Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
13 лютого 2024 року Справа №805/3772/15-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про стягнення грошових коштів,-
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування", в якій позивач просив стягнути грошові кошти з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, з податку на прибуток приватних підприємств, з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, з податку на додану вартість у загальному розмірі 31152073,16 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Інспекція посилалася на наявність у платника податкового боргу у загальній сумі 31152073,16 грн, який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств, авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість. Ужиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу не призвели до його погашення.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 02.11.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.01.2016, позов задовольнив повністю: стягнув з рахунків Товариства у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу у загальному розмірі 31152073,16 грн, з яких: заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 9246889,06 грн; заборгованість зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7618023,80 грн; заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3208771,48 грн; заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 11078388,82 грн.
Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.11.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.01.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що судами попередніх інстанцій не було досліджено обставин у судових справах, на які посилалося Товариство. Зазначені обставини входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.
Ухвалою суду від 18.12.2023 року прийнято до провадження судді Галатіної О.О. адміністративну справу №805/3772/15-а та призначено підготовче судове засідання по справі за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу зі сплати орендної плати з юридичних осіб, зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, зі сплати податку на додану вартість на 02 січня 2024 року.
27.12.2023 року від Приватного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” надійшло клопотання про передачу матеріалів справи №805/3772/15-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу зі сплати орендної плати з юридичних осіб, зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, зі сплати податку на додану вартість за підсудністю до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/8259/16 про банкрутство ПрАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”.
28 грудня 2023 року на електрону адресу суду надійшло клопотання представника публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” про проведення судового засідання, що призначене на 02 січня 2024 року в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 29.12.2023 року клопотання представника публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено. Допушено участь представника публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” в судовому засіданні, призначеному на 02 січня 2024 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
11.01.2024 року розгляд справи було відкладено на 25.01.2024 року.
25.01.2024 року представником Головного управління ДПС у Донецькій області було надано клопотання про заміну первинного позивача - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (39883670) на належного позивача - Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС (ЄДРПОУ ВП: 44070187) у справі № 805/3772/15-а та про залучення до участі у справі № 805/3772/15-а - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (ЄДРПОУ ВП 44116011), як іншого належного позивача, у зв'язку з тим, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки цього податкового органу.
25.01.2024 року розгляд справи було відкладено на 13.02.2024 року.
Ухвалою суду від 13.02.2024 року клопотання в частині заміни позивача на правонаступника, - задоволено. Замінено первинного позивача Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області (39883670) на належного позивача - Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС (ЄДРПОУ ВП: 44070187) у справі № 805/3772/15-а. В задоволенні клопотання в частині заміни позивача на належного, - відмовлено.
Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вкладене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Розглядаючи клопотання Приватного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” про передачу матеріалів справи №805/3772/15-а до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/8259/16 про банкрутство ПрАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
Законодавець визначив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18(916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такий правовий висновок: якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.09.2021 року у справі №905/2030/19 (905/1159/20) зазначила:
“30. Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення у ній вимог кредиторів -приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.
31. Зокрема, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство наступає строк виконання всіх зобов'язань боржника, що має наслідком обов'язок усіх конкурсних (забезпечених) кредиторів пред'явити вимоги до боржника, а їх задоволення може здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом; провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню (частини чотирнадцята, сімнадцята статті 39 КУзПБ); активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень (частина десята статті 41 КУзПБ).
32. Отже, при врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об'єднавши їх в єдине провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною законом черговістю та пропорційністю. Зазначене дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).
33. Застосувавши принцип концентрації у справі про банкрутство ряду майнових та немайнових спорів, КУзПБ розширив підсудність господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та які раніше розглядалися судами інших юрисдикцій”.
“35. Отже, статтею 7 КУзПБ як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника(юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з кредиторами - контролюючими органами щодо сплати податків та зборів.
Так, абзацом четвертим частини другої статті 7 КУзПБ передбачено, що у разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Такі повноваження суду характерні для адміністративного судочинства, яким розглядаються спори осіб із суб'єктами владних повноважень. Отже, законодавцем наділено господарські суди у справі про банкрутство повноваженнями щодо розгляду спору між боржником та суб'єктом владних повноважень за правилами офіційного з'ясування всіх обставин справи, характерними для розгляду адміністративних спорів (щодо виявлення та витребування доказів з ініціативи суду), що не передбачено загальними нормами ГПК України.
36. Специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство. У різні періоди свого розвитку законодавець по-різному проводив межу між приватним та публічним інтересом в регулюванні відносин неплатоспроможності. Законодавство про неплатоспроможність є комплексним, воно об'єднує правові норми приватного та публічного права заради досягнення єдиної мети - найбільш повного задоволення у процедурі банкрутства вимог приватних та публічних кредиторів (податкових органів, органів соціального забезпечення), оскільки по завершенню ліквідаційної процедури таке задоволення унеможливлюється ліквідацією юридичної особи чи використанням майна боржника для задоволення вимог інших кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів в ході провадження у справі про банкрутство”.
“40. Отже, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
42. Ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно наявності (відсутності) податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Одночасний розгляд в судах різної юрисдикції спорів, судові рішення у яких впливають на визначення розміру грошових вимог до боржника, може зумовлювати необхідність зупинення провадження у справі про банкрутство цього боржника, що прямо забороняє КУзПБ. Крім того, такий одночасний розгляд може ускладнити формування реєстру вимог кредиторів через необхідність перегляду за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство відповідних судових рішень про результат розгляду спірних вимог кредитора.
43. Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб'єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб'єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, від 19 червня 2019 року у справі № 289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18, від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення у справу про банкрутство, реалізувати свої права та отримати задоволення своїх вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус судів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2016 порушено провадження у справі №910/8259/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування".
Постановою Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 Приватне акціонерне товариство "Маріупольський завод важкого машинобудування" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Куделю Марію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 8 від 30.01.2013).
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, матеріали справи №805/3772/15-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/8259/16 про банкрутство ПрАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,-
Закрити провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" про стягнення грошових коштів.
Матеріали адміністративної справи №200/3772/15-а надіслати для розгляду Господарському суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа №910/8259/16 про банкрутство ПрАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна