Номер провадження: 33/813/520/24
Номер справи місцевого суду: 504/30/23
Головуючий у першій інстанції Сафарова А. Ф.
Доповідач Кострицький В. В.
12.02.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Пухи А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн..
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 066866 від 20.12.2022, громадянин ОСОБА_1 20.12.2022 о 15:50 год. в с. Курісове Березівського району Одеської області по вул. Центральній, керував автомобілем марки «ІЖ 21251», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер або пройти медичний огляд у медичній установі відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення заборони керування транспортними засобами з явними ознаками алкогольного сп'яніння, передбаченого п. 2.5 Правил дорожнього руху відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року скасувати та закрити провадження у справі.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови, вказуючи, що під час розгляду справи 11.12.2023 не був присутній у зв'язку з хворобою та копію оскаржуваною постанови отримав захисник 19.12.2023.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що протокол та долучений відеозапис не відповідає дійсним обставинам події, оскільки на місці ДТП працівники поліції не були присутні о 15 год 50 хв 20.12.2022 року по вул. Центральній в с. Курісове, Березівського району, Одеської області та не складали протокол, тобто в цей час ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і контакту між нами не відбулося, щоб посилатися на різкий запах алкоголю з порожнини рота.
На місце ДТП виклик поліції не було здійснено за наполяганням іншого учасника - ОСОБА_2 .
Протокол був складений навіть трохи пізніше, ніж о 20 год 45 хв, у зимовий час це дуже пізно, як людина похилого віку я вже був у ліжку і лягав спати. Від часу ДТП пройшло не менше ніж 5 годин, а тому будь-яке моє положення, місце знаходження чи стан не мають причинного зв'язку з керуванням транспортного засобу в с. Курісове в цей день.
Під час розгляду справи судом вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження іншими доказами - показами свідків, а що стосується пояснень ОСОБА_2 , то він є особою заінтересованою, поміж нами в даний час виникли непорозуміння, пов'язані з ДТП.
Для з'ясування всіх обставин адміністративного правопорушення та всебічного розгляду справи, клопотання викликати до суду та допитати у якості свідка поліцейського, який склав протокол, не було підстав, оскільки він не був очевидцем керування транспортним засобом та перебуванні за кермом в стані нібито алкогольного сп'яніння о 15 год 50 хв 20.12.2022 року.
Вказує, що не керував транспортним засобом у час складання протоколу.
Належних і допустимих доказів, того що керував транспортним засобом о 15 год 50 хв 20.12.2023 року в стані алкогольного сп'яніння або відмовився від проходження медичного огляду підчас керування транспортним засобом не надано до суду.
Що стосується знаходження у провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області кримінального провадження № 12023162260000109 від 17.02.2023 року по ст. 286 ч. 1 КК України, ОСОБА_1 не звинувачуюся у порушені ПДР під час керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, досудовим слідством така обставина не встановлена, тому витягом із ЄРДР за № 12023162260000109 від 17.02.2023 року, як зазначає суддя в оскаржуваній постанові, моя вина не доказується у даній адміністративній справі.
Таким чином, протокол складено безпідставно, без доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП о 15 год 50 хв 20.12.2022 року під час керування транспортним засобом по вул. Центральній в с. Курісове.
За таких обставин його вина у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП 20.12.2023 року о 15 год 50 хв не доказана, а тому, відповідно до ст. ст. 251, 268, 271, 247 п.1 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Позиція апеляційного суду
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Оскаржувана постанова Комінтернівського районного суду Одеської області була ухвалена 11 грудня 2023 року. Матеріали справи не містять відомостей про направлення ОСОБА_1 та його представнику копії постанови. Інформації щодо отримання копії оскаржуваної постанови матеріали справи також не містять.
Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови від 11.12.2023 стосовно ОСОБА_1 ..
Щодо суті апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Зокрема, розділом Х вказаної Інструкції визначено Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування - фіксування результатів огляду у присутності двох свідків.
Вказане також свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 2 п. 9 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, працівники поліції забезпечують доставку осіб, які мають бути оглянуті, до найближчого закладу охорони здоров'я, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 066866 від 20.2.2022;
- змістом рапорту, зареєстрованого в ЄО за № 5040 від 20.12.2022;
- медична документація, складена відносно ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями від 20.12.2022 ОСОБА_1 (якими останній підтвердив вживання алкогольних напоїв у вигляді вина об'ємом 0.5 л, після чого сів за кермо автомобіля та їхав додому, в подальшому здійснив зіткнення із мопедом під керуванням ОСОБА_3 після чого поїхав додому. По приїзду працівників поліції відмовився від огляду на стан сп'яніння), письмовими поясненнями ОСОБА_4 (який підтвердив, що його батько ОСОБА_1 після скоєного зіткнення із мопедом поїхав на автомобілі додому в стані алкогольного сп'яніння, а він покотив пошкоджений мопед), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (який серед іншого також зазначив, що вважав водія автомобіля ОСОБА_1 перебуваючим в стані алкогольного сп'яніння) та письмовими поясненнями ОСОБА_5 якими підтверджується факт дорожньо - транспортної пригоди за участю її батька ОСОБА_2
- відеозаписом, що міститься на компакт-диску у матеріалах справи, за результатом дослідження якого встановлено, що ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не спростовано, при цьому він повідомив, що того дня, тобто 20.12.2022 двічі вживав алкогольні напої;
- витягом із ЄРДР за № 12023162260000109 від 17.02.2023 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2022 року серії ААД № 066866, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, зафіксована відмова ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, у якого наявні різкий запах алкоголю з порожнини роту від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння шляхом продуву Драгеру та від проходження медичного огляду, чим порушив п. 2.5 ПДР;
- рапортом, зареєстрованим в ЄО за № 5040 від 20.12.2022 встановлено, що 20.12.2022 о 17:24 надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 20.12.2022 о 16:43 за адресою: Лиманський район, с. Курісове, вул. Центральна, біля маг. «Гапон», чоловік був на мопеді, наїхало авто (родичі знають хто збив). За результатом відпрацювання слідчим Білоус М.П. складено рапорт від 20.12.2022 19:27.
- медичною документацією, складена відносно ОСОБА_2 .. З медичної документації, наданої в якості доказів по справі, вбачається, що ОСОБА_2 надано невідкладну медичну допомогу у КНП «Доброславська БЛІЛ» та встановлено діагноз у вигляді забою гомілки та стегна, ссадна лівого ступневого суглоба, коліна та правого коліна. Крім того було проведено медичний огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння, результат тесту склав 0,00 %0, що підтверджується протоколом №86 медичного огляду для встановлення факту вживання наркотичної речовини та стану сп'яніння;
- письмовими поясненнями від 20.12.2022 ОСОБА_1 (якими останній підтвердив вживання алкогольних напоїв у вигляді вина об'ємом 0.5 л, після чого сів за кермо автомобіля та їхав додому, в подальшому здійснив зіткнення із мопедом під керуванням ОСОБА_3 після чого поїхав додому. По приїзду працівників поліції відмовився від огляду на стан сп'яніння), письмовими поясненнями ОСОБА_4 (який підтвердив, що його батько ОСОБА_1 після скоєного зіткнення із мопедом поїхав на автомобілі додому в стані алкогольного сп'яніння, а він покотив пошкоджений мопед), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (який серед іншого також зазначив, що вважав водія автомобіля ОСОБА_1 перебуваючим в стані алкогольного сп'яніння) та письмовими поясненнями ОСОБА_5 якими підтверджується факт дорожньо - транспортної пригоди за участю її батька ОСОБА_2
- відеозаписом, що міститься на компакт-диску у матеріалах справи, за результатом дослідження якого встановлено, що ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не спростовано, при цьому він повідомив, що того дня, тобто 20.12.2022 двічі вживав алкогольні напої та визнвав вину у вчиненому ДТП;
- витягом із ЄРДР за № 12023162260000109 від 17.02.2023 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду, встановленого законом, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубими порушенням та безпідставно не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Статтею 256 КУпАП та «Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 встановлені вимоги щодо форми та змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Зокрема, в силу ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка; у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю,без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчу є особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)); у графі «чи притягався (лася)до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності); у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Вказані реквізити протоколу в силу вимог п. 6 розділу ІІ зазначеної Інструкції заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Згідно з п. 15 розділу ІІ, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
На переконання апеляційного суду, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений в установленому законом порядку, такий відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Виходячи з вище наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що протокол щодо ОСОБА_1 від 20 грудня 2023 року серія ААД № 066866, складений належним чином та є достатнім і законним доказом по справі, який цілком обґрунтовано судом першої інстанції було взято до уваги при винесенні ним рішення.
Посилання апелянтом на те, що з матеріалів справи не вбачається саме факт керування транспортним засобом є необґрунтованим та спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписом та доказами долученим до матеріалів справи.
З відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції прибули за адресою: АДРЕСА_1 через те, що надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 20.12.2022 о 16:43 за адресою: Лиманський район, с. Курісове, вул. Центральна, біля маг. «Гапон», чоловік був на мопеді, наїхало авто (родичі знають хто збив). За результатом відпрацювання слідчим Білоус М.П. складено рапорт від 20.12.2022 19:27. На відеозапису ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що вінвживав алкогольні напої у вигляді вина об'ємом 0.5 л, після чого сів за кермо автомобіля марки «ІЖ 21251», н/з НОМЕР_1 та їхав додому, в подальшому здійснив зіткнення із мопедом під керуванням ОСОБА_3 після чого поїхав додому. Працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 виявили ознаки алкогольного сп'яніння, на питання працівника поліції, чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів, що вживав до ДТП, а також і після, йому було запропоновано пройти тест на приладі «Драгер». Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер або пройти медичний огляд у медичній установі відмовився у встановленому законом порядку.
Крім того, безпосередньо під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відсутні заперечення ОСОБА_1 щодо факту керування ним транспортним засобом, протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ААД № 066866 від 20.12.2022, в якому у графі пояснення по суті порушення ОСОБА_1 також не заперечувалась обставина керування ним транспортним засобом.
Також вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_4 (який підтвердив, що його батько ОСОБА_1 після скоєного зіткнення із мопедом поїхав на автомобілі додому в стані алкогольного сп'яніння, а він покотив пошкоджений мопед), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (який серед іншого також зазначив, що вважав водія автомобіля ОСОБА_1 перебуваючим в стані алкогольного сп'яніння) та письмовими поясненнями ОСОБА_5 якими підтверджується факт дорожньо - транспортної пригоди за участю її батька ОСОБА_2 .
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, судом не приймаються, оскільки водій ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративного протоколу жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом, а тому з'явлення таких посилань лише суду, розцінюється як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Посилання апелянта на те що протокол про адміністративне правопорушення було складено 5 годин після скоєння ДТП, є недоречним, оскільки ОСОБА_1 покинув місце ДТП та вказане не спростовує факту відмови його від проходження огляду на стан алкогольного спяніння.
Отже, по справі не встановлено таких обставин, які б стали підставою для скасування судового рішення.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 14 лютого 2024 року.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький