154/622/24
1-кс/154/151/24
15 лютого 2024 року м. Володимир
Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках матеріалів досудового розслідування, внесеного 14.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030510000158,
Слідчий СВ Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно в межах проведення досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030510000158 від 14.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
В обґрунтування клопотання покликався на ту обставину, що 13.02.2024 року близько 21:00 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перетину кордону України в пункті пропуску «Устилуг-Зосін», що розташований за адаресою м. Устилуг, вул. Левінцова, 60, Володимирського району Волинської області, в ході перевірки документів надав працівникам ДПС України неправомірну вигоду в сумі 1 000 гривень.
14.02.2024 року відомості за даним фактом СВ Володимирського відділу поліції ГУНП у Волинський області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань й розпочате кримінальне провадження №12024030510000158 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
13.02.2024 року ході проведення ОМП на пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг-Зосін», що розташований за адресою м. Устилуг вул. Левінцова,60, Володимирського району, Волинської області, було вилучено дві купюри номіналом по 500 гривень серії «ЕЕ 3047961» та серії «ВИ 2502466», котрі ОСОБА_4 надав працівникам ДПС України під час проходження прикордонного контролю, крім того в ОСОБА_4 , було вилучено мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A6» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , м.н. НОМЕР_3 , також було вилучено транспортний засіб на котрому останній намагався перетнути кордон, а саме автомобіль марки «Ford» моделі «Transit» р.н.з. НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом «ПР-платформа» р.н.з. НОМЕР_5 , які на право власності належать ОСОБА_5 , жит. АДРЕСА_1 .
На думку слідчого, вилучені під час огляду місця події предмети є безпосереднім об'єктом кримінально протиправних дій, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 98 КПК України.
Тож вилучені дві купюри номіналом по 500 гривень серії «ЕЕ 3047961» та серії «ВИ 2502466», мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A6» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , м.н. НОМЕР_3 та автомобіль марки «Ford» моделі «Transit» р.н.з. НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом «ПР-платформа» р.н.з. НОМЕР_5 підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користуванням, оскільки має значення речового доказу для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказані речі, які є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатимуть поверненню, а тому сліди злочину на них можуть бути знищені.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив суд накласти арешт на дві купюри номіналом по 500 гривень серії «ЕЕ 3047961» та серії «ВИ 2502466», мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A6» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , м.н. НОМЕР_3 та автомобіль марки «Ford» моделі «Transit» р.н.з. НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом «ПР-платформа» р.н.з. НОМЕР_5 , які було вилучено у ОСОБА_4 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Власник майна ОСОБА_6 подав суду заяву, якою заперечував проти накладення арешту на мобільний телефон та автомобіль, просив суд проводити судове засідання без його присутності.
Перевіривши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12024030510000158 від 14.02.2024, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, 13.02.2024 року близько 21:00 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перетину кордону України в пункті пропуску «Устилуг-Зосін», що розташований за адаресою м. Устилуг, вул. Левінцова, 60, Володимирського району Волинської області, в ході перевірки документів надав
13.02.2024 року ході проведення ОМП на пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг-Зосін», що розташований за адресою м. Устилуг вул. Левінцова,60, Володимирського району, Волинської області, було вилучено дві купюри номіналом по 500 гривень серії «ЕЕ 3047961» та серії «ВИ 2502466», котрі ОСОБА_4 надав працівникам ДПС України під час проходження прикордонного контролю, крім того в ОСОБА_4 , було вилучено мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A6» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , м.н. НОМЕР_3 , також було вилучено транспортний засіб на котрому останній намагався перетнути кордон, а саме автомобіль марки «Ford» моделі «Transit» р.н.з. НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом «ПР-платформа» р.н.з. НОМЕР_5 , які на право власності належать ОСОБА_5 , жит. АДРЕСА_1 .
Вилучене під час огляду місця події майно та грошові купюри визнано і долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно, на думку слідчого, полягає у тому, що вилучені в ході огляду предмети є безпосереднім об'єктом кримінально протиправних дій, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 69 КК України, є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
З матеріалів кримінального провадження, наданих слідчому судді, не можливо зробити висновок, яким чином зазначені у клопотанні автомобіль та мобільний телефон можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, передбаченому ч.1 ст. 369 КК України.
Жодних доказів того, що мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A6» ІМЕІ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , м.н. НОМЕР_3 та автомобіль марки «Ford» моделі «Transit» р.н.з. НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом «ПР-платформа» р.н.з. НОМЕР_5 відповідають вимогам ст. 98 КПК України, слідчим ОСОБА_3 суду не надано.
Зважаючи, що органом досудового розслідування не доведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що автомобіль та мобільний телефон є доказом злочину, не доведено наявності підстав для накладення арешту, не доведено необхідності накладення арешту на дане майно та не наведено ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання у цій частині.
Щодо двох купюр номіналом по 500 гривень серії «ЕЕ 3047961» та серії «ВИ 2502466», то вони підлягають арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, оскільки мають значення речових доказів у справі і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участю ряду слідчих дій, що дозволить об'єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 170-173, 276-279 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на дві купюри номіналом по 500 гривень серії «ЕЕ 3047961» та «ВИ 2502466», котрі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав працівникам ДПСУ під час проходження прикордонного контролю.
У задоволенні решти клопотання відмовити.
Ухвалу слідчого судді належить виконати негайно.
Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження. Слідчі(процесуальні) дії, в тому числі із використанням арештованого майна проводяться у розумні строки.
Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її постановлення.
Слідчий суддя Ірина КУСІК