Справа № 183/12203/23
№ 1-кп/183/1131/24
14 лютого 2024 року Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62023170030000977 від 18.07.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка Краснодонського р-ну, Луганської обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця за мобілізацією, в посаді старшого оператора 5 противотанкового ракетного розрахунку 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше судимого:
-19.06.2016 вироком Кременського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим стром 3 роки;
-03.06.2019 вироком Мар'їнського районного суду Донецької області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
В провадженні новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор Новомосковського відділу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону заявила клопотання про продовження стоку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.
В обґрунтування клопотання зазначено, що старший солдат ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в посаді старшого оператора 5 противотанкового ракетного розрахунку 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, без поважних причин, 2 червня 2023 року з метою тимчасово ухилитись від військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не з'явився вчасно на службу з відпустки до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_3 (більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 18.07.2023, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирстві, тобто нез'явленні до військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Під час досудового розслідування 24.10.2023 слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.12.2023 та визначено розмір застава 107360 гривень.
Викладені обставини, що дають підстави ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, що підтверджуються: протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , актом службового розслідування, проведеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 за фактом нез'явлення вчасно на службу військовослужбовця ОСОБА_5 , довідкою військової-лікарської комісії на ім'я ОСОБА_5 , а також іншими матеріалами кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами містять відомості як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
В ході судового розгляду за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у продовженні застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_5 його майновий стан, а також те, що поведінка обвинуваченого спрямована на завдання шкоди авторитету правоохоронних органів та ЗСУ в цілому, з огляду на військову загрозу державі Україна з боку російської федерації, та те, що існує суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства визначення застави як альтернативного запобіжного заходу є недоцільним.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховується від суду, може впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений та захисник погодилися з клопотанням прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2023 щодо ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 грудня 2023 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 щодо ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 лютого 2024 року.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в судовому засіданні пояснив, що маються ризики, передбачені 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інший злочин.
Обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, прокурор посилався лише на тяжкість покарання, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винним у інкримінованому злочині.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
На підтвердження наявності вказаного ризику, окрім усних пояснень, прокурором не надано жодного доказу.
Суд вважає, що саме по собі тяжкість покарання не є беззаперечною підставою, яка доводить наявність вказаного ризику.
Отже, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя звертає увагу на наступне.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Також прокурор наголошував на наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 03.06.2019 вироком Мар'їнського районного суду Донецької області притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 407 КК України. Вказана судимість не погашена та не знята. Маючи не зняту та не погашену судимість ОСОБА_5 знову вчинив дії в яких є ознаки кримінального правопорушення.
На цих підставах судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд враховує положення ч. 8 ст. 176 КПК України відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжких злочинів, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу (відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України), суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи встановлені підстави та обставини кримінального провадження суд вважає за можливе встановити розмір застави у кримінальному провадженні.
За таких обставин суд вважає за можливе визначити розмір застави у кримінальному провадженні у мінімальному розмірі - вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень (2684 грн. х 80).
Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 376, 392-395 КПК України, суд -
Клопотання від 19.12.2023 р. прокурора Новомосковського відділу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , заявленого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань заявленого у кримінальному провадженні № 62023170030000977 від 18.07.2023 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 (включно) квітня 2024 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженню.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 15 лютого 2024 р. о 08 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1