14 лютого 2024 рокуСправа №160/21545/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання про ухвалення додаткового рішення за ініціативою суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
08.02.2024 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №160/21545/23, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії; визнав протиправним і скасував рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.08.2023 № 054450004421 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2023 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 44 коп.
Після ухвалення рішення суд установив, що його резолютивна частина не містить висновку суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно з 1 ч.5 ст.246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення він дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у справі №160/21545/23.
Проте перший абзац резолютивної частини рішення має таку редакцію: «позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії», тобто в резолютивній частині суд не навів висновку щодо розглянутих позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення в наведеній вище частині.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Кучугурна