14 лютого 2024 року Справа №160/3568/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №006919 від 17.01.2024р., -
07.02.2024р. через систему "Електронний суд" Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті та просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.01.2024 за № 006919.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем зазначено у позові в якості відповідача - Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті з кодом ЄДРПОУ 39816845, проте, як встановлено судом за наведеним кодом - 39816845 в ЄДРПОУ міститься інформація щодо органу державної влади з іншим найменуванням, а саме: Державна служба України з безпеки на транспорті, що є порушенням вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, у позові позивач зазначила, що на цей час законодавством не передбачено обов'язку для фізичних осіб укладати письмові договори оренди транспортного засобу, проте, у позові не викладено обґрунтувань щодо зазначеного (не зазначено норм матеріального права, які дозволяють ФОП передавати у такий спосіб майно у користування іншого), не зазначено про докази такої передачі (дата, час, місце), що підтверджують ці обставини, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач у позові посилається на те, що вона не надає послуги з оренди рухомого майна, проте, до позову таких доказів не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач зазначає, що нею було передано у приватне користування належний їй автомобіль іншій фізичній особі - ОСОБА_2 , проте, до позову таких доказів не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у позові позивач зазначає, що вона не є автомобільним перевізником, проте, з урахуванням того, що позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем, таких доказів до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок надання доказів до суду покладено на позивача згідно до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові найменування відповідача згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові обґрунтувань щодо того, що на цей час законодавством не передбачено обов'язку для фізичних осіб укладати письмові договори оренди транспортного засобу (зазначити норми матеріального права, які дозволяють ФОП передавати у такий спосіб майно у користування іншого), із зазначенням про докази такої передачі (дата, час, місце), що підтверджують ці обставини, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів того, що позивач не надає послуги з оренди рухомого майна, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) доказів того, що позивачем було передано у приватне користування належний їй автомобіль іншій фізичній особі - ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) доказів того, що позивач не є автомобільним перевізником, з урахуванням того, що вона зареєстрована фізичною особою-підприємцем, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.2, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №006919 від 17.01.2024р. - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові найменування відповідача згідно відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові обґрунтувань щодо того, що на цей час законодавством не передбачено обов'язку для фізичних осіб укладати письмові договори оренди транспортного засобу (зазначити норми матеріального права, які дозволяють ФОП передавати у такий спосіб майно у користування іншого), із зазначенням про докази такої передачі (дата, час, місце), що підтверджують ці обставини, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів того, що позивач не надає послуги з оренди рухомого майна, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) доказів того, що позивачем було передано у приватне користування належний їй автомобіль іншій фізичній особі - ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) доказів того, що позивач не є автомобільним перевізником, з урахуванням того, що вона зареєстрована фізичною особою-підприємцем, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва