про залишення позову без розгляду
13 лютого 2024 року Київ № 320/14892/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними (незаконними) дій відповідача - видача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач здійснював і здійснює свої повноваження на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 19.10.2001, виданого згідно з рішенням № 13 від 15.10.2001 Атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, відомості про яке (свідоцтво) відповідно до пункту 2.2 Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, затвердженого постановою від 10.03.2000 № 1 Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України були направлення до ВККА протягом десяти днів з для прийняття вказаного рішення палати обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і були внесені до ЄРАУ ВККА протягом трьох днів з дня надходження. Видавши ж свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 датою 28.04.2005 відповідач діяв протиправно.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву або будь-яких інших документів, зі змісту яких було б можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням https://erau.unba.org.ua/profiIe/26274, наявні наступні відомості щодо адвоката ОСОБА_1 : обліковується у Раді адвокатів міста Києва; № свідоцтва - 222; дата видачі свідоцтва - 28 квітня 2005 року; дата прийняття рішення про видачу свідоцтва - 15 жовтня 2001 року; № рішення про видачу свідоцтва - 12; орган, що видав свідоцтво: Київська обласна КДКА; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю - право на заняття адвокатською діяльністю припинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16 червня 2021 року на підставі Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 135/2021 від 16 червня 2021 року.
З наданої копії постанови про закриття кримінального провадження від 09.03.2023 вбачається, що обставини видачі позивачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005 були предметом досудового розслідування , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102070000450 від 21.11.2022.
Так, відділом дізнання Подільського УП ГУПН у м. Києві для здійснення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 358 КК України - складення чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно незаконних рішень незаконної дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 адвоката ОСОБА_1 незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та внесені до Єдиного реєстру адвокатів України:
№ 131/2021 зупинення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Київською обласною КДКА 28.04.2005;
№ 132/2021 зупинення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 222, видане Київською обласною КДКА 28.04.2005;
№ 133/2021 зупинення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, № 222, видане Київською обласною КДКА 28.04.2005;
№ 134/2021 зупинення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, № 222, видане Київською обласною КДКА 28.04.2005;
№ 135/2021 анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, № 222, видане Київською обласною КДКА 28.04.2005.
Як показав ОСОБА_1 , що після вказаних рішень йому стало відомо про недійсність (фіктивність) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222, виданого Київською обласною КДКА 28.04.2005.
На запит адвоката Костенка В.П. голова КДКА Кіровоградської області Волосян О. надіслала відповідь від 08.07.2021 № 22 у додатку до якої були подані належним чином засвідчені копії:
- Рішення № 13 атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Кіровоградської області від 15.10.2022 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- Витяг з рішення № 1/09 від 26 січня 2009 року про внесення зін до ЄРАУ, про виключення ОСОБА_1 з реєстру адвокатів Кіровоградської області у зв'язку зі зміною робочого місця адвоката;
- Присяга адвоката від 15.10.2001.
На підставі рішення Атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 15.10.2002 № 13 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 19.10.2001.
У подальшому, адвокату ОСОБА_1 28.04.2005 Київської обласної КДКА видано свідоцтво про право власності на зайняття адвокатською діяльністю № 222.
Витягом з рішення № 1/09 від 26.01.2009 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про внесення до ЄРАУ - зняття з обліку адвоката ОСОБА_1 У зв'язку зі зміною робочого місця та іншими нормативними актами підтверджено, що Київська обласна КДКА від 28.04.2005 не мала правових підстав видавати ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 222.
Станом на 28.04.2005 адвокат ОСОБА_1 не перебував на обліку у КДКА Київської області, а тому остання не мала права вчиняти будь-які дії та ухвалювати будь-яке рішення відносно не облікованого адвоката.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане до набрання чинності Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-IV від 05.07.2021, не потребує обміну на нове.
У пункту № рішення № 96 від 16.02.2013 Ради адвокатів України «Про затвердження роз'яснень щодо отримання адвокатами дублікату (заміни) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю» зазначено, що заміна свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, або отримання його дублікату, здійснюється у тому регіоні, у якому раніше було видано кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, або за адресою робочого місця адвоката.
Якщо свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 19.10.2001, виданого на підставі рішення від 15.10.2001 № 13 Атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підлягало заміні, то його заміну повинно було вчинити КДКА Кіровоградської області.
Через наведене, 01.10.2021 № 1161, ОСОБА_1 офіційно повернув фіктивне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005 до КДКА Київської області, що підтверджено відтиском штампу на заяві про повернення свідоцтва.
Що КДКА Київської області у 2005 році не мала правових підстав замінювати (видавати) адвокату ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 222 додатково підтверджено документами, які предметом судового розгляду.
Так, Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі № 340/3872/22 здійснюється судовий розгляд про скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, викладене у витязі до протоколу № 71 засідання (дистанційного) Ради адвокатів Кіровоградської області від 24.06.2022 про відмову в задоволенні заяви позивача про видачу 19.10.2001, виданого відповідно до рішення Атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 15.10.2001 № 13, через втрату свідоцтва та визнання протиправною бездіяльність відповідача - відсутність дій по видачі дубліката свідоцтва і зобов'язати Раду адвокатів Кіровоградської області вчинити дії - негайно після набрання судовим рішенням законної сили видати ОСОБА_1 дублікат свідоцтва № 222 від 19.10.2001, виданого на його ім'я відповідно до рішення Атестаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 19.10.2001 № 13, через втрату свідоцтва.
У направленому на адресу ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, дослівно: «До своєї заяви ОСОБА_1 додав копію свідоцтва № 222 від 19.10.2001.
Наведеним підтверджується відсутність факту передачі до КДКА Київської області оригіналу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 222 від 19.10.2001, виданого Атестаційною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області для здійснення його заміни, що унеможливлювало вчинення такої дії, через відсутність оригіналу свідоцтва.
Власноручно написана заява ОСОБА_1 від 27.04.2005, з особистим фото до голови Київської обласної КДКА з проханням замінити йому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 222, видане Кіровоградською КДКА від 19.10.2001, у зв'язка зі зміною місця проживання та реєстрацією АДРЕСА_1 з 29.03.2005, теж не давала правових підстав для заміни свідоцтва, оскільки заміна, у відповідності до пункту 3 рішення № 96 від 16 лютого 2013 року Ради адвокатів України «Про затвердження роз'яснень щодо отримання адвокатами дублікату (заміни) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю» здійснюється не у зв'язку зі зміною місця проживання, а у зв'язку зі зміною адреси робочого місця адвоката.
Наведені вище обставини слугували підставою для податі ОСОБА_1 заяви про вчинення кримінального правопорушення, а прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва Бочаровою Оксаною, 21..11.2022 внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Кримінальне провадження № 42022102070000450, на підставі статті 218 КПК України спрямоване до Подільського РУ ГУНП у м. Києві для здійснення досудового розслідування.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_1 підтвердив вищенаведені факти, підтвердженні документально.
На підставі частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження постановлено закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача щодо видачі свідоцтва № 222 датою 28.04.2005, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 позовну заяву залишено без руху, визначено спосіб та встановлено десятиденний строк для усуненні недоліків шляхом подання до суду, окрім іншого: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвалою суду від 13.06.2023 заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено та поновлено пропущений строк.
Підставою для поновлення строку звернення до суду слугували повідомлені позивачем обставини, що саме постановою про закриття кримінального провадження підтверджено, що відповідач видав фіктивне свідоцтво, у зв'язку із чим уважає, що із цієї дати у нього виникло право на звернення до суду із цим позовом.
Під час розгляду справи по суті судом встановлені наступні обставини, які вплинули на винесене судом судове рішення у цій справ.
З Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що питання дійсності свідоцтва позивача про право на зайняття адвокатською діяльність № 222 від 28.04.2005 неодноразово порушувалась при розгляді адміністративних справ за позовом ОСОБА_1 , зокрема, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області (справа № 340/351/23), до Ради адвокатів Кіровоградської області (справа № 340/3872/22), до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (справа № 640/37504/21), до Ради адвокатів міста Києва (справа № 640/23165/21).
Так, рішенням у справі № 340/351/23 Кіровоградським окружним адміністративним судом, яке набрало законної сили 20.06.2023 встановлено що позивачу, згідно з рішенням № 12 (уточ. - вірний номер рішення 13) від 15.10.2001 Кіровоградської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кіровоградською КДКА видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №222 від 19.10.2001.
Згідно з рішенням №1/09 від 26.01.2009 року КДКА Кіровоградської області адвокат ОСОБА_1 був виключений з реєстру адвокатів Кіровоградської області, адвокатське свідоцтво №222 від 15.10.2001 року, видане КДКА Кіровоградської області, в зв'язку зі зміною робочого місця (офісу) - нова адреса : м.Київ.
КДКА Київської області видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №222 від 28.04.2005 року на підставі рішення Кіровоградської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №12 від 15.10.2001 року.
Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку. Як встановлено судом у справі № 340/351/23 в Єдиному реєстрі адвокатів України міститься інформація про те, що ОСОБА_1 , здійснював свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005 року виданого Київською обласною КДКА.
Тобто, з 2005 року ОСОБА_1 було достеменно відомо про те, що він здійснює свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005, виданого Київською обласною КДКА.
При цьому, в зазначеному реєстрі інформації про те, що ОСОБА_1 , здійснював свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 15.10.2001 року, виданого Кіровоградською обласною КДКА не міститься, а тому позивач був обізнаний про те, що він здійснює адвокатську діяльність виключно на підставі свідоцтва від 28.04.2005.
Суд апеляційної інстанції у межах розгляду справи № 340/351/23 також зазначив, що позивач вважаючи, що свідоцтво від 28.04.2005 року видано йому не в установленому законом порядку, з 2005 року не вчиняв будь-яких дій для скасування такого свідоцтва у встановленому законом порядку та відновлення, внесення інформації до Єдиного реєстру адвокатів України щодо здійснення ним адвокатської діяльності на підставі свідоцтва від 15.10.2001.
У справі № 640/23165/21, провадження в якій було відкрито ще 01.09.2021 ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Ради адвокатів міста Києва, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо внесення завідомо недостовірних (фіктивних) відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України відносно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005.
Згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 (набрало законної сили) обґрунтування вимог позивача у цій справі фактично зводиться до його незгоди з наявними у Єдиному реєстрі адвокатів України даними про дату видачі йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 (позивач вважає вірною дату 15 жовтня 2001 року замість зазначеної у Єдиному реєстрі адвокатів України дати 28 квітня 2005 року).
Тобто вже з 2021 року позивач почав вчиняти активні дії щодо недостовірних (фіктивних), на його думку, даних відносно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про пропуск строку звернення до суду і зданим позовом.
У зв'язку з цим суд відмічає, що відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зазначає, що метою запровадження строків звернення до суду є: дотримання принципу правової визначеності; дисциплінування учасників судочинства; досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків; обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними.
У контексті зазначеного, також слід наголосити на тому, що особа, права якої порушено, може звернутися до суду (хоч із пропуском строку звернення) за його захистом. У такому випадку слід перевіряти негативні наслідки для особи і коли саме відбулось таке припинення права, обмеження права, заперечення (невизнання) права, перешкоди (умови) у реалізації права (інтересу).
Підходячи до критеріїв оцінки поважності причин пропуску строку звернення до суду суди повинні враховувати таке:
1) поновлення пропущеного строку є порушенням принципу правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку,
6) враховувати можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи наведене обґрунтування та встановлені судом обставини, суд уважає, що висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до суду з підстав встановлених у постанові про закриття кримінального провадження обставин був передчасним, а позивач вже до цього вчиняв активні дії щодо відновлення порушеного, на його думку, права.
Згідно з частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що позовна заява подана до суду з пропуском строку встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачем не наведено підстав для визнання причин пропуску строку поважними, то позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними (незаконними) дій - видача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005 залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім уповноваженим представникам) .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Шевченко А.В.