Номер провадження: 33/813/66/24
Номер справи місцевого суду: 521/18655/23
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.
Доповідач Толкаченко О. О.
02.02.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Соколовської Є.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Вертипороха О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2023 року,
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції
Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 08 липня 2023 року о 21 годині 25 хвилин керував транспортним засобом «Toyota 4Runner» номерний знак « НОМЕР_1 » у м. Одеса по вул. Генерала Петрова, 27, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» та в медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою захисник Вертипорох О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, в зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що на відеозаписі з портативного відеореєстратора поліцейських не вбачається факту перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу, автомобілем керувала його донька.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 був складений з рядом грубих порушень, а отже він не може бути визнаний належним доказом винуватості особи.
Будь-які інші докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.
Позиції учасників апеляційного розгляду
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Вертипорох О.М. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі та допитавши свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з п.2.5) Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Позиція сторони захисту у даній справі зводилась до того, що ОСОБА_1 в день та час розглядаємих подій не керував транспортним засобом «Toyota 4Runner», номерний знак « НОМЕР_1 », а отже він не може вважатись водієм в розумінні статті 130 КУпАП, і як наслідок був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності.
З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів сторони захисту, апеляційним судом були повторно досліджені докази наявні в матеріалах справи, витребувані нові докази, а також в судовому засіданні був допитаний свідок - інспектор УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_2 .
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №019520 убачається, що ОСОБА_1 08 липня 2023 року о 21 годині 25 хвилин керував транспортним засобом «Toyota 4Runner» номерний знак « НОМЕР_2 » в м. Одесі по вул. Генерала Петрова, 27, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження тесту на алкотестері «Drager» та у встановленому законом порядку у медичному закладі пройти освідування відмовився
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 вказав, що не згоден з протоколом. Зазначив, що він йшов біля свого автомобілю, коли був зупинений поліцейськими, які вимагали пред'явити його документи. Вказав, що за кермом автомобілю перебувала його донька (а.с.3).
Апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення №474493 (назва файлу - ААД 019520 ОСОБА_1 ст.130).
На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 перебуває поруч з автомобілем. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що у нього наявні підстави вважати, що він керував автомобілем перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому сам ОСОБА_1 не заперечував того, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, однак наголошував, що автомобілем він не керував.
На неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 категорично відмовився, посилаючись на те, що він не керував автомобілем, а отже він не зобов'язаний проходити огляд.
Після цього відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення п.8.5.1 Правил дорожнього руху - перетин подвійної суцільної дорожньої смуги 1.3.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 нічого не казав з приводу того, що автомобілем керувала його донька, про що він вказав у своїх поясненнях до протоколу.
Під час апеляційного розгляду апеляційним судом у якості свідка був допитаний інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП Тодоріка М.В., який безпосередньо склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст.384 КК України «Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу», будучи приведеним до присяги свідка, пояснив, що 08 липня 2023 року о 21 годині 25 хвилин він разом з напарником зупинив автомобіль «Toyota 4Runner» за порушення Правил дорожнього руху, а саме водій автомобілю перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Після того, як автомобіль «Toyota 4Runner» зупинився у прилеглому дворі до нього вийшов напарник ОСОБА_2 , який деякий час спілкувався ОСОБА_1 .
Після цього напарник повернувся до службового автомобілю та повідомив ОСОБА_2 про те, що у водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння і ОСОБА_2 було прийняте рішення про складання адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП.
На уточнююче запитання захисника свідок ОСОБА_2 пояснив, що не бачив того, що ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні автомобілю.
На запит апеляційного суду з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшли відеозаписи з відеореєстратору, встановленому на службовому автомобілі поліцейських, які складали адміністративні матеріали.
На першому відеозаписі (назва файлу IMG_0028.MP4) зафіксовано, як автомобіль «Toyota 4Runner» перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, після чого він заїхав у прилеглий двір та припаркувався.
Таким чином достеменно встановлено, що підставою для зупинки транспортного засобу «Toyota 4Runner» стало порушення водієм вказаного автомобілю Правил дорожнього руху.
На другому відеозаписі (назва файлу IMG_0029.MP4) зафіксовано як безпосередньо після зупинки поліцейський підходить до автомобілю «Toyota 4Runner», після чого із-за правого боку автомобіля виходить ОСОБА_1 .
Апеляційний суд звертає увагу на те, що будь-які інші особи, в тому числі і донька ОСОБА_1 , про яку він зазначав у протоколі, з автомобілю не виходили.
Взагалі на всіх досліджених апеляційним судом відеозаписах не було зафіксовано жодної особи жіночої статі.
Відповідно до ст.245 КпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
З Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції окрім вищевказаних відеозаписів була надіслана копія завіреної належним чином постанови серії ЕАС №7303235 від 08 липня 2023 року. З фабули вказаної постанови убачається, що 08 липня 2023 року о 21 годині 28 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota 4Runner» номерний знак « НОМЕР_1 » в м. Одесі по вул. Генерала Петрова, 27, здійснив перетин подвійної суцільної дорожньої смуги 1.3, чим порушив п.8.5.1 Правил дорожнього руху. Вказаною постановою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Постанова серії ЕАС №7303235 не оскаржувалась ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства та в судовому засіданні він повідомив, що сплатив адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вказана постанова набрала законної сили та має преюдиційне значення, тобто факти, викладені в постанові вважаються встановленими та такими, що не потребують нового доведення, і загалом свідчать про те, що в день та час розглядаємих подій по даній справі, а саме 08 липня 2023 року о 21 годині 25 хвилин у м. Одеса по вул. Генерала Петрова, 27, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota 4Runner», номерний знак « НОМЕР_1 »
Вищевказана постанова в сукупності з іншими доказами, які були досліджені апеляційним судом та містяться в матеріалах справи, повністю спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував не він, а його донька.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Апеляційний суд вважає, що докази які були повторно дослідженні під час апеляційного розгляду, зокрема відеозаписи події, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який керуючи автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Версію ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а за кермом знаходилась його донька, апеляційний суд визнав неспроможною і викладеною з метою вести апеляційний суд в оману та ухились від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Вертипороха А.Я. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Вертипороха О.М. - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко