної відповідальності, ніколи раніше не вчиняла схожі адміністративні правопорушення, також відсутні будь-які обтяжуючі обставини, тому стає незрозумілим на якій підставі суд першої інстанції вирішив обрати найжорстокіше покарання.
Окрім цього, апелянт зауважує, що ним неодноразово заявлялось клопотання про направлення матеріалів справи на доопрацювання для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, проте судом першої інстанції таке клопотання було проігноровано та залишилось без розгляду.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник Урода О.В. підтримав доводи своєї апеляційної скарги просив їх задовольнити з підстав, викладених в ній. Зазначив, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнає. Наголосив, що наявними у справі доказами недоведений факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.51 ч.1 КУпАП.
Вислухавши захисника, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. 1,2,3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з ст.294 ч.7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, дані вимоги при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 в суді першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ст. 51 ч.1 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Однією із головних умов це встановлення законність та допустимість доказів вини, їх сукупність, яка підтверджує причетність особи до вчинення адмінправопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 ч.1 КУпАП, на підставі даних, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 562857 від 16.11.2023 року, заяві керуючої магазину Ева № 1805 Яблецької В.Ю. від 16.11.2023, відповідно до якої остання просить прийняти міри та притягнути до відповідальності особу, яка близько 18 год. 12 хв. 25.10.2023 у магазині Ева № 1805 (ТОВ «РУШ»), що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 2/1Б, вчинила крадіжку цінностей, а саме ГотТуБі Термозахисного спрея для укладання волосся 200 мл. 1 од., закупівельною вартістю 164 грн. 58 коп., довідці від 16.11.2023, якою підтверджується собівартість товару, актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей № 24146423 від 27.10.2023, відповідно до якого ГотТуБі Термозахисного спрея для укладання волосся 200 мл. відсутній у наявності в магазині Ева № 1805, письмових пояснень керуючої магазину Ева.
Перевіркою змісту таких доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що вони не містять прямих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки товару з магазину за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Захисником в апеляційній скарзі і в суді заперечується вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, при цьому, на противагу складеному протоколу працівниками поліції, захисник посилається на відсутність доказів провини ОСОБА_2 в інкримінованому правопорушенні, вказує що у матеріалах справи відсутній відеозапис, який би підтверджував факт вчинення крадіжки саме ОСОБА_2 , за яким о був складений протокол про адміністративне правопорушення.
Такі доводи захисту апеляційний суд вважає слушними. Відсутність в матеріалах провадження відеозапису та інших доказів вини ОСОБА_4 не дає можливості суду підстав вважати доведеним факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 ч.1 КУпАП. Заява керуючої магазину про виявлення факту крадіжки з магазину товару - термозахисного спрея для укладання волосся 200 мл. 1 од., закупівельною вартістю 164 грн з вимогою притягнути до відповідальності особу яка 18 год. 12 хв. 25.10.2023 у магазині Ева № 1805 (ТОВ «РУШ») за адресою: м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 2/1Б, вчинила крадіжку, довідка про собівартість товару, акт інвентаризації товаро-матеріальних цінностей в магазині апеляційний суд не вважає достатніми доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки.
За вказаних обставин, матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт крадіжки ОСОБА_2 з полиці магазину «Єва» спрея для укладання волосся.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Викладене свідчить про те, що національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд не може взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що буде порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагальності. На підставі викладеного, з урахуванням ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 ч.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисникаОСОБА_2 - Уроди О.В. задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 51 ч. 1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: