Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
14 лютого 2024 року Справа № 520/5807/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням ХОАС від 15.03.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено та вирішено:
“Скасувати рішення №19 від 23.03.2020 року відділу з питань перерахунків пенсій №10 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. ст. 50-1, 86 Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-137 від 10.03.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області (адреса: майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-137 від 10.03.2020 року, відповідно до ст. 50-1, 86 Закону України “Про прокуратуру”, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією починаючи з 13.12.2019 року.”.
18.10.2021 року видано виконавчий лист.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд за результатом розгляду даної заяви або з власної ініціативи встановити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 по справі № 520/5807/2020 шляхом стягнення з Боржника на користь Стягувача нарахованої різниці в пенсії у розмірі 43970,08 грн. за період з 13.12.2019.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що з метою усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, недопущення порушення строків здійснення виконавчого провадження й забезпечення належного виконання рішення, є необхідність у зміні та встановленні способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/5807/2020 шляхом встановлення способу виконання рішення щодо проведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-137 від 10.03.2020 року, відповідно до ст. 50-1, 86 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією починаючи з 13.12.2019 року, у перерахованому розмірі - 43970,08 грн.
Означені обставини стали приводом для звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАСУ).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 р зупинено провадження по розгляду заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до повернення матеріалів справи до ХОАС. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року поновлено провадження з по розгляду заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення
В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не прибули.
Позивач надав до суду пояснення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні повторної заяви державного виконавця.
Дослідивши вказану заяву суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону України 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Отже, для застосування правил цієї норми повинні бути наявні обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Судом апеляційної інстанції з наявного в матеріалах справи листа ГУ ПФУ в Харківській області від 07.12.2021 встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021, яке набрало законної сили 14.06.2021, Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області 26.07.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019.
Також повідомлено, що для вирішення питання виплати заборгованості пенсійної виплати за рахунок коштів Державного бюджету дані було внесено до електронного реєстру судових рішень відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. При цьому, сума боргу за період з 13.12.2019 по 31.08.2021 складає 43970,08 грн.
Крім того, листом від 05.04.2023 пенсійним органом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надіслано розрахунок боргу по ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що фактично, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021, яке набрало законної сили 14.06.2021, а лише вказує на те, що така виплата буде сплачена в порядку черговості реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.
За таких обставин, суд зазначає, що старшим державним виконавцем не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення у справі № 520/5807/2020, враховуючи, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не відмовляється виконувати рішення, на виконання рішення суду визначило суму заборгованості по пенсії у розмірі 43970,08 гривень.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 520/5807/2020 має зобов'язальний характер, однак судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом при ухваленні рішення від 15.03.2021 обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив державний виконавець, позаяк останні фактично має намір змінити зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 520/5807/2020.
Також суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, може поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 520/5807/2020 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, суд вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 520/5807/2020.
Суд також враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
З огляду вищевказане, суд вважає, що встановлені у даній справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Враховуючи наведені у заяві обставини, що підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 19, 238, 243, 283, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна ухвала складена 14.02.2024 р.
Суддя Бадюков Ю.В.