13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 553/5143/22
провадження № 61-1378ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду
м. Полтави від 14 лютого 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2
до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
24 січня 2023 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний Суд», звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду
м. Полтави від 14 лютого 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 лютого
2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави
від 03 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 01 серпня 2023 року, яке мотивоване тим, що про існування постанови апеляційного суду дізнався лише 03 січня 2024 року після відкриття виконавчого провадження у справі. Того ж дня постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г. В. накладено арешт на його грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях,
що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Про вказану постанову він дізнався у додатку АТ КБ «Приват24» та таким же шляхом отримав
її електронну копію. Зазначає, що є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійної медичної допомоги, проходження лікування та реабілітаційних медичних заходів, у тому числі і за кордоном. 11 січня 2024 року повернувся на території України, а 15 січня 2024 року - безпосередньо до міста Харкова. Вказує,
що судами попередніх інстанцій процесуальні документи надсилалися на адресу офісу приватного виконавця. На адресу його місця проживання жодного процесуального документа у цій справі не надходило. Разом з тим діяльністю приватного виконавця він не займається з 24 лютого 2022 року, спочатку через збройну агресію російської федерації, пізніше - за станом здоров'я. Через несплату орендної плати за офісне приміщення було обмежено доступ
до користування офісом. Крім того, через потрапляння ракети біля офісу, вибуховою хвилею були пошкоджені вікна, зруйновані меблі, офісне обладнання
та частково знищена документація. Вказує, що залишився без налагодженого доступу до електронних систем та без нормальної можливості захисту своїх цивільних прав.
На переконання заявника, наведене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Частинами першою, другою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну
та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим право суду на поновлення строку не є безмежним.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду,
що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб,
що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони
в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження
не можуть бути визнані поважними, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення
є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення
і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
За частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Встановлено, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду
від 01 серпня 2023 року оприлюднено в Реєстрі 07 серпня 2023 року.
Крім того, з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду
м. Полтави від 14 лютого 2023 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2023 року звертався сам заявник, тобто він знав
та був обізнаний про розгляд його апеляційної скарги.
Разом з тим, зазначаючи у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень інформацію про те, що судами попередніх інстанцій процесуальні документи надсилалися на адресу офісу приватного виконавця, проте на адресу його місця проживання жодного процесуального документа у цій справі не надходило, заявник не надав доказів наведеного. Крім того, заявник не вказав чи повідомляв він суди попередніх інстанцій про місце свого проживання та чи ним подавалася заява (клопотання) про зміну адреси листування.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
У разі доведення заявником недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, то в цьому випадку для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Але заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
Наведене свідчить про те, що заявник не виконав свій процесуальний обов'язок добросовісно здійснювати надані процесуальні права та обов'язки, оскільки протягом тривалого періоду часу, починаючи з 07 серпня 2023 року (дата оприлюднення постанови апеляційного суду в ЄДРСР) не скористався можливістю своєчасно звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою,
яка б відповідала вимогам статті 392 ЦПК України, хоча об'єктивно така існувала.
Отже, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення Верховний Суд не визнає поважними.
За наведених обставин заявник має подати обґрунтоване клопотання
із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали
про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що подаючи до касаційну скаргу, він вказує себе як фізична особа ОСОБА_1 .
Разом з тим у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень заявник зазначає себе як приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_1.
З доданої до касаційної скарги інформаційної довідки від 24 січня 2024 року
в Єдиному державному реєстрі приватних виконавців України наказом Міністерства юстиції України від 02 лютого 2023 року № 352/7 припинена діяльність приватного виконавця ОСОБА_1.
За таких обставин заявнику необхідно конкретизувати свій статус як відповідача
у справі та направити на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, до якої додати клопотання (заяву) про поновлення строку та навести інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 лютого 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 03 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк