22 січня 2024 року Справа №160/1640/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача ОСОБА_1 на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 19.10.2023року № ФД 106846, станом на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2023 року у розмірі 53% грошового забезпечення - протиправними;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року та виплатити йому пенсію з 01.01.2023 року у розмірі 53% грошового забезпечення на підставі наданої Дніпропетровським ОТЦК та СП оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення від 19.10.2023 року № ФД 106846, з урахуванням проведених платежів та з урахуванням справи 160/8098/23 від 13.09.2023 року.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
В позовній заяві позивач самостійно зазначає, що «позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», та розділу 1 статті З Закону України «Про статус учасника бойових дій, ветерана військової служби і деяких інших осіб та їх соціальний захист», яких звільнено від сплати судового збору, що підтверджується відповідним посвідченням (додаток 7)».
Суд враховує, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто, від сплати судового збору на підставі означеної норми визначено, що в силу закону звільняються, зокрема, учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статтею 4 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст.5 Закону № 3551-ХІ).
Водночас, суд звертає увагу, що як додаток 7 до позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.10.2005, виданого ОСОБА_1 . Військовим комісаром Індустріально-Самарського ОРВК, згідно з яким пред'явник посвідчення має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби.
Так, судд вказує, що відповідно до положень пункту 1 та 2 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1601, посвідчення та нагрудні знаки «Ветеран військової служби» видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Посвідчення «Ветеран військової служби» є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», іншими актами законодавства.
При цьому, статус ветеранів військової служби визначається Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР, положеннями статті 6 якого визначені питання соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей. Проте, стаття 6 Закону № 203/98-ВР не встановлює пільг зі сплати судового збору, в тому числі й для ветеранів військової служби.
Крім того, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також не передбачено звільнення від сплати судового збору для такої категорії осіб, як ветерани військової служби.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що надана позивачем копія посвідчення ветерана військової служби не є тим документом, що підтверджує право особи на пільги зі сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, законних підстав звільнення позивача від сплати судового збору за цим адміністративним позовом не встановлено.
Так, за положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).
Предметом позову є правомірність дій відповідача щодо відмови здійснення перерахунку з 01.01.2023 року основного розміру пенсії позивача на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 19.10.2023року № ФД 106846, станом на 01.01.2023 року у розмірі 53% грошового забезпечення, а вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідною.
Тобто, позивачем в адміністративному позові фактично було заявлено одну вимогу немайнового характеру, у зв'язку з чим позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 1211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у сумі 1211,20 грн.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно