вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" лютого 2024 р. Справа № 911/3392/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА", 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 1
до Державного підприємства "Дослідне господарство "ОЗЕРНА" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України", 09128, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, будинок 6
про стягнення 4 723 305,00 грн за договором купівлі-продажу насіння № 26750 від 02.05.2023
суддя Шевчук Н.Г.
секретар судового засідання Байдрелова М.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Державного підприємства "Дослідне господарство "ОЗЕРНА" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу насіння № 26750 від 02.05.2023 у розмірі 4 723 305,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору в частині оплати за поставлений товар - насіння соняшнику.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Про розгляд справи повідомлений належним чином, зокрема це підтверджується клопотаннями відповідача про відкладення судових засідань.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів частини дев'ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду від 21.12.2023 було закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 18.01.2024.
В судовому засіданні 18.01.2024 судом було оголошено перерву до 01.02.2024.
Враховуючи те, що відповідач жодних заперечень проти позову так і не подав, а зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 01.02.2024 судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
02 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" (Продавець) та Державним підприємством"ДГ "ОЗЕРНА"ІБКІЦБ НААН" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу насіння № 26750 (надалі - Договір).
Згідно із пунктом 1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця в строки та на умовах, передбачених цим Договором, перелік насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer та/або озимого ріпаку торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними Додатками до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму в розмірі та в порядку, визначеному у цьому Договорі та Додатках до нього та використати насіння для власних потреб без права перепродажу.
Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна визначається у Додатках до даного Договору, враховуючи умови доставки насіння та умови оплати насіння згідно комерційної політики.
У відповідності до пункту 3.1 Договору, поставка та приймання-передача насіння між сторонами цього Договору здійснюється Покупцем однією чи декількома партіями насіння зі складів ТОВ "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" в порядку та строк, який зазначений в Додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження зазначена в Додатку № 1.
Моментом переходу права власності на насіння є дата підписання покупцем (уповноваженим представником покупця) "Складського розпорядження про відвантаження" та/або дата підписання ТТН водієм-експедитором, що засвідчує прийняття насіння для транспортування на склад Покупця (пункт 3.6 Договору).
Згідно з умовами пункту 9.5 Договору, Договір дійсний протягом одного року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання.
Додатком № 1 до Договору визначено умови поставки товару.
Додатком № 3802091035 від 08.05.2023 до Договору купівлі-продажу насіння № 26750 сторони узгодили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну в гривнях за одиницю виміру, суму без ПДВ і суму з ПДВ, умови оплати товару та загальну вартість товару:
- насіння соняшнику Р64LE153 (П64ЛЕ153) ЛУМІГ у кількості 250 мішків на загальну суму без ПДВ 1 385 875,00 грн;
- насіння соняшнику Р64LE25 (П64ЛЕ25) Круізер у кількості 250 мішків на загальну суму без ПДВ 1 413 250,00 грн;
- насіння соняшнику Р64LE99 (П64ЛЕ99) КРУІЗ у кількості 250 мішків на загальну суму без ПДВ 1 344 125,00 грн.
Загальна вартість товару з ПДВ - 4 723 305,00 грн
Термін оплати, не пізніше: 20.10.2023: 100% - 4 723 305,00 грн.
На виконання умов Договору № 26750 від 02.05.2023 та Додатку № 3802091035 від 08.05.2023 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 723 305,00 грн, а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи підписаною та засвідченою печатками товариств накладною № 3807101973 від 08.05.2023 на суму 4 723 305,00 грн.
Також, на підтвердження здійснення вищезазначеної поставки товару позивачем до суду надано товарно-транспортну накладну № 6674521 від 08.05.2023.
Однак, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений вищевказаний товар не розрахувався.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 2 від 24.10.2023, у якій вимагав негайно сплатити заборгованість за поставлений товар, а також штрафні санкції згідно договору купівлі-продажу насіння № 26750 від 02.05.2023.
Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, на вимогу відповіді не надав, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення 4 723 305,00 грн основного боргу за договором купівлі-продажу насіння № 26750 від 02.05.2023 не спростував та не заперечував під час розгляду справи.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати товару настав, доказів його оплати відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 723 305,00 грн основного боргу за договором купівлі-продажу насіння № 26750 від 02.05.2023 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинамипершою-третьоюстатті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першійстатті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд,
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "ОЗЕРНА" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" (09128, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, будинок 6, код ЄДРПОУ 00497673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 1, код ЄДРПОУ 31352075) 4 723 305 (чотири мільйони сімсот двадцять три тисячі триста п'ять) грн 00 коп. заборгованості та 56 679 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн 66 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повний текст рішення складено та підписано: 12.02.2024