Провадження № 33/803/409/24 Справа № 202/82/24 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
16 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,
за участю:
особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Жук О. О.
потерпілого ОСОБА_2
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до постанови суду, 26 листопада 2023 року о 18 годині 30 хвилин в м. Дніпро на перехресті вул. Калинова та просп. Слобожанський, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу транспортному засобу Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткенення, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху.
Тобто водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності просить постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року змінити в частині накладеного стягнення, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність визначеного адміністративного стягнення тяжкості скоєного правопорушення та особі, яка притягується до відповідальності.
Зазначає, що судом першої інстанції при визначенні виду стягнення не враховано, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, допустив не грубе порушення Правил дорожнього руху (далі- ПДР), працює на посаді водія навантажувача в ТОВ “Сервіс Профі Плюс”, за місцем роботи характеризується позитивно, таким чином позбавлення права керування призведе до втрати місця роботи та засобів для існування. Вказує, що утримує бабусю похилого віку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує сторонньої допомоги та транспортування до закладів охорони здоров'я. Вказує на те, що судом не надано належної правової оцінки обставинам дорожньо-транспортної пригоди, яка вчинена з необережності. Вважає, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними є занадто суворим та не відповідає принципам індивідуалізації покарання.
Позиції учасників апеляційного процесу.
В судовому засіданні захисник та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності кожен окремо підтримали апеляційну скаргу та з підстав, вкладених у скарзі просили її задовольнити, постанову суду змінити в частині накладеного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Потерпілий ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги та призначення більш м'якого адміністративного стягнення.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, які зводяться до порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині призначеного адміністративного стягнення, апеляційний суд, доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі та накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення є занадто суворим та таким, що не відповідає даним особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, та в апеляційній скарзі не оспорюється, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З системного аналізу положень ч. 2 ст. 30 КУпАП слідує, що позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе, повторне або систематичне порушення порядку користування цим правом.
За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції при визначенні виду адміністративного стягнення не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, в судовому засіданні надав пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, свою причетність до скоєного не заперечував, працює водієм, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки.
При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд не врахував відсутність обставин, що обтяжують стягнення, та відомостей про те, що останній раніше притягувався до адміністративної відповідальності.
На переконання суду апеляційної інстанції при визначенні виду і розміру стягнення судом не враховано у повній мірі характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, у зв'язку з чим визначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк на один рік є занадто суворе.
Також поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований у ТОВ “Сервіс Профі Плюс” на посаді водія навантажувача, та згідно характеристики з місця роботи ОСОБА_1 до роботи ставиться відповідально, користується заслуженою повагою колективу, за час роботи на виробничій машині будь-яких аварій та порушень Правил дорожнього руху не допускав, стягнень чи доган не має.
Крім того сумісництвом ОСОБА_4 офіційно працевлаштований в ТОВ “Транспортна компанія “САТ” на посаді водія навантажувача регіонального структурного підрозділу у м. Дніпрі, про що до суду апеляційної інстанції надав належним чином завірену довідку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, працевлаштований, має легальне джерело доходу, у зв'язку з чим для забезпечення виконання ним трудових обов'язків та в подальшому можливої компенсації завданої потерпілому шкоди, останньому необхідно мати можливість керувати транспортним засобом.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, яка полягає виключно у порушенні вимог ПДР України без наслідків у виді завдання моральної шкоди чи шкоди життю і здоров'ю інших осіб.
Враховуючи вищезазначене суд апеляційної інстанції вважає можливим змінити накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що відповідатиме меті адміністративного стягнення, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити, а постанову суду першої інстанції - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП, змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп. В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун