Справа № 157/57/24
Провадження №2/157/154/24
14 лютого 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь- Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Антонюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначає, що зазначений шлюб було зареєстровано 16 грудня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області, про що зроблений запис за № 126. Від шлюбу є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 грудня 2023 року Камінь-Каширським районним судом видано судовий наказ (провадження № 2-н/157/122/23, справа № 157/2294/23) про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи з 18 грудня 2023 року. Шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим вона на розірванні шлюбу наполягає.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просить зупинити провадження у справі і призначити максимальний строк для примирення 6 місяців, та в обґрунтування заперечення проти позову зазначає, що підстав для розірвання шлюбу фактично немає, а дружина лише повідомила суд про те, що шлюб припинив існування та подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, і тому вона наполягає на розірванні шлюбу. Зараз для усіх, під час війни, доволі скрутні часи. За відсутності достатніх коштів на утримання сім'ї, як він здогадується, дружина просто розчарувалася у ньому. Її віра у щасливе майбутнє з ним захиталася. Це украй складний відтинок у їхньому шлюбі, і визнає, що шлюб дійсно на межі розпаду. Більше того, дружина з дитиною полишили будинок його батьків, де вони увесь час проживали. Проте він не хоче втрачати ОСОБА_4 як дружину. Визнає, що як чоловік не зробив достатнього, аби сім'я залишалася міцною. Він здатен визнавати свої помилки і хоче мати шанс на їх виправлення. Попри певний розлад у відносинах, які переживають, мабуть, усі сімейні пари, їх шлюб іще має право на існування, відносини вони здатні налагодити. Дружина фактично не навела тих обставин, з яких перебування у шлюбі буде суперечити її власним інтересам. Разом з тим впевнений, мають, як подружжя, докласти зусиль на подолання сімейних негараздів. На даний момент задоволення судом позовних вимог суперечитиме інтересам їхньої сім'ї загалом та кожного з них окремо. Суд, як він вважає, має обов'язково використати, на чому він наполягає, надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення, тим більше, що у них є спільна малолітня дитина.
У відповіді на відзив позивачка ОСОБА_2 просить відмовити у клопотання відповідача про надання максимального строку для примирення, її позов задовольнити, та в обґрунтування своїх доводів зазначає, що відповідач у відзиві не зазначає про увесь обсяг набутого під час шлюбу майна, яке підлягає розподілу між ними, і ці обставини суперечать його словам про здатність визнавати помилки і бажання мати шанс на виправлення. Їх шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, через постійні конфлікти протягом останніх трьох років з відповідачем збереження шлюбу суперечить інтересам їхньої дитини, яке росте у конфліктному сімейному середовищі, що дуже негативно впливає на свідомість дочки, у зв'язку з чим вона наполягає на розірванні шлюбу.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав і просив надати йому строк для примирення тривалістю шість місяць, посилаючись на те, що бажає зберегти сім'єю та протягом строку для примирення буде вживати заходів щодо налагодження стосунків з позивачкою та спільного проживання з нею.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частиною 7 ст. 240 ЦПК України передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
З матеріалів справи вбачається, що від шлюбу у сторін є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На цей час сторони проживають фактично окремо. Однак відповідач, як він пояснив у судовому засіданні, має намір віднайти житло для забезпечення спільного проживання з позивачкою та зберегти сім'ю.
З урахуванням вказаних обставин, а також беручи до уваги і те, що подружжя виховує малолітню дитину, суд дійшов висновку, що з метою вжиття заходів для примирення сторін, клопотання відповідача доцільно задовольнити частково та надати подружжю строк для примирення тривалістю два місяці, а провадження у справі зупинити.
Керуючись ст. ст. 240, 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Надати сторонам у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу строк для примирення тривалістю два місяці, а провадження у справі зупинити до закінчення визначеного строку для примирення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О.В. Антонюк