Справа №760/434/23 2-а/760/336/24
13 лютого 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Бориспільської патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, Бориспільської патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, в якому просить: постанову від 26 грудня 2022 року серії ЕАП № 6330205 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 26 грудня 2022 року, рухаючись по вул. Чумацька у м. Бориспіль, виїжджаючи на перехрестя та виконуючи вимогу знаку 2.1. «Дати дорогу», мав три напрямки руху: праворуч - вул. Запорізька, ліворуч - вул. Дарвіна та прямо - вул. Запорізька, продовжив рух прямо на вул. Запорізьку, де зупинився на вимогу інспектора Бориспільської патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Прилуцького О. О., яким було повідомлено, що ним порушено правила дорожнього руху щодо ввімкнення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. На думку інспектора позивач мав ввімкнути попереджувальний сигнал про зміну напрямку руху ліворуч, проте він не змінював напрямок руху, оскільки продовжував рух по вул. Запорізькій, тобто здійснював рух прямо.
З огляду на викладене, позивач вказує, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону, є безпідставною та необґрунтованою. Зокрема, під час розгляду справи інспектором не було надано відео, яке б підтверджувало факт вчинення правопорушення, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено доказів фіксації адміністративного правопорушення. Крім того, інспектором не було долучено до матеріалів справи його пояснення та не допитано свідків, тому розгляд справи не може вважатися всебічним і об'єктивним.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2023 року для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2023 року вищевказану позовну заву було залишено без руху.
На виконання зазначеної ухвали 14 квітня 2023 року позивачем надано до суду позовну заяву в новій редакції, в якій визначено коло учасників відповідно до вимог чинного законодавства, докази сплати судового збору, а також засвідчені у порядку, визначеному законом додані до позовної заяви копії документів і копії додатків для відповідачів.
17 квітня 2023 року ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.
14 червня 2023 року представником відповідачів подано до суду відзив, в якому він заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне. Зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором було повідомлено позивачу, що розгляд справи відбуватиметься на місці, після чого його було ознайомлено з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позивач не виявив бажання скористатися правовою допомого, тому його права порушені не були. Таким чином, інспектор, розглядаючи адміністративну справу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, не погоджується з твердженням позивача, що він не змінював напрямок руху, оскільки якщо б він поїхав прямо, то з'їхав би з дороги, тому що конфігурація проїзної частини має суттєве заокруглення, що у свою чергу, унеможливлює здійснити рух з вул. Чумацька прямо на вул. Запорізька, тому позивач повинен був увімкнути світловий покажчик повороту ліворуч.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.
Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6330205 від 26 грудня 2022 року, позивач ОСОБА_1 26 грудня 2022 року о 09-57 год., керуючи транспортним засобом Renault Master, номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті на ліво, виїжджаючи з другорядної дороги по вул. Чумацька на головну по вул. Запорізька, чим порушив пункт 9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 6330205 від 26 грудня 2022 року складена інспектором Бориспільської патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Прилуцьким О. О. за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 3.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 9.2.б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
За частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та зазначає, що він не порушував Правил дорожнього руху, а при розгляді справи були допущені істотні порушення.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.
Однак, відповідачем не виконано обов'язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано.
Оскаржувана постанова серії ЕАР № 6330205 від 26 грудня 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема не доведено, що позивач не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідно напрямку при повороті ліворуч.
Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису, наданого відповідачем з відеореєстратора поліцейського автомобіля, вбачається лише той факт, що поліцейськими було здійснено проїзд частини дороги, на якій позивачем нібито було порушено ПДР, однак факт вчинення адміністративного правопорушення на цьому відео не зафіксовано. Водночас, у відзиві відповідача зазначено, що на цьому відео відтворено подію, яка мала місце 26 грудня 2022 року, оскільки відео, на якому було зафіксовано адміністративне правопорушення було знищено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Окрім цього, з доданих до позову фотокарток відрізку дороги, на якому було зафіксовано подію, описану в оспорюваній постанові, вбачається, що позивач, виїжджаючи з вул. Чумацька на вул. Запорізька продовжив рух прямо, враховуючи особливість перетину доріг та вигин дороги по вул. Запорізькій, дотримавшись вимог знаку 2.1. «Дати дорогу», тому позивач не повинен був вмикати світловий покажчик ліворуч.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАР № 6330205 від 26 грудня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6330205 від 26 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідачі: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; Бориспільська патрульна поліція в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Кошового, 4.
Суддя Л. М. Ішуніна