05 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/15922/23
Провадження № 22-ц/4820/282/24
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Самбір О.Є., представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/15922/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року (суддя Павловська А.А., повне судове рішення складено 17 листопада 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першої Хмельницької державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого його майно, зокрема 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропроект» м. Хмельницький успадкував та набув у власність його син (брат позивача) ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 , його донька ОСОБА_2 , успадкувала та зареєструвала своє право власності на 5/6 часток земельної ділянки. ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_6 і на підставі заповіту він є спадкоємцем усього майна після смерті матері.
Позивач посилається на те, що після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , набула право на спадкове майно, а саме на 5/12 часток земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, оскільки на момент його смерті була зареєстрована та проживала з спадкодавцем по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вказував, що 20.09.2017 в межах шестимісячного строку після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , подала заяву про прийняття спадщини.
Також, в червні 2023 року позивач зазначає, що звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І.А. із письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на 5/12 (1/2 від 5/6) частки земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813. Однак, у письмовій відповіді нотаріус вказала, що видача свідоцтва є неможливою, адже на 5/6 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 нотаріальною конторою 05.11.2019 видано свідоцтво про право на спадщину на одного спадкоємця ОСОБА_2 , хоча після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями за законом першої черги були: його донька ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_6 , яка згідно з статтею 1268 ЦК України прийняла спадщину фактично, оскільки постійно проживала з спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї.
ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, видаючи 05.11.2019 свідоцтво про право на спадщину на одного із спадкоємців ОСОБА_2 , не перевірила факт наявності ще одного спадкоємця ОСОБА_6 , яка фактично прийняла спадщину, а також зверталася із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін. А тому презюмується висновок про те, що видача Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на 5/6 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 відбулося із порушенням права іншого спадкоємця - ОСОБА_6 на отримання рівної частки у спадщині після смерті ОСОБА_5
І ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серії НОА №560998 від 05 листопада 2019 року, що видано Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, в частині спадкування ОСОБА_2 5/12 (1/2 з 5/6) часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, яка знаходиться за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропроект» м. Хмельницький, які підлягали спадкуванню ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 5/12 (1/2 з 5/6) часток вищевказаної земельної ділянки.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. В порядку забезпечення позову накладено арешт із забороною проводити будь які дії та укладати правочини відносно 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропрект» м. Хмельницький, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що 20.09.2017 ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 зверталася в Першу державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , проте суд першої інстанції зазначає про відсутність такої заяви в матеріалах спадкової справи. Попри це, апелянт звертає увагу на те, що відсутність такої заяви не може бути перешкодою в оформленні спадкоємцем своїх спадкових прав, оскільки ОСОБА_6 , проживаючи на момент смерті із спадкодавцем ОСОБА_5 , у відповідності до статті 1268 ЦК України вже фактично прийняла спадщину. У своєму позові апелянт наголошував, що Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, видаючи свідоцтво про право на спадщину від 05.11.2019 на одного із спадкоємців ОСОБА_2 , не перевірила факт наявності ще одного спадкоємця за законом - матері померлого ОСОБА_6 .
Неправомірність видачі нотаріальною конторою ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину від 05 листопада 2019 року щодо 5/6 спірної земельної ділянки, перешкодило позивачу у реалізації свого спадкового права, а саме успадкувати 5/12 часток цієї землі. В свою чергу, саме лист-відповідь від 14.06.2023 приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І.А. за своїм змістом фактично і являється відмовою у реалізації спадкових прав позивача, що свідчить про те, що його звернення до нотаріуса було тією можливістю захистити своє спадкове право в позасудовому порядку.
Таким чином, апелянт вважає, що висновок суду про те, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину повинна бути викладена у формі постанови, є помилковим та формальним. Крім того, по суті спору форма відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину взагалі не має юридичного значення для вирішення цієї справи, оскільки наявний факт незаконної видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину без врахування частки у спадкуванні позивача.
Також, як зазначає апелянт, не заслуговують на увагу посилання суду у оскаржуваному рішенні на те, що матеріали справи не містять письмового звернення позивача до нотаріуса про спадкування спірної земельної ділянки, оскільки у справі наявна письмова відповідь від 14.06.2023 Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І.A. за результатами його звернення, що відповідно констатує наявність такого звернення.
Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу апеляційного суду також на те, що у період з 2019 по 2023 роки тривав судовий спір у цивільній справі №686/23927/19 за позовом ОСОБА_2 до нього про визнання недійсним заповіту від 01 лютого 2018 року, за яким ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно позивачу, а також визнання недійсним спадкового договору, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Цей судовий процес фактично позбавляв позивача можливості у встановленні законом строки оформити свої спадкові права, що стало причиною його звернення до нотаріуса лише в червні 2023 року. Позивач зауважує, що оскаржуваний у вищезазначеній справі №686/23927/19 заповіт ОСОБА_6 стосувався саме права спадкування позивачем частки земельної ділянки, оскільки іншого спадкового майна у ОСОБА_6 не було.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.
Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просить оскаржуване рішення залишити без змін, застосувавши строки позовної давності.
Відповідачка ОСОБА_2 та представник Першої Хмельницької державної нотаріальної контори до суду не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в повній мірі не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 , батько позивача і дід відповідачки, яка є племінницею позивача. Ці обставини визнаються сторонами.
І відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.03.2016 реєстраційний №3-564 спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_4 - 5/6 земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, розташованої на території садівничого товариства «Хмельницькагропроект» м. Хмельницький Хмельницької області є його син ОСОБА_5 (а.с. 9).
Ця обставина також підтверджується даними Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.03.2016 №43153107 та даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 03.03.2016 №54495395 (а.с. 10-11 ).
На іншу 1/6 частки земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропроект» м. Хмельницький Хмельницької області, що є спадковим майном після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформила спадкові права, отримавши 20.09.2017 свідоцтво про право на спадщину та зареєструвавши свої права, що підтверджується витягом про реєстрації в Спадковому реєстрі від 20.09.2017 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 20.09.2017 (а.с. 19, 20).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 04.04.2017 серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Згідно свідоцтва про право на спадщину від 05.11.2019 серії НОА №560998 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 14.06.2023 №335686780, 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропроект» м. Хмельницький Хмельницької області успадкувала ОСОБА_2 та зареєструвала своє право власності на зазначену нерухомість (а.с.14, 81).
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.01.2019 серії НОМЕР_2 (а.с. 15).
ОСОБА_1 07.05.2019 звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак отримав відмову, викладену у формі листа за вих. №4802-14 від 14.06.2023, з посиланням на те, що хоча спадкоємцями спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 за законом першої черги є: його донька ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_6 , яка згідно статті 1268 ЦК України прийняла спадщину фактично, оскільки постійно проживала з спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї. Однак 05.11.2019 видано свідоцтво про право на спадщину на 5/6 часток земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропроект» м. Хмельницький Хмельницької області лише на одного спадкоємця - дочку ОСОБА_2 , тому видача свідоцтва на 5/12 часток вищевказаної земельної ділянки є неможливою та рекомендовано для відновлення порушеного права та захисту прав на спадщину звернутися до суду (а.с. 18, 22, 105).
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_6 не містять письмової заяви позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину та відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, зокрема й викладеної у формі постанови, а тому, на думку суду, заявлені позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачеві ще не було в установленому законом порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на заявлене ним у даному позові спірне майно.
Проте, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.
Так, відповідно до положень статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина 1 статті 1267 ЦК України).
Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (частина 1 статті 1269 ЦК України).
Згідно з підпунктом 4.10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Як роз'яснено у пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (а.с. 53-83) апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем майна спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , адже прийняла спадщину в силу статті 1268 ЦК України, так як була зареєстрована та постійно проживала за однією адресою з померлим ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, якому на день смерті належало 5/6 часток спірної земельної ділянки. І заява ОСОБА_6 про відмову від прийняття спадщини в 6 місячний строк після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 в спадковій справі відсутня.
Обставина щодо прийняття ОСОБА_6 спадщини підтверджується даними Довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 29 жовтня 2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_5 станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований разом із своєю матір'ю ОСОБА_6 за однією адресою по АДРЕСА_1 та входив до складу сім'ї (а.с.69).
Отже, спадкоємцями першої черги до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 були: ОСОБА_2 - донька спадкодавця, яка в шестимісячний строк з дня смерті останнього подала заяву про прийняття спадщини та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , - матір спадкодавця ОСОБА_5 , яка відповідно до статті 1286 ЦК України прийняла спадщину.
За наведених обставин та враховуючи рівність часток кожного із спадкоємців, апеляційний суд дійшов висновку, що оспорюванне свідоцтво про право на спадщину за законом від 05.11.2019 в частині спадкування ОСОБА_2 5/12 часток земельної ділянки порушує права ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і яка була спадкоємцем до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . А тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину серії НОА №560998 від 05 листопада 2019 року щодо спадкування ОСОБА_2 5/12 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 та скасування судового рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.
З огляду на вищевказане, помилковим є висновок суду першої інстанції про передчасність звернення позивача до суду із такою позовною вимогою та за відсутності звернення до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері щодо земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813.
І доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного судового рішення в зазначеній частині є такими, що заслуговують на увагу.
Щодо заяви представника відповідача про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2019 з підстав пропуску строку, апеляційний суд констатує, що позивачем не пропущено такий строк, адже про своє порушене право ОСОБА_1 дізнався 14.06.2023, отримавши від приватного нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 на 5/12 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813 (а.с.22). Протилежного стороною відповідача в порушення вимог частини 1 статті 81 ЦПК України не доведено.
Разом з тим, безпідставними є аргументи апеляційної скарги про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на 5/12 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813.
Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19) дійшов висновку про те, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в аб.2 п.23 постанови Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Встановлено, що позивач, будучи спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І.А. із заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с.105). І позивачу нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав саме з підстав наявності свідоцтва про право на спадщину на спірну частину спадкового майна, що видане спадкодавцю ОСОБА_2 05.11.2019.
Враховуючи, що наявні підстави для визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину серії НОА №560998 від 05 листопада 2019 року, що видано Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою, в частині спадкування ОСОБА_2 5/12 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, що підлягали спадкуванню ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому відсутні об'єктивні перешкоди позивачу у оформленні ним своїх спадкових прав щодо зазначеного спадкового майна у нотаріальному порядку.
З врахуванням вищевказаних вимог закону та обставин справи відсутні правові підстави для визнання за позивачем у судовому порядку права власності в порядку спадкування за заповітом на 5/12 частин спірної земельної ділянки, що належали спадкодавцю ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
А тому у задоволенні цієї позовної вимоги ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір за 2 вимоги в розмірі 2147,20 грн, а за апеляційну скаргу - 3220,80 грн. Також, ОСОБА_1 за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачено судовий збір в розмірі 546,80 грн.
Таким чином, керуючись частиною 1 статті 141 ЦПК України та враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, шляхом задоволення однієї позовної вимоги, тому з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2952,40 грн ((1073,60 грн (судовий збір, що підлягав до сплати за подання позовної заяви в частині задоволених вимог) + 1610,40 грн (судовий збір, що підлягав до сплати за подання апеляційної скарги в частині задоволених вимог) + 273,40 грн (1/2 від суми, що сплачена за подання заяви про забезпечення позову)).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серії НОА №560998 від 05 листопада 2019 року, що видане державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори, в частині спадкування ОСОБА_2 5/12 часток земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:34:001:2813, що розташована за адресою: садівниче товариство «Хмельницькагропроект», місто Хмельницький, Хмельницька область.
В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_3 ) 2952 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн 40 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 лютого 2024 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай