Справа №760/13180/19
2/760/6280/24
13 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м.Києва Козленко Г.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України про стягнення суми компенсації,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України, згідно з яким, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 02.12.2020 року, яку було подано до суду 04.12.2020 року, просив суд:
- стягнути з відповідача на його користь частину не виплаченої грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення у розмірі 58 396 грн. 25 коп.;
- судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року за № 728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" (зі змінами) позивачу було виплачено компенсацію за належне йому та членам його сім'ї для отримання жиле приміщення.
Разом з тим, позивач вважає, що посадовими особами Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України при розрахунку суми грошової компенсації не вірно було зазначено вартість 1 кв.м. для населених пунктів Київської області (село Семиполки Броварського району Київської області), оскільки при формуванні платіжного доручення № 22 від 12.12.2018 року вартість 1 кв. м. для населених пунктів Київської області визначалась ними відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.03.2018 року за № 46 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", а не у відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 року за № 335 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України".
За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що відповідно до наказуМіністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 року за № 335 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" вартість 1 кв.м. загальної площі у Київській області складає 11 834 грн. 00 коп., позивач вважає, що при розрахунку розміру компенсації ним було недоотримано 58 396 грн. 25 коп.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.11.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що реалізація позивачем права на житло шляхом отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, відбувалася виключно у спосіб та порядку, передбаченому спеціальними нормативно-правовими актами.
04.12.2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому він звернув увагу на те, що наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 335, прийнятий 06.12.2018 року, а формування платіжного доручення для перерахування коштів позивачу було здійснено 12.12.2018 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 06.11.2018 року, позивач надав згоду на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім'ї для отримання жиле приміщення, відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (№2012-ХІІ від 20.12.1991 року зі змінами) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 728 (зі змінами), а саме: на отримання грошової компенсації в розмірі: К = (13,65 кв.м. х 5 + 17 кв.м.) х 11 149 грн. = 950 452 грн. 25 коп.
Також, позивач у вказаній заяві зазначив, що вони повідомлені про здачу своєї 1-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 30,6 кв.м., після отриманої грошової компенсації. Також, вони повідомлені про зняття з квартирного обліку після надання компенсації всім складом сім'ї. В подальшому претендувати на отримання житла від Міністерства оборони України не будуть.
Тобто, враховуючи, що позивач та його дружина підписали нотаріально посвідчену заяву від 06.11.2018 року, останні погодилися з даним розміром компенсації.
30.11.2018 року протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями № 369, ОСОБА_1 погоджено надання грошової компенсації в розмірі 950 452,25 грн. зі зняттям з квартирного обліку.
12.12.2018 року Київським КЕУ перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання житло у розмірі 950 452,25 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як ні підставу для його задоволення, посилався на те, що посадовими особами Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України при розрахунку суми грошової компенсації не вірно було зазначено вартість 1 кв.м. для населених пунктів Київської області (село Семиполки Броварського району Київської області), оскільки при формуванні платіжного доручення № 22 від 12.12.2018 року вартість 1 кв. м. для населених пунктів Київської області визначалась ними відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.03.2018 року за № 46 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", а не у відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 року за № 335 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України".
Так, відповідно до п. 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за № 2011-XII від 20.12.1991 року, військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року за № 728 затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - Порядок).
У відповідності до п. 11 Порядку для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються, серед іншого, рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім'ї , зазначеної в абзацах четвертому і п'ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Згідно із п. 12 Порядку, житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Таким чином, підставою для прийняття рішення житловою комісією щодо виплати суми грошової компенсації особі за належне для отримання жилого приміщення є заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку та згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне для отримання житлового приміщення.
Як передбачено п. 7 Порядку, розмір компенсації визначається за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім'ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов,з урахуванням вимог до загальної площі житла відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення; з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Гранична вартість будівництва 1кв.метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, визначається у встановленому законом порядку та затверджується наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Відповідно до п. 6 Порядку, за наявності у військовослужбовця права на отримання однокімнатної квартири компенсація нараховується за житло загальною площею 40 кв. метрів.
При цьому, згідно з показниками опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01.01.2018 року), що затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 46 від 01.03.2018 року, вартість 1 кв. м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Київському регіоні становить 11 149,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як ні підставу для його задоволення, посилався на те, що посадовими особами Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України при розрахунку суми грошової компенсації не вірно було зазначено вартість 1 кв. м для населених пунктів Київської області (село Семиполки Броварського району Київської області), оскільки при формуванні платіжного доручення № 22 від 12.12.2018 року вартість 1 кв. м. для населених пунктів Київської області визначалась ними відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.03.2018 року за № 46 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України", а не у відповідності до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 року за № 335 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України".
Разом з тим, вказані посилання позивача суд вважає безпідставними, адже, як встановлено судом, під час прийняття рішення щодо виплати позивачу грошової компенсації, яке оформлене протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей жилими приміщеннями від 30.11.2018 року за №369, чинним був саме наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.03.2018 року за № 46 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України".
Більш того, як вже зазначалося вище, позивач та його дружина погодилися з визначеним розміром компенсації, про що свідчать їх підписи у нотаріально засвідченій заяві від 06.11.2018 року.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що реалізація позивачем права на житло шляхом отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, відбувалася не у спосіб та всупереч порядку, передбаченому спеціальними нормативно-правовими актами, позивачем до суду не надано.
У свою чергу, відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст.76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, не знайшли свого підтвердження, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київського квартирно-експлуатаційного Управління Міністерства оборони України про стягнення суми компенсації - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко