Копія
154/4928/23
3/154/77/24
14 лютого 2024 року суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Каліщук А.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , офіцер юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП,
Офіцер юридичної служби капітан юстиції ОСОБА_1 , у службовий час з 08 год 20.11.2023 о 08 год 22.11.2023 в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), всупереч інтересам служби, в орпушення функціональних обов'язків офіцера юридичної служби та вимог ст. ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої службт Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил України, вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого період, яке проявилось в самоусуненні від виконання службових обов'язків відповідно до займаної посади та проводення часу на власний розсуд у кімнаті проживання, а не на місці виконання службових обов'язків, не пов'язуючи проведений час із виконанням службових обов'язків.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак про дату час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом надсилання повідомлень у додаток «Вайбер».
ОСОБА_1 07.12.2023 року подав письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення, у котрих заперечив вчинення ним саме адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (Недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду), оскільки не вважає себе військовою службовою особою так як не наділений організаційно-розпорядчими функціями чи адміністративно-господарськими обов'язками та не є суб'єктом даного правопорушення. З цих підстав просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
15.12.2023 ОСОБА_1 поштовим зв'язком направив до суду письмову заяву, у котрій просить проводити розгляд справи за його відсутності, оскільки його військова частина передислоковується та взяти до уваги заперечення подані ним раніше.
Вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 даної статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому продовжений до 24 серпня 2022 року включно.
Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно з приміткою ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 24.02.2023 року №9 підтверджується, що старшого лейтенанта з 24.02.2023 зараховано до списків особового складу та наказано вважати таким, що справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Копією витягу з наказу командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 31.03.2023 року №214 підтверджується, що старшому лейтенанту ОСОБА_1 офіцеру юридичної служби управління 141 окремої резервної стрілецької бригади присвоєно чергове військове звання «Капітан юстиції».
Із досліджених судом функціональних обов'язків офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , з котрими ознайомлений ОСОБА_1 (відмітка про ознайомлення), встановлено, що офіцер юридичної служби за відсутності помічника командира бригади з правової роботи - начальника юридичної служби, виконує обов'язки начальника підрозділу, а також наділений обов'язковими повноваженнями щодо здійснення правового забезпечення кадрової роботи у бригаді та іншими службовими обов'язками.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що офіцер юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 капітан юстиції ОСОБА_1 є військовою службовою особою, оскільки згідно з своїх посадових обов'язків наділений повноваженнями виконувати організаційно-розпорядчі функції.
За таких обставин, безпідставними є доводи ОСОБА_1 , що він не є військовою службовою особою та не є суб'єктом даного правопорушення, і не беруться судом до уваги.
Такі пояснення надані ОСОБА_1 з метою уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчинені даного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення А4808 №88 від 23.11.2023 року, письмовими поясненнями, рапортом.
Зокрема, із письмових пояснень начальника юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 капітана юстиції ОСОБА_2 встановлено, що офіцер юридичної служби ОСОБА_1 з 08 год 20.11.2023 року о 08 год 22.11.2023 року не виходив на службу та був відсутній на робочому місці в службовому кабінеті, відпочивав на ліжку в кімнаті проживання, причини відсутності на службі ОСОБА_1 не пояснив.
Дана обставина також підтверджується рапортом начальника юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 капітана юстиції ОСОБА_2 від 22.11.2023.
Поясненням майора ОСОБА_3 , котрий виконує службові обов'язки в одному кабінеті із ОСОБА_1 , підтверджується, що 20.11.2023 та 21.11.2023 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці (кабінеті).
Поясненнями командира відділення ОСОБА_4 , котрий спільно проживає у одній кімнаті із ОСОБА_1 , підтверджується, що 20.11.2023 та 21.11.2023 ОСОБА_1 постійно знаходився в кімнаті проживання та не виконував своїх службових обов'язків.
На судовий розгляд справи ОСОБА_1 не надав суду документів, котрі б підтверджували, що 20.11.2023 та 21.11.2023 він не виконував службові обов'язки з поважних причин (перебування та лікарняному та інші), тобто не мав реальної можливості їх виконати у вказаний період.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність та дійшов висновку, що слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про застосування ст. 22 КУпАП, то суддя зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність військових службових осіб за своєю юридичною суттю є необхідним правовим засобом надійної охорони військового правопорядку від правопорушень. Вона вважається певною гарантією міцності і непорушності військового правопорядку, а також забезпечує належний стан боєготовності та боєздатності військових підрозділів.
На думку суду дане правопорушення не є малозначним, оскільки вчинене військовою службовою особою службовцем в умовах особливого періоду та в період воєнного стану, що послаблює гарантію міцності і непорушності військового правопорядку і не забезпечує належний стан боєготовності та боєздатності військового підрозділу, що вкрай необхідно в умовах особливого періоду та воєнного стану.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування ст. 22 КУпАП, тобто звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, як цього просив ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 07.12.2023.
Згідно з положенням п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки капітан юстиції ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому його слід звільнити від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: /підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук