П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33089/23
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
На вказане рішення суду позивач подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам п. 1 ч.5 ст.296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп.1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, враховуючи немайновий характер спору, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 1610,40 грн.
Проте відповідних коштів апелянтом не сплачено.
Водночас, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги посилаючись на матеріальну незабезпеченість, неможливість офіційно працевлаштуватися через відсутність паспорту (з урахуванням положень ч. 24 ст. КЗпП), відсутність інших матеріальних джерел. Представник скаржника зазначає, що з огляду на недостатність коштів у заявника для залучення спеціалістів в галузі права на комерційній основі заявник отримує правову допомогу безоплатно відповідно до умов проекту УВКБ ООН “Мобілізація громад, правова та соціальна допомога біженцям та особам без громадянства в Одесі”. Також, звертає увагу суду, що, власне для можливості забезпечення свого життя (що неможливо зробити на гідному рівні без документів) позивач звернувся до Головного управління ДМС України в Одеській області із заявою про визнання особою без громадянства.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суддя-доповідач зазначає, що приписами ч.1 ст.133 КАС України передбачено можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказані положення кореспондують з положеннями ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, згідно ч.1 якої визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності визначених частиною першої цієї статті умов.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674).
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, лише за умови доведення незадовільного (тяжкого) майнового стану такою стороною.
При цьому, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити.
Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Між тим, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник належним чином не обґрунтував таку необхідність, жодного належного доводу та доказу у підтвердження неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги не надав, не довів наявності у нього тяжкого майнового стану, який перешкоджає у виконанні процесуального обов'язку.
Отже, наразі заявник не підтвердив існування обставин для звільнення від оплати судового збору у розумінні вимог ст.133 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Наведені апелянтом підстави не відносяться до жодної з умов, які передбачені законом, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору чи звільнити від його сплати.
Апелянтом не надано жодних належних доказів, які б дійсно підтверджували відсутність у скаржника коштів для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, наявні підстави для залишення апеляційної ОСОБА_1 без руху.
В свою чергу апелянт, з метою усунення виявленого недоліку, має надати суду доказ сплати судового збору на виконання вимог ст. 296 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду у розмірі 1610,40 грн. повинно бути перераховано або внесено на рахунок: банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"; відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди): рахунок UA678999980313101206081015758; отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням 10-денного строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 420/33089/23 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 420/33089/23 - залишити без руху, надавши строк у 10 днів, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків, а саме: подати докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, або належні докази неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо надання доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Танасогло