13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 750/6086/23
провадження № 61-18582ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів.
Вказував, що 03 квітня 2008 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про іпотечний кредит № CNGLGI0000006778, на підставі якого він отримав кредит у розмірі 101 000,00 грн.
06 серпня 2008 року укладена додаткова угода, відповідно до якої банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок на строк з 06 серпня 2008 року по 03 квітня 2018 року включно у вигляді строкового кредиту у розмірі 21 490,24 доларів США на придбання нерухомості.
21 липня 2021 року з судового рішення у справі № 751/4015/15-ц він дізнався, що: 08 серпня 2008 року банком погашено кредит за договором
від 03 квітня 2008 року станом на 06 серпня 2008 року в сумі 99 714,71 грн; додаткова угода від 06 серпня 2008 року не є окремим договором про надання кредиту, а є продовженням кредитних правовідносин за договором
від 03 квітня 2008 року; додатковою угодою від 06 серпня 2008 року розмір кредиту встановлено в сумі 21 490,24 доларів США; з 06 серпня 2008 року він безпідставно сплачував відповідачу грошові кошти в доларах США в натурі за резервування ресурсів; з 06 серпня 2008 року відповідач незаконно стягував пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання; з 03 серпня 2008 року відповідач не збільшував розмір відсоткової ставки з 15 % на рік до 25,08 % на рік (про що було зазначено в наданому розрахунку банку), тобто він дізнався про недобросовісність працівників банку та що банк діяв у заборонений частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спосіб з метою умисного завдання йому матеріальних збитків.
Відповідач ввів його в оману щодо природи правочину, який вчиняється додатковою угодою, змусивши укласти таку угоду, якою передбачив зміну реального розміру заборгованості в національній валюті гривні різної правової природи на фальшивий облік заборгованості в доларах США за тілом кредиту у набагато більшому розмірі та підвищив відсоткову ставку за користування кредитом з 15 % до 17,04 %.
Банк не надавав йому грошові кошти в доларах США.
Просив: визнати недійсною додаткову угоду від 06 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит № CNGLGI0000006778 від 03 квітня 2008 року, укладену між ним та АТ КБ «ПриватБанк»; скасувати нарахування кредитної заборгованості, відсотків, комісій, штрафів, пені та інших нарахувань, виконаних АТ КБ «Приватбанк» відповідно до умов додаткової угоди
від 06 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит
№ CNGLGI0000006778 від 03 квітня 2008 року; визнати незаконними дії
АТ КБ «Приватбанк» щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 станом
на 06 серпня 2008 року в сумі 99 714,71 грн за договором про іпотечний кредит від 03 квітня 2008 року; скасувати погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 06 серпня 2008 року в сумі 99 714,71 грн за договором про іпотечнийкредит.
29 червня 2023 року рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова в задоволенні позову відмовлено.
13 вересня 2023 року постановою Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2023 року залишено без змін.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду
м. Чернігова від 29 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
16 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до суду з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
29 січня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог щодо сплати судового збору та надано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що копію оскаржуваної постанови заявник отримав 24 листопада
2023 року. На підтвердження зазначених обставин надано відповідні докази.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що повний текст постанови Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня
2023 року складено 14 вересня 2023 року.
З наданої до заяви про усунення недоліків касаційної скарги копії довідки Деснянського районного суду м. Чернігова апеляційного суду від 23 січня
2024 року за № 01-111/3/2024 встановлено, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду вперше ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв'язку 14 вересня 2023 року, однак конверт повернувся без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». 24 листопада 2023 року в приміщенні Деснянського районного суду м. Чернігова заявником отримано копію оскаржуваної постанови, що підтверджується його розпискою.
З урахуванням дати прийняття та складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, дати його отримання, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Справа не є малозначною, оскільки предметом спору є, зокрема, визнання недійною додаткової угоди, про надання строкового кредиту у розмірі 21 490,24 доларів США, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент звернення з касаційною скаргою.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду
від 07 лютого 2018 року у справі № 175/1543/16-ц, від 31 травня 2021 року у справі № 917/265/18, від 01 червня 2021 року у справі № 910/12876/19,
від 23 лютого 2022 року у справі № 583/524/21, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази; розглянули у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду
м. Чернігова від 29 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року.
Витребувати із Деснянського районного суду м. Чернігова цивільну справу № 750/6086/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк