Ухвала від 13.02.2024 по справі 756/1533/24

Справа № 756/1533/24

Провадження № 2/756/2007/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2024 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).

Водночас, позовна заява ОСОБА_1 , що подана до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді, не містить доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, встановленому ст.43 ЦПК України.

При цьому, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від обов'язку надсилання копій документів відповідачу, який є фізичною особою та, відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, може зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в добровільному порядку.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, згідно переліку, у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно із п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином позивачу необхідно сплатити при подачі в електронній формі позовної заяви з вимогою про стягнення грошових коштів судовий збір у розмірі 1937,92 грн. з застосуванням коефіцієнту пониження 0,8 (1211,20 +1211,20 *0,8= 1937,92).

Позивачем ОСОБА_1 до своєї позовної заяви долучено копію квитанції № 32528798800006888833 від 12.05.2023 про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн та квитанцію № 7839-9055-3477-9902 від 30.08.2023 про сплату судового збору у розмірі 1073,60грн.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак за результатами проведеної судом перевірки сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що судовий збір у розмірі 1073,60 грн за квитанцією № 32528798800006888833 від 12.05.2023 було сплачено за подачу позовної заяви про розірвання шлюбу, а за квитанцією № 7839-9055-3477-9902 від 30.08.2023 відсутнє підтвердження зарахування на рахунок Оболонського районного суду м.Києва судового збору по даній справі.

Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати суду підтвердження зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору по даній справі на рахунок отримувача ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101, рахунок отримувача UA 718999980313111206000026006 на загальну суму 1937,92 грн.

Також слід зазначити, що згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п. 6 ч. 1 ст.175 ЦПК України, позовна заява має містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

За змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вищевказаних вимог закону позивачем у позовній не зазначено та не долучено до неї доказів, що підтверджують обставини, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги, а також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно до вимог ст. ст. 158, 159 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Отже, передумовою звернення до суду з позовом про визначення способу участі батька у вихованні дитини є невиконання одним з батьків рішення органу опіки та піклування.

Однак, позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів, що позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, а саме звертався до органу опіки та піклування з питанням про визначення способів участі батька у вихованні дитини, а також відсутнє рішення органу опіки та піклування з даного приводу.

Так, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов'язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ, а також не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідача від виконання рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду з позовом про визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Правовий висновок щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при розгляді судом спорів цієї категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 по справі № 638/18531/16-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки позовної заяви для подальшого вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ткач

Попередній документ
116986954
Наступний документ
116986956
Інформація про рішення:
№ рішення: 116986955
№ справи: 756/1533/24
Дата рішення: 13.02.2024
Дата публікації: 16.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них