Справа № 753/19352/23 Суддя (судді) першої інстанції: Цимбал І. К.
13 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу з контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Відділу з контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, в якому просила суд
- скасувати постанову інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради від 29.09.2023 про накладення адміністративного стягнення, серії 1КІ№0000797195 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП у виді адміністративного штрафу в розмірі 700 грн;
- провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено, зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.09.2023 інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Коломієць Ю.О. стосовно позивача було винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 700 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, а саме 29.11.2023 об 11.31 год. на вул. Іллінська в м. Києві позивач залишила автомобіль «Субару Аутбек», д.н.з. НОМЕР_1 на майданчику для платного парування без оплати паркування.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутня його суб'єктивна сторона, а саме умисел на вчинення порушення правил паркування та дорожнього руху, який у даному випадку є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони для даного виду адміністративного правопорушення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини першої статті 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Згідно примітки до вказаної статті під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно частини першої статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Отже, у разі неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування більш як за 10 хвилин користування, фізична особа, зокрема, за якою зареєстровано транспортний засіб, підлягає притягненню до відповідальності за частиною першою статті 152-1 КУпАП.
Правила паркування транспортних засобів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі - Правила паркування).
Згідно пунктів 4, 8, 13 вказаних правил відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.
У відповідності до визначень ПДР, знак 5.43 «Зона стоянки» -позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним; знак 5.43 з однією з табличок 7.6.1-7.6.7 позначає спосіб поставлення автомобіля; на знаку 5.43 може бути нанесено зображення табличок до дорожніх знаків; знак 7.14 «Платні послуги» - застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Згідно пунктів 14, 21, 30 Правил паркування відведені майданчики для платного паркування повинні обов'язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
На майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: оператора (найменування, адреса, контактні телефони); вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати.
Під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.
Пунктом 26 Правил паркування передбачено, що користувач зобов'язаний:
- поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху;
- сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування;
- розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки;
- після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було розміщено власний транспортний засіб для паркування на згаданому відведеному майданчику для платного паркування, який облаштований дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Вказаного позивачем не заперечено.
Не зважаючи на це, позивач оплату вартості паркування не здійснив, у зв'язку із чим відповідачем винесено оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
При цьому, задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мала наміру не сплачувати послуги, проте через відсутність паркувального автомату або пристрою, об'єктивно не змогла цього зробити, у зв'язку з тим, що у позивача не було мобільного телефона і позивач не могла об'єктивно передбачати, що на платному паркувальному майданчику відсутній автомат або пристрій для оплати готівкою. Крім того, судом першої інстанції зауважено, що на встановленому дорожньому знаку, відсутні будь які позначення про те, що оплата може здійснювати виключно у безготівковій формі, через відповідний застосунок встановлений на телефоні.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно пункту 29 Правил паркування оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами:
- придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування;
- за допомогою засобів мобільного зв'язку;
- через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу;
- через автоматичний в'їзний та виїзний термінали.
Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв'язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.
Сплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування не здійснюється у разі незабезпечення оператором належного функціонування засобів сплати вартості зазначених послуг відповідно до вимог цих Правил щодо обладнання таких майданчиків.
Несплата користувачем вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Зміст наведеного пункту Правил паркування свідчить, що його дія розповсюджується на всі майданчики для платного паркування, у тому числі і відведені, а тому мотиви суду першої інстанції в цій частині є помилковими.
Висновки суду першої інстанції, щодо відсутності у позивача обов'язку з оплати паркування через відсутність на встановленому дорожньому знаку, відсутні будь які позначення про те, що оплата може здійснювати виключно у безготівковій формі також є помилковими, оскільки спірний майданчик у відповідності до вимог пунктів 14, 21 Правил паркування був обладнаний інформаційним знаком про спосіб та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиком.
При цьому, безготівковий спосіб оплати допомогою засобів мобільного зв'язку із підтвердженням такої оплати захищеною комп'ютеризованою системою відповідає вимогам Порядку паркування, зокрема пункту 29. При цьому, визначені у Порядку способи оплати є альтернативними та за наявності одного з них не наявність інших не вимагається. Необхідність забезпечення пакувальних майданчиків всіма способами оплати норми чинного законодавства не передбачають.
Будь-яких доказів того, що відповідний безготівковий спосіб оплати не був доступним, або ж позивач мав об'єктивні перешкоди у використанні такого способу оплати, матеріали справи не містять.
При цьому, посилання позивача на те, що станом на час вчинення спірного порушення він мав при собі тільки готівкові кошти суд відхиляє, оскільки наведене не звільняє його від обов'язку оплатити відповідні послуги паркування у спосіб, який передбачений на обраному пакувальному майданчику, або ж обрати інше безкоштовне місце паркування чи парувальний майданчик, який забезпечений доступним та зручним для позивача способом оплати.
Таким чином, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП України.
Колегія суддів апеляційного суду, з огляду на встановлену під час судового розгляду справи правомірність притягнення позивача до відповідальності за вчинення порушення, також зазначає про законність дій відповідача щодо винесення спірної постанови. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції суду першої інстанції щодо протиправності постанови інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради від 29.09.2023 про накладення адміністративного стягнення, серії 1КІ№0000797195 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення, про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 139, 241, 242, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд ,-
Апеляційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу КМР (КМДА) на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу з контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя А. Б. Парінов
Суддя В. Ю. Ключкович
(Повний текст постанови складено 13.02.2024)