13 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/20613/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Рянська В.В.) по адміністративній справі № 160/20613/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Згідно матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 через представника 03.05.2018 року звернулася до суду із позовом до відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просила визнати неправомірним рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №16412/04/24 від 23.10.2017 року, зобов'язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачці з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року по справі №804/3173/18 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №16412/04/24 від 23.10.2017 року про відмову у поновленні пенсії, зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області поновити позивачу виплату пенсії за віком з 03.11.2017 року на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів. В іншій частині позову відмовлено з підстав пропуску строку звернення до суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 року рішення суду першої інстанції по справі №804/3173/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести поновлення та виплату їй пенсії за віком у період з 07.10.2009 року по 02.11.2017 року включно, позов в цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, представник позивачки в інтересах ОСОБА_1 13.09.2021 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та дискримінаційним рішення відповідача № 16412/04/24 від 23.10.2017 року в тій частини, яка стосується вимог позивача на отримання пенсії за період з 07.10.2009 року до 02.11.2017 року,
- визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача в частині відмови у виплаті позивачу пенсії з 07.10.2009 року до 02.11.2017 року;
- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо не виплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 року до 02.11.2017 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вчинити певні дії - виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період 07.10.2009 року до 02.11.2017 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою суду першої інстанції від 11.10.2021 року у справі № 160/16297/21, яка набула законної сили, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачці.
Позивачка ОСОБА_1 через представника 01.11.2021 року звернулася до суду із позовом до відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області , в якій просила
- визнати протиправними та дискримінаційними рішення відповідача № 16412/04/24 від 23.10.2017 року в тій частини, яка стосується вимог позивача на отримання пенсії за період з 07.10.2009 року до 02.11.2017 року;
- визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача в частині відмови у виплаті позивачу пенсії з 07.10.2009 року до 02.11.2017 року;
- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 року до 02.11.2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період 07.10.2009 року до 02.11.2017 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 року позовну заяву на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України повернуто позивачці.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду першої інстанції від 29.11.2021 у справі № 160/20613/21 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 160/20613/21 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 12.09.2022 року у справі № 160/20613/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.08.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постановлені судові рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 року справу № 160/ 20613/21 за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до суду першої інстанції для виконання постанови Верховного Суду від 16.08.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків щодо подачі заяви з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року визнані неповажними вказані представником ОСОБА_1 в заяві від 09.10.2023 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, позовну заяву повернуто позивачці на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 16.10.2023 року, позивачкою через представника подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати ухвалу суду, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до приписів ч.5 ст.242 КАС України суд апеляційної інстанції при розгляді справи вважає за необхідне врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/405/19 від 20.11.2019 року, у якому зазначено наступне.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
На підставі ч.1 та 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду із відповідним позовом від 09.10.2023 року представник позивача посилається на висновки Верховного Суду у справі № 815/1226/18 від 20.05.2020 року, зі змісту якої вбачається, що у цій справі судом не вирішувалося питання щодо поновлення позивачу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, предметом позову були обставини оскарження у березні 2018 року до суду рішення Пенсійного органу від 02.08.2017 року про відмову у поновленні виплати пенсії за віком, які не є подібними до обставин справи № 160/ 20613/21.
Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції встановив, що по справі № 160/ 20613/21, яка розглядається судом, позивачка звернулася до суду у листопаді 2021 року після спливу значного проміжку часу (більше трьох років) з дня прийняття пенсійним органом оскаржуваного рішення № 16412/04/24 від 23.10.2017 року, перегляду законності цього рішення судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 804/3173/18 за її позовом, які відбулися 22.05.2018 року та 27.09.2018 року відповідно.
Оскільки поважними причинами поновлення строку звернення до суду із відповідним позовом можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином, суд першої інстанції вірно оцінив як неповажні зазначені представником позивача у клопотанні про поновлення строку причини пропуску звернення до суду із цим позовом, та на підставі ч. 5 ст. 169, ч. 2 ст. 123 КАС України позовну заяву повернув позивачці.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду відсутні.
Правові позиції Верховного Суду по переліченим апелянтом справам не підлягають застосуванню, оскільки винесені не по подібним обставинам.
Керуючись ст. 294, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року по адміністративній справі № 160/20613/21 залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 30 діб.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай