Справа № 742/5209/23 Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І.
Провадження № 33/4823/222/24
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
15 лютого 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Матвієнка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Матвієнка А.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 січня 2024 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 24 вересня 2023 року близько 17 год 57 хв, у м. Прилуки по вул. Костянтинівська, 98, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння на місті зупинки за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Матвієнко В.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що працівниками поліції було порушено процедуру проходження огляду його підзахисного на стан сп'яніння. Вказує, що відеозапис не є безперервним та не відображає усіх обставин даної події. Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його процесуальні права, що призвело до невірного розуміння ним наслідків відмови від освідування. Також вказує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 поліцейські зупинили без будь-яких правових підстав для цього.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №004196 від 24.09.2023, ОСОБА_1 , 24 вересня 2023 року близько 17 год 57 хв, в м. Прилуки по вул. Костянтинівська, 98, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння на місті зупинки за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або у закладі охорони здоров'я, однак останній відмовився. При цьому, ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції йому не роз'яснили його права, чим було порушено право на захист, не є переконливими, з огляду на таке.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Крім того, під час складання протоколу ОСОБА_1 скористався своїм конституційним правом, яке передбачене ст.63 Конституції України, та відмовився надавати працівникам поліції будь-які пояснення по суті порушення.
Твердження апелянта про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалася безперервно, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.
Також, на відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Матвієнка А.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний