Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 лютого 2024 року Справа№200/6869/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 листопада 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов позов адвоката Посвалюк В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати Позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення з 01.06.2022 року по 07.06.2022 року включно в розрахунку 100000,00 грн на місяць, в період з 08.06.2022 року по 30.06.2022 року в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а за прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату Позивачу додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття участі у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення з 01.06.2022 року по 07.06.2022 року включно в розрахунку 100000,00 грн на місяць, в період з 08.06.2022 року по 30.06.2022 року в розмірі 30000 грн. 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а за прийняття участі у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року, з 01 липня 2023 року по 31 липня 2023 року додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 23.04.2022 року по 25.08.2023 року. проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині у військовій частині НОМЕР_1 та приймав участь в бойових діях, брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області
Вказує, що не згоден з нарахованими та виплаченими сумами грошового забезпечення в частині не виплати збільшеної додаткової винагородами згідно постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 за періоди червень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, травень 2023 року та, липень 2023 року.
Вважає, що за період його стаціонарного лікування з 01.06.2022р. по 07.06.2022 року відповідачем мало бути нараховано та сплачено йому збільшену додаткову грошову допомогу до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, а з 08.07.2022 року по 30.06.2022 року - у розмірі 30 000 грн, а за період з з 23.04.2022 року по 25.08.2023 року повинна бути виплачена грошова допомога до 30 000 грн. згідно постанови КМУ від 28.02.2022р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
28 грудня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що у серпні 2022 року позивачу доплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень за червень 2022 року з розрахунку 100 000 гривень на місяць. Разом з тим, за липень 2022 року позивач був позбавлений додаткової винагороди за самовільне залишення військової частини 12.07.2022 відповідно до положень п.15 розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ № 260 від 07.06.2018, самовільне залишення позивачем військової частини тривало до листопада 2022 року. Відповідно, за жовтень та листопад 2022 року додаткова винагорода Позивачу також не сплачувалась.
Вказує, що з 01 лютого 2023 року позивачу не була нарахована додаткова винагорода за лютий 2023 року, травень 2023 року та липень 2023 року, у зв'язку з тим, що у вказаний час за наявними даними позивач не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, було витребувано копії та докази.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження по справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 17 липня 1997 року.
Позивач у період з 23.04.2022 року по 25.08.2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2023 року №456 ОСОБА_1 в період з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 13.07.2022, з 15.09.2022 по теперешній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2022 року №208 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира бойової машини-командира 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , як таких, що скоїли дезертирство на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 26 липня 2022 року № 120-РС та знято з усіх видів забезпечення у зв'язку з самовільним залишенням військової частини з 17 липня 2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.11.2022 року №310 наказано молодшого сержанта ОСОБА_1 призупинити строк військової служби, вислуги років для призначення пенсії та вислуги у військовому званні з 10 серпня 2022 року. Виключити зі списків особового складу з 10 серпня 2022 року. Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 листопада 2022 року № 212-РС, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 серпня 2022 року № 42022052100000882.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2022 року №310 наказано молодшого сержанта ОСОБА_1 зарахувати на всі види забезпечення з 15 вересня 2022 року, а на продовольче забезпечення з 05 листопада 2022 року, у зв'язку з поверненням після самовільного залишення військової частини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.11.2022 року №312 наказано молодшого сержанта ОСОБА_1 призначити за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 листопада 2022 року № 213-РС на посаду стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону, ВОС - 100672А, вважати таким, що з 05 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць, шпк “солдат”.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2023 року №237 наказано молодшого сержанта ОСОБА_1 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 26 серпня 2023 року. Вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
28.09.2023 року позивач, через адвоката Посвалюк В.В., звернувся до Військової частини із адвокатським запитом де просив надати копії документів.
Листом від 24.10.2023 року №1126 відповідач надав відповідь на адвокатський запит та направив грошовий атестат №1010 від 31.08.2023 року та довідку про нараховане грошове забезпечення №1498 від 24.10.2023 року.
17.11.2023 року позивач, через адвоката Посвалюк В.В., повторно звернувся до Військової частини із адвокатським запитом де просив надати копії документів.
Відповідь на адвокатський запит від 17.11.2023 року в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2022 рік, останньому додаткова винагорода на час дії військового стану виплачувалась у червні у розмірі 10645,16 грн. та 61290,32 грн., у серпні - 100 000,00 грн., у грудні - 30 000,00 грн. У травні, липні, вересні, жовтні та листопаді 2022 року додаткова винагорода на час дії військового стану не виплачувалась.
Відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2023 рік, останньому додаткова винагорода на час дії військового стану виплачувалась у квітні у розмірі 27096,77 грн., винагорода додаткова 30 тис., у травні - 30 000,00 грн., у липні - 30 000,00 грн., у вересні - 24193,55 грн. Додаткова винагорода не виплачувалась у січні, лютому, березні, квітні червні 2023 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин першої та другої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до ч.2 ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення з 01.06.2022 року по 07.06.2022 року включно в розрахунку 100000,00 грн на місяць, в період з 08.06.2022 року по 30.06.2022 року в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року. (далі Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно з п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV. Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.22 року (далі Постанова №168) передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається, що включенню до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень підлягають ті, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно з первинною медичною карткою Форма 100, яка видана 66 ВМТ м. Курахове від 20.05.2022 року молодший сержант ОСОБА_1 18.05.2022 року отримав поранення правого плеча з наявністю металевого осколку та евакуйований у ВМКЦ СР (м. Дніпро).
Згідно медичних документів КНП «МКЛ №6» ДМП позивач з 21.05.2022 року по 25.05.2022 року знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології №1 КНП «МКЛ №6» ДМР.
З 25 травня 2022 року по 7 червня 2022 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Національному інституті раку в м. Київ, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 6213
Позивач вважає, що відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив за період з 01.06.2022 по 07.06.2022 збільшену додаткову грошову допомогу до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, а з 08.07.2022 по 30.06.2022 - у розмірі 30000 грн. за період його стаціонарного лікування.
Суд погоджується з доводами позивача, що за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку з травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини відповідач повинен нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168 .
Разом з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що у серпні 2022 року позивачу доплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень за червень 2022 року з розрахунку 100 000 гривень на місяць, що також підтверджується карткою особового рахунку позивача за 2022 рік.
Також, згідно з карткою особового рахунку за 2022 рік позивач у червні 2022 року отримував додаткову винагороду на час дії військового стану у розмірі 10645,16 грн. та 61290,32 грн.
Крім того, відповідач зазначив, що позивач з липня 2022 року по жовтень 2022 року був позбавлений додаткової винагороди відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2022 року №208.
Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку що позивачу, за період перебування на стаціонарному лікування була нарахована та виплачена додаткова винагороди, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.22 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні після травми пов'язаної із захистом Батьківщини, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн.
Відповідно до п. 1 Постанови №168 , (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанова № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до пункту 21 Постанова №168 установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, відповідно до підпункту 24, пункту 10, Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (зі змінами), міністр оборони України дає обов'язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення.
Відповідно до підпункту 81, 82, пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (зі змінами), Міноборони відповідно до покладених на нього завдань:
- здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей та працівникам Збройних Сил, особам, звільненим у запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
- здійснює відповідно до законодавства правовий і соціальний захист військовослужбовців, резервістів Збройних Сил, військовозобов'язаних, призваних на збори, членів їх сімей та працівників Збройних Сил.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди в Збройних силах України станом на дату виникнення спірних правовідносин врегулюваний окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі Доручення).
Відповідно до пункту 9.4 Доручення: До наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн. не включати військовослужбовців які, зокрема: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира.
Дезертирство - самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Як вбачається з матеріалів справи наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2022 року №208 молодшого сержанта ОСОБА_1 , командира бойової машини-командира 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , як таких, що скоїли дезертирство на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 26 липня 2022 року № 120-РС та знято з усіх видів забезпечення у зв'язку з самовільним залишенням військової частини з 17 липня 2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.11.2022 року №312 наказано молодшого сержанта ОСОБА_1 призначити за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 листопада 2022 року № 213-РС на посаду стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону, ВОС - 100672А, вважати таким, що з 05 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць, шпк “солдат”.
Таким чином, враховуючи положення пункту 9.4 Доручення наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2022 року №208 від 07.11.2022 року №312 з 17 липня 2022 року по 05 листопада 2022 року правомірно знято з усіх видів забезпечення та не виплачено додаткову винагороду позивачу за жовтень 2022 року, передбачену Постановою № 168.
Суд акцентує увагу на тому, що згідно ст. 88 Дисциплінарного Статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що зазначений вище наказ командира Військової частини НОМЕР_1 оскаржувались позивачем або були скасовані в установленому законом порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. за жовтень 2022 року.
Також, задоволенню не підлягає позовна вимога в частині нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. за грудень 2022 року, оскільки відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2022 рік останньому була нарахована та виплачена додаткова винагорода на час дії військового стану у розмірі 30 000 грн.
Разом з цим, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2023 року №456 ОСОБА_1 в період з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 13.07.2022, з 15.09.2022 по теперешній час брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Тобто, позивач у період з 15.09.2022 року по 01.02.2023 року (дату видачі довідки) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України.
Підставою видачі довідки є, зокрема: наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 10.11.2022 року №151/дск та наказ командира оперативно-тактичного угрупування «Лиман» від 24.01.2023 року №24/дск.
У зв'язку з тим, що позивач, у період з 01.01.2023 року по 31.01.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, суд вважає, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив додаткову грошову допомогу у розмірі 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 40 від 20.01.2023 року та наказ Міністерства оборони України № 44 від 25.01.2023, оскільки зміни до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року почали застосовуватись з 01.02.2023 року.
Також, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168), в редакції Постанови від 20.01.2023 № 43, чинної з 21.01.2023, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, в редакції Постанови від 20.01.2023 № 43, чинної з 21.01.2023, керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.
«Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджений наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», згідно з наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233, та який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023 (далі Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Тобто, з 01.02.2023 року додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у вищезазначених випадках.
За матеріалами справи безпосереднім командиром позивача не подавався рапорт щодо його участі позивача у бойових діях або заходах за спірний період, не вносились записи в журнал обліку бойових дій, бойового донесення, тощо, та, як наслідок не видавався наказ командиром військової частини про виплату додаткової винагороди.
Оскільки у період з 01 лютого по 28 лютого 2023 року не приймались вищевказані накази відносно позивача у зв'язку із відсутністю передбачених підстав, а тому підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 грн. за період з 01 лютого по 28 лютого 2023 року немає.
Суд звертає увагу, що як було зазначено вище, підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди є відповідний наказ командира військової частини. Суд не може перебирати на себе функції органу, що здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення.
Крім того, позивачу виплачувалась додаткова грошова винагорода в розмірі 30 000 грн. за травень та липень 2023 року.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи та аргументи сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових
Суддя М.М. Крилова