Справа № 559/497/24
Номер провадження 3/559/386/2024
13 лютого 2024 року місто Дубно Рівненська область
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жит. АДРЕСА_1 , не працюючу, до адміністративної відповідальності раніше не притягалася,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України роз'яснені),-
13.02.2024 вищезазначені матеріали надійшли до суду.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
21.01.2024 в АДРЕСА_1 , гр.. ОСОБА_1 не належно виконувала свої обов'язки передбачені ст.. 150 СК України щодо виховання дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, її діти без поважних причинне відвідували школу в м.Дубно протягом 10 днів.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, згідно долученої до матеріалів справи заяви просила розгляд справи проводити за її відсутності, вину визнає(а.с.5).
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №988001 від 26.01.2024, якими встановлено факт вчинення правопорушень (а.с.3);
- поясненнями ОСОБА_1 від 26.01.2024(а.с.4);
- копією листа №37 від 23.01.2024(а.с.7).
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд визнає повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Мотив накладення стягнення
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, її матеріальний стан(не працює, 3 гр. інвалідності), наявність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до частини другої статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст. ст. 22, 184, 283, 284 КУпАП
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, оголосивши усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець