Справа № 560/18665/23
іменем України
15 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, яка виразилась у відмові внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі №672/1093/21 позивач був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Вказує, що 13.10.2021 ним було самостійно сплачено суму штрафу. Оскільки ним протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинено нового адміністративного правопорушення, то на підставі ст. 39 КУпАП вважається, що він не був підданий адміністративному стягненню.
З урахуванням наведеного, вважає протиправною та безпідставною відмову відповідача щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, ст. 172-6 КУпАП.
Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування поданих заперечень зазначає, що постанова Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі № 672/1093/21, яка в подальшому була підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей, не скасована в судовому порядку. Вказує, що пунктом 8 розділу ІІ Положення про Реєстр визначено перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, який є вичерпним. Тому, відповідач вважає, що відсутні підстави для вилучення з такого реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі №672/1093/21, яка набрала законної сили, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно вищезазначеної постанови Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі №672/1093/21 позивача було внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
09.09.2023 позивач звернувся до НАЗК із заявою про вилучення відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення на підставі ст. 39 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 вважається таким, що не піддавався адміністративному стягненню.
Листом від 18.09.2023 №49-09/21350-23 НАЗК відмовило позивачу у вилученні із Реєстру даних про притягнення до відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного із корупцією. Вказало, що нормами КУпАП не регулюється порядок формування та ведення Реєстру, що виключає можливість застосування статті 39 КУпАП, як підставу для вилучення відомостей про особу з Реєстру. Підстави для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, визначені у п. 8 розділу II Положення та є вичерпними. Станом на 18.09.2023 до Національного агентства не надходило судових рішень, які скасовують рішення суду стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з чим підстави для вилучення відомостей з Реєстру наразі відсутні.
Відповідно до загальновідомої інформації, яка розміщена за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на офіційному інтернет-сайті Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, місяться дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП Порушення вимог фінансового контролю внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Склад корупційного правопорушення: Несвоєчасне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік (після звільнення).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить, зокрема, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством (далі - Реєстр).
Згідно з ч.1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Таким чином, Національне агентство з питань запобігання корупції - центральний орган виконавчої влади, якому надані повноваження щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення дані про вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 2 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09.02.2018 №166 (далі - Положення №166), реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Згідно п.п.1 п. 3 розділу І Положення №166 метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення №166 внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу II Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є:
1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення надсилається Реєстратору відповідно до порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу II Положення реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Водночас, згідно з п.8 розділу II Положення підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є:
1) ухвала суду про скасування вироку;
2) винесення виправдувального вироку;
3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Відповідач вказує, що підстави вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є вичерпними згідно з п.8 розділу II Положення.
Так, п.8 розділу II Положення не містить вказівки про те, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є те, що у разі, якщо протягом року з дня закінчення виконання стягнення така не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Разом з цим, відповідно до норми ст. 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Судом не встановлено, в тому числі з Єдиного державного реєстру судових рішень та на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, вчинення ОСОБА_1 нового адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення за постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.10.2021 у справі №672/1093/21, що також не заперечується відповідачем.
Отже, у спірному випадку є суперечність між п.8 розділу II Положення та ст. 39 КУпАП.
Згідно з ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду враховує такі загально-правові категорії, як непорушність прав, якість та точність закону, стабільність та остаточність судових рішень, законні очікування тощо. Названі поняття можна узагальнити принципом правової (юридичної) визначеності, який відіграє надважливе значення у формуванні та функціонуванні системи права демократичної держави. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах Брумареску проти Румунії, Стіл та інші проти Сполученого Королівства та ін.).
Таким чином, на підставі ст. 39 КУпАП позивач вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню.
Оскільки позивач вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, тому підстав для перебування у Реєстрі відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення (за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) немає.
Тому відмова відповідача у виключенні з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є протиправною.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, тому ці витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід присудити на його користь.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Національного агентства з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 15 лютого 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Національне агенство з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103 , код ЄДРПОУ - 40381452)
Головуючий суддя Д.А. Божук