СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2190/24
ун. № 759/2706/24
12 лютого 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережна шосе, 2) про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про визнання неправомірним та скасування наказу КП «Київпастранс» від 10.01.2024р. № 16-К про звільнення з посади начальника виробничо-технічного відділу виробничо-технічного управління КП "Київпастранс", поновити на роботі на посаді начальника виробничо-технічного відділу виробничо-технічного управління КП «Київпастранс» та стягнути з КП «Київпастранс» середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір » за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору визначена 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1211,00 грн. та не більше 15 140,00 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Заробімтна пламта, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Виходячи з предмету спору, позивачем пред'явлено позов до відповідача з вимогами стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , а оскільки дана вимога не є стягненням заробітної плати, позивач повинен долучити докази сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір » за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору визначена 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,00 грн.
При зверненні до суду позивач зазначає три вимоги, дві з яких не дають підстав для звільнення від сплати судового збору, а саме: визнання неправомірним та скасувати наказ КП «Київпастранс» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається із прохальної частини позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, однак не зазначає яку суму просить стягнути , за який період та не надає обгрунтований розрахунок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про судовий збір» та ст.ст. 177, 185, 285 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Петренко