Справа № 742/5261/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/265/24
Категорія - ст. 126-1 КК України. Доповідач ОСОБА_2
15 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023270330000908 від 10 липня 2023 року, за апеляційною заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 грудня 2023 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Уголька Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, який зі слів має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в цьому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ст. 126-1 КК України до двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, якщо не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 та ст. 91-1 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Як установив суд, ОСОБА_6 , на порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, до потерпілої ОСОБА_7 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні її гідності, а також, фізичне насильство, яке виразилось у застосуванні фізичної сили до потерпілої, нанесенні ударів, що призвело до психологічних та фізичних страждань останньої та погіршення якості її життя, а саме: викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, негативні переживання, погіршення стану здоров"я, що виразилось у болях різних частин її тіла.
1) 23 червня 2023 року, близько 19 год., ОСОБА_6 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , вчинив сімейну сварку з ОСОБА_7 , під час якої висловлювався нецензурною лайкою в її бік, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство, вдарив кулаком по обличчю потерпілу, чим вчинив фізичне насильство, за що відносно ОСОБА_6 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № ВАВ 339286 від 23.06.2023, який перебуває на розгляді Прилуцького міськрайонного суду.
2) Продовжуючи умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 25 червня 2023 року, близько 21 год., ОСОБА_6 , за місцем свого проживання вчинив сімейну сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_7 , погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство, застосував фізичну силу відносно потерпілої, яка виразилася у загинанні її рук за спину та штовханні, чим вчинив фізичне насильство, за що відносно ОСОБА_6 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № ГР 102116 від 25.06.2023, який перебуває на розгляді Прилуцького міськрайонного суду.
3) 09 липня 2023 року, близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання, вчинив сімейну сварку з ОСОБА_7 , на адресу якої висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство, далі взяв в руку тротуарну плитку і кинув нею в потерпілу ОСОБА_7 внаслідок чого вдарив по нозі потерпілу, чим заподіяв їй фізичний біль, але не спричинив тілесних ушкоджень.
4) У подальшому, продовжуючи умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 19 липня 2023 року, близько 20 год. 40 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив сімейну сварку, під час якої висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_7 , погрожував фізичною розправою потерпілій чим вчинив психологічне насильство, за що був притягнутий, згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.08.2023, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 170 грн.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини ОСОБА_6 , вид та розмір призначеного йому покарання, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вироку в частині застосування обмежувальних заходів, яким виключити покладення на ОСОБА_6 обов'язку «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою» та на підставі ч. 5 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Мотивує тим, що з огляду на вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, керуючись ч. 2 ст. 76 КК України, суд прийшов до вірного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України.
Однак, поза увагою суду залишилось те, що законом України від 13 липня 2023 року №3233-ІХ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального Кодексів України щодо усунення суперечностей у карності кримінальних з якої виключено слова «або пробаційної програми», тобто для осіб, які вчинили домашнє насильство, був виключений такий вид обмежувального заходу, як направлення для проходження пробаційної програми.
Отже, при звільненні ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням суд мав застосувати такий обмежувальний захід, як направлення засудженого для проходження програми для кривдників, тобто застосувати Закон України про кримінальну відповідальність в тій редакції, яка була чинною на день ухвалення вироку.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, потерпілу та обвинуваченого, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_7 , відповідають фактичним обставинам у кримінальному провадженні, зібраним доказам, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому в апеляційному порядку не перевіряються. Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Законом України №3233-ІХ від 13 липня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у карності кримінальних правопорушень», було внесено ряд змін, в тому числі і до ст. 91-1 КК України.
Відповідно до пп. 2 п. 1 вказаного Закону з п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України виключено слова «або пробаційної програми», а також виключено частину 4 цієї статті. Тобто, для осіб, які вчинили домашнє насильство, законодавцем був виключений такий вид обмежувального заходу, як направлення для проходження пробаційної програми.
Таким чином, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України суд, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно зі звільненням ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, повинен був застосувати до засудженого такий обмежувальний захід, як направлення для проходження програми для кривдників, застосувати положення статті 91-1 КК України в тій реакції, яка була чинною на день ухвалення вироку.
Отже, зобов'язавши обвинуваченого ОСОБА_6 виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, суд першої інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та тягне за собою скасування вироку.
Вирішуючи питання щодо строку застосування обмежувального заходу щодо ОСОБА_6 , колегія суддів враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, системний характер таких дій, ризики вірогідності повторюваності вчинення домашнього насильства та приходить до висновку про необхідність застосування проходження ОСОБА_6 програми для кривдників на максимально визначений ч. 3 ст. 91-1 КК України строк.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 420 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Прилуцького районного суду Чернігівської області від 12 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 в частині застосування обмежувальних заходів скасувати.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов"язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
У решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набуває законної сили негайно після його проголошення й може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12