13 лютого 2024 року справа № 580/10939/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача про відмову у скасуванні постанови від 20.10.2005 №4149;
- зобов'язати відповідача зняти арешт з усього майна (реєстраційний номер обтяження 2523398, зареєстрованого 22.10.2005 10:17:18 за №24409860 реєстратором: Звенигородська державна нотаріальна контора, Звенигородський районний нотаріальний округ), що належало на праві власності при житті ОСОБА_2 та яке належить ОСОБА_1 у, який є єдиним спадкоємцем померлої.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постановою від 20.10.2005 №4149 накладено арешт на майно померлої матері позивача ОСОБА_2 . Однак після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідач не зняв накладений на усе майно померлої матері позивача ОСОБА_2 , правонаступником якої є позивач ОСОБА_1 . Відповідач листом від 15.09.2023 №35346 повідомив позивача, що відсутні підстави для скасування накладеного арешту на майно позивача та рекомендував звернутись до суду для вирішення даного питання.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач не був стороною виконавчого провадження, у межах якого постановою від 20.10.2005 №4149 накладено арешт на майно померлої матері позивача ОСОБА_2 , тому вважає, що позов у відповідача були відсутні правові підстави для зняття такого арешту.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на праві приватної власності належали: земельна ділянка (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1462803471212); житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 328483071212); будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16623064).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу 24.06.2021 Побіянською Н.Б. було відкрито спадкову справу №96/2021 (номер у спадковому реєстрі 67874926) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Особою, яка подала заяву про прийняття спадщини та є спадкоємцем за законом на спадкове майно - є позивач ОСОБА_1 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, судом встановлено, що на все майно померлої матері позивача ОСОБА_2 накладено арешт, на підставі постанови Звенигородського РВ ДВС від 20.10.2005 №4149, реєстраційний номер обтяження - 2523398.
На звернення позивача щодо зняття арешту з нерухомого майна померлої матері позивача ОСОБА_2 , відповідач листом від 15.09.2023 №35346 повідомив, що у зв'язку із тим, що позивач не є стороною виконавчого провадження, тому відсутні правові підстави для зняття будь-якого арешту.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.
Порядок та умови зняття арешту з майна визначені в ст. 40 Закону “Про виконавче провадження”, відповідно до якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 зазначеного Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на усе майно померлої матері позивача ОСОБА_2 арешту, накладеного на підставі постанови Звенигородського РВ ДВС від 20.10.2005 №4149, реєстраційний номер обтяження - 2523398, оскільки виконавче провадження, у межах якого накладений відповідний арешт, завершено.
Згідно частини 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку скасувати постанову про арешт майна та зобов'язати відповідача зняти арешт з усього майна померлої матері позивача ОСОБА_2 , накладеного постановою Звенигородського РВ ДВС від 20.10.2005 №4149, реєстраційний номер обтяження - 2523398.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.10.2005 №4149 про накладення арешту на майно ОСОБА_2 (реєстраційний номер обтяження - 2523398).
Зобов'язати Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), накладеного постановою Звенигородського РВ ДВС від 20.10.2005 №4149, реєстраційний номер обтяження - 2523398.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ