14 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/22994/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.08.2023 №023294070.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не було враховано, що в наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2022 №3361-п міститься посилання на підстави проведення перевірки (пп. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80 ПК України), а не зазначення конкретної підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки.
Також зазначено, що перевіркою було встановлено, що позивачем було здійснено реалізацію саме складної побутової техніки в магазині, а ЗУ №1799-VII від 20.12.2016 передбачено використання РРО/ПРРО з 2020 року. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ група) та не є платником ПДВ.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований 19.03.2002, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.06.2005, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Новомосковська ДПІ (м. Новомосковськ) та застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності (друга група платників єдиного податку).
Основним видом діяльності за КВЕД є: 47.19 Інші види торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2022 №3361-п та направлень від 14.11.2022 №4321, 4322 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За наслідками проведеної фактичної перевірки складений Акт від 25.11.2022 №2469/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), висновками якого встановлено порушення позивачем: пункту 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, пункту 6 розділу ІІ Положення «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, пунктів 63.3 ст. 63, п. 85.2 ст. 85 ПК України, статті 2, 21-24 Кодексу Законів про працю України.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 17.08.2023 №0232940708, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання (штрафної санкції) у розмірі 1786122,91 грн.
Як зазначено в акті фактичної перевірки, відповідачем під час її проведення (15.11.2022) здійснено контрольну розрахункову операцію по придбанню електрообігрівача ЕВСТ 700 загальною вартістю 4800 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій.
При цьому висновок акту перевірки про здійснення протягом 01.01.2020 - 16.11.2021 реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) обґрунтований аналізом виписок з банківського рахунку та термінальних виписок.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно з положеннями п. п. 1-3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Згідно з положеннями Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 №129-IX, який набрав чинності 01.08.2020, пункт 61 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 61, яким установлено, що до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту в період з 01.01.2020 по 16.11.2021 визначена ПК України та Законом № 265/95-ВР як умова застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно з положеннями п. 25-1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» технічно складні побутові товари це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №231 від 16.03.2017.
Як встановив суд першої інстанції, протягом 2020-2021 років позивач здійснював реалізацію господарчих товарів - кранів, батарей, труб тощо, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №1 від 02.01.2020, №2 від 08.01.2020, № 3 від 13.01.2020, №4 від 14.01.2020, №5 від 16.01.2020, №6 від 21.01.2020, №7 від 23.01.2020, №8 від 23.01.2020, №9 від 23.01.2020, №10 від 30.01.2020, №11 від 03.02.2020, №12 від 04.02.2020, №13 від 06,02.2020, №14 від 08.02.2020, №15 від 10.02.2020, №16 від 10.02.2020, №17 від 13.02.2020, №18 від 14.02.2020, №19 від 14..02.2020, №20 від 15.02.2020, №21 від 16.02.2020, №22 від 21.02.2020, №23 від 21.02.2020, №24 від 24.02.2020, №25 від 26.02.2020, №26 від 12.03,2020, №27 від 13.03.2020, №28 від 14.03.2020, №29 від 16.03.2020, №30 від 17.03.2020, №31 від 25.05.2020, №32 від 26.05.2020, №34 від 09.06.2020, №35 від 27.06.2020, №36 від 01.07.2020, №37 від 04.07.2020, №38 від 08.07.2020, №39 від 20.07.2020, №40 від 23.07.2020, №41 від 25.07.2020, №42 від 25.07.2020, №43 від 26.07.2020, №44 від 28.07.2020, №45 від 29.07.2020, №46 від 07.08.2020, №47 від 16.08.2020, №48 від 18.08.2020, №49 від 22.08.2020, №50 від 30.08.2020, №51 від 31.08.2020, №52 від 03.09.2020, №53 від 08.09.2020, №54 від 11.09.2020, №55 від 16.09.2020, №55-а від 16.09.2020, №56 від 17.09.2020, №57 від 18.09.2020, №58 від 17.09.2020, №59 від 19.09.2020, №60 від 22.09.2020, №61 від 24.09.2020, №62 від 26.09.2020, №63 від 27.09.2020, №64 від 28.09.2020, №65 від 28.09.2020, №66 від 29.09.2020, №67 від 30.09.2020, №68 від 01.10.2020, №69 від 04.10.2020, №70 від 07.10.2020, №71 від 08.10.2020, №72 від 10.10.2020, №73 від 10.10.2020, №74 від 12.10.2020, №75 від 12.10.2020, №76 від 17.10.2020, №77 від 19.10.2020, №78 від 19.10.2020, №79 від 19.10.2020, №80 від 19.10.2020, №80-а від 20.10.2020, №80-6 від 20.10.2020, №81 від 23.10.2020, №82 від 24.10.2020, №83 від 24.10.2020, №84 від 27.10.2020, №85 від 29.10.2020, №86 від 29.10.2020, №87 від 31.10.2020, №88 від 31.10.2020, №89 від 02.11.2020, №90 від 04.11.2020, №91 від 04.11.2020, №92 від 06.11.2020, №93 від 07.11.2020, №94 від 13.11.2020, №94 від 16.11.2020, №94а від 17.11.2020, №95 від 17.11.2020, №96 від 18.11.2020, №97 від 19.11.2020, №98 від 23.11.2020, №99 від 25.11.2020, №100 від 25.11.2020, №101 від 25.11.2020, №102 від 27.11.2020, №103 від 27.11.2020, №104 від 28.11.2020, №105 від 03.12.2020, №106 від 08.12.2020, №107 від 09.12.2020, №108 від 10.12.2020, №109 від 11.12.2020, №110 від 21.12.2020, №111 від 21.12.2020, №111а від 25.12.2020, №112 від 26.12.2020, №113 від 28.12.2020, №114 від 28.12.2020, №1 від 03.01.2021, №2 від 04.01.2021, №3 від 06.01.2021, №4 від 26.01.2021, №5 від 29.01.2021, №6 від 01.02.2021, №7 від 06.02.2021, №8 від 06.02.2021, №9 від 08.02.2021, №10 від 11.02.2021, №11 від 11.02.2021, №12 від 15.02.2021, №13 від 16.02.2021, №14 від 19.02.2021, №15 від 20.02.2021, №16 від 27.02.2021, №17 від 02.03.2021, №18 від 03.03.2021, №19 від 04.03.2021, №20 від 10.03.2021, №21 від 10.03.2021, №22 від 13.03.2021, №23 від 26.03.2021, №24 від 01.04.2021, №25 від 01.04.2021, №26 від 03.04.2021, №27 від 03.04.2021, №28 від 07.07.2021, №29 від 08.04.2021, №30 від 08.04.2021, №31 від 08.04.2021, №32 від 08.04.2021, №33 від 11.04.2021, №34 від 12.04.2021, №35 від 14.04.2021, №36 від 14.04.2021, №37 від 18.04.2021, №38 від 08.05.2021, №39 від 14.05.2021, №40 від 15.05.2021, №41 від 18.05.2021, №42 від 29.05.2021, №43 від 08.06.2021, №44 від 09.06.2021, №45 від 14.06.2021, №46 від 14.06.2021, №47 від 22.06.2021, №48 від 02.07.2021, №49 від 09.07.2021, №50 від 09.07.2021, №51 від 13.07.2021, №52 від 10.07.2021, №53 від 16.07.2021, №54 від 21.07.2021, №55 від 22.07.2021, №56 від 24.07.2021, №57 від 24.07.2021, №58 від 27.02.2021, №59 від 27.07.2021, №60 від 27.07.2021, №61 від 28.07.2021, №62 від 31.07.2021, №63 від 04.08.2021, №64 від 07.08.2021, №65 від 07.08.2021, №66 від 07.08.2021, №67 від 09.08.2021, №68 від 10.08.2021, №69 від 12.08.2021, №70 від 12.08.2021, №71 від 14.08.2021, №72 від 17.08.2021, №73 від 19.08.2021, №74 від 25.08.2021, №75 від 30.08.2021, №76 від 04.09.2021, №77 від 05.09.2021, №78 від 05.09.2021, №79 від 05.09.2021, №80 від 05.09.2021, №81 від 06.09.2021, №82 від 07.09.2021, №83 від 07.09.2021, №85 від 08.09.2021, №86 від 18.09.2021, №87 від 09.09.2021, №88 від 09.09.2021, №89 від 10.09.2021, №90 від 10.09.2021, №91 від 10.09.2021, №92 від 11.09.2021, №93 від 13.09.2021, №94 від 14.09.2021, №95 від 14.09.2021, №96 від 16.09.2021, №97 від 18.09.2021, №98 від 20.09.2021, №99 від 21.09.2021, №100 від 22.09.2021, №101 від 23.09.2021, №102 від 23.09.2021, №103 від 23.09.2021, №104 від 25.09.2021, №105 від 27.09.2021, №106 від 27.09.2021, №107 від 28.09.2021, №108 від 29.09.2021, №109 від 30.09.2021, №110 від 30.09.2021, №111 від 30.09.2021, №112 від 01.10.2021, №113 від 02.10.2021, №114 від 04.10.2021, №115 від 04.10.2021, №116 від 06.10.2021, №117 від 07.10.2021, №118 від 07.10.2021, №119 від 07.10.2021, №120 від 08.10.2021, №121 від 09.10.2021, №122 від 09.10.2021, №123 від 10.10.2021, №124 від 10.10.2021, №125 від 10.10.2021, №126 від 10.10.2021, №127 від 10.10.2021, №128 від 11.10.2021, №129 від 14.10.2021, №130 від 14.10.2021, №131 від 14.10.2021, №132 від 15.10.2021, №133 від 15.10.2021, №134 від 15.10.2021, №135 від 16.10.2021, №136 від 18.10.2021, №137 від 18.10.2021, №138 від 19.10.2021, №139 від 20.10.2021, №140 від 25.10.2021, №141 від 25.10.2021, №142 від 25.10.2021, №143 від 27.10.2021, №144 від 30.10.2021, №145 від 31.10.2021, №146 від 01.11.2021, №147 від 01.11.2021, №148 від 05.11.2021, №149 від 07.11.2021, №150 від 08.11.2021, №151 від 09.11.2021, №152 від 10.11.2021, №153 від 10.11.2021, №154 від 10.11.2021, №155 від 15.11.2021, №156 від 16.11.2021, №157 від 16.11.2021, №158 від 16.11.2021, №159 від 17.11.2021, №160 від 19.11.2021, №161 від 21.11.2021, №162 від 21.11.2021, №163 від 22.11.2021, №164 від 22.11.2021, №165 від 23.11.2021, №167 від 25.11.2021, №168 від 26.11.2021, №169 від 27.11.2021, №170 від 28.11.2021, №171 від 28.11.2021, №172 від 29.11.2021, №173 від 29.11.2021, №174 від 30.11.2021, №175 від 02.12.2021, №176 від 02.12.2021, №177 від 02.12.2021, №178 від 03.12.2021, №179 від 04.12.2021, №180 від 08.12.2021, №181 від 08.12.2021, №182 від 08.12.2021, №183 від 09.12.2021, №184 від 15.12.2021, №185 від 16.12.2021, №186 від 18.12.2021, №187 від 20.12.2021, №188 від 20.12.2021, №189 від 21.12.2021, №190 від 23.12.2021, №191 від 24.12.2021, №192 від 24.12.2021, №193 від 27.12.2021, №194 від 28.12.2021, №195 від 29.12.2021, які не відповідають критеріям технічно складних побутових товарів, відповідно до переліку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №231 від 16.03.2017.
Суд першої інстанції встановив які самі товари були реалізовані із зазначенням найменування товару та його вартості, наприклад:
- відповідно до накладної №2 від 08.01.2020 позивачем було продано фланець гумовий на суму 230,00 грн, так відповідно до виписки з банківського рахунку позивача 09.01.2020 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 225,40 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 2% від суми, тобто 4,60 грн (про вирахування комісії видно у виписці банку у графі призначення платежу);
- відповідно до накладної №27 від 13.03.2020 позивачем було продано прокладку 1 шт на суму 100,00 грн, у зв'язку з чим 14.03.2020 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 98,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 2 грн;
- відповідно до накладної №32 від 26.05.2020 позивачем було продано товарів на загальну суму 2900,00 грн, а саме труби пластикові 20 шт вартістю 95,00 грн/шт. на загальну суму 1900,00 грн та крани 3/4 8 штук вартістю 125,00 грн/шт. на загальну суму 1000,00 грн та відповідно 27.05.2020 на рахунок позивача були зараховані кошти у сумі 2842,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 58,00 грн;
- відповідно до накладної №52 від 03.09.2020 позивачем було продано батарею вартістю 2500,00 грн, у зв'язку з чим 04.09.2020 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 2450,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 50,00 грн;
- відповідно до накладної №69 від 04.10.2020 позивачем було продано батарею вартістю 2550,00 грн, у зв'язку з чим 05.10.2020 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 2499,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 51,00 грн;
- відповідно до накладної №81 від 21.10.2020 позивачем було продано радіатор сталевий вартістю 3090,00 грн, у зв'язку з чим 22.10.2020 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 3028,20 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 61,80 грн;
- відповідно до накладної №2 від 04.01.2021 позивачем було продано товарів на загальну суму 1500,00 грн, а саме крани 6 шт. вартістю 230 грн/шт. на загальну суму 1380,00 грн та картриджі 2 шт. вартістю 60,00 грн/шт. на загальну суму 120,00 грн та відповідно 05.01.2021 на рахунок позивача були зараховані кошти у сумі 1470,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 30,00 грн;
- відповідно до накладної №4 від 26.01.2021 позивачем було продано товарів на загальну суму 3490,00 грн, а саме труба пластикова 30 шт. вартістю 85 грн/шт. на загальну суму 2550,00 грн та крани 5 шт. вартістю 180,00 грн/шт. на загальну суму 900,00 грн та картридж 1 шт. вартістю 40,00 грн, у зв'язку з чим 27.01.2021 на рахунок позивача були зараховані кошти у сумі 3420,20 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 69,80 грн;
- відповідно до накладної №5 від 29.01.2021 позивачем було продано товарів на загальну суму 18380,00 грн, а саме радіатор сталевий 2 шт. вартістю 2500,00 грн/шт. на загальну суму 5000,00 грн, радіатор сталевий 2 шт. вартістю 2150,00 грн/шт. на загальну суму 4300,00 грн, труба фай бер 70 шт. вартістю 65,00 грн/шт. на загальну суму 4550,00 грн, крани 8 шт. вартістю 190,00 грн/шт. на загальну суму 1520,00 грн, радіатор метал 12 шт. вартістю 240,00 грн/шт. на загальну суму 2880,00 грн та муфта 2 шт. вартістю 65,00 грн/шт., у зв'язку з чим 30.01.2021 на рахунок позивача були зараховані кошти у сумі 18012,40 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 367,60 грн;
- відповідно до накладної №12 від 15.02.2021 позивачем було продано радіатор сталевий у кількості 3 шт. вартістю 2100,00 грн/шт. на загальну суму 6300,00 грн, у зв'язку з чим 16.02.2021 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 6174,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 126,00 грн;
- відповідно до накладної №41 від 18.05.2021 позивачем було продано товарів на загальну суму 14943,00 грн, а саме радіатор сталевий 4 шт. вартістю 2900,00 грн/шт. на загальну суму 11600,00 грн, радіатор сталевий 1 шт. вартістю 2750,00 грн, труб комплект 4 шт. вартістю 100,00 грн/шт. на загальну суму 400,00 грн та кран вартістю 193,00 грн, у зв'язку з чим 19.05.2021 на рахунок позивача були зараховані кошти у сумі 14644,14 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 298,86 грн;
- відповідно до накладної №62 від 31.07.2021 позивачем було продано радіатор сталевий вартістю 3000,00 грн, у зв'язку з чим 01.08.2021 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 2940,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 60,00 грн;
- відповідно до накладної №100 від 22.09.2021 позивачем було продано радіатор сталевий вартістю 2400,00 грн, у зв'язку з чим 23.09.2021 позивачу на його рахунок надійшли кошти в сумі 2352,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 48,00 грн (про вирахування комісії видно у виписці банку у графі призначення платежу).
При здійсненні оплати товару через термінал в графі «призначенні платежу» пишеться «ТР» - це транзакція і вона може бути не одна, тобто однією сумою зараховувались кошти, але транзакцій було декілька відповідно до декількох накладних.
Як встановив суд першої інстанції згідно виписки з банківського рахунку позивача за 2021 рік, 21.12.2021 на його рахунок було зараховано 17346,00 грн за вирахуванням комісії банку, яка складає 354,00 грн, при цьому у графі «призначення платежу» зазначено, що транзакцій було 2 (ТР 2 шт.), тобто було сплачено суму за товари по двом накладним таким, як накладна №187 від 20.12.2021 на загальну суму 2900,00 грн (радіатор сталевий) та накладна №188 від 20.12.2021 на загальну суму 14800,00 грн (радіатор біметал 60 шт. вартістю 200,00 грн/шт. на загальну суму 12000,00 грн, комплект радіаторних кранів 8 шт. вартістю 180,00 грн/шт. на загальну суму 1440,00 грн та радіатор сталевий вартістю 1360,00 грн).
Також судом першої інстанції було встановлено, що у виписках з банка в призначенні будь-якого платежу за замовчуванням зазначено «Bojleri», оскільки при встановленні терміналу така назва в призначенні платежу була запрограмована співробітником АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується скріншотом з особистого кабінету Приват24 позивача при цьому це невідоме слово «Bojleri» не має перекладу та жодним чином не може підтверджувати найменування реалізованого товару позивачем.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність доказів, підтверджуючих факти реалізації іншого товару, та не встановлено факту віднесення іншого товару до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Як було встановлено судом першої інстанції із роздруківки особового кабінету Приват 24, зазначення в графі «Призначення платежу» слова «Boijleri» зумовлено технічною помилкою.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що посилання контролюючого органу на виписки з банківського рахунку позивача з урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин не є належним та допустимим доказом реалізації технічно складних побутових товарів.
Суд вірно взяв до уваги, що висновок контролюючим органом щодо здійснення позивачем реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту здійснений виключно на підставі виписки з банківського рахунку за період 2020 - 16.11.2022, про що вказано у п.п. 2.2.20 акту перевірки від 25.11.2022.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність застосування до позивача штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Також суд першої інстанції вірно зазначив, що наказ на проведення фактичної перевірки від 14.11.2022 №3361-п містить посилання на п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, при цьому будь-які посилання на порушення позивачем вимог податкового законодавства відсутні.
Як було встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття наказу стала доповідна записка управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2022 №6856/04/36/07-08, в якій вказано, що фактична перевірка проводиться на виконання контрольного завдання ДПС України, доведеного листом від 22.09.2022 №11206/7/99-00-07-07-02-07.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. При цьому для здійснення перевірки (податкового контролю) платника податків в наказі на проведення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої перевірки, має бути посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки. Доповідна записка, як підстава, яка підпадає під дію підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що недотримання вимог щодо конкретизації та викладення в оскаржуваному наказі фактичних та правових підстав його прийняття призводить до протиправності останнього, а встановлені у даній справі обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки, за наслідками якої і було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 14 лютого 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.І. Малиш
суддя Т.С. Прокопчук