1Справа № 335/5820/23 2/335/142/2024
31 січня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого суддіСтеценка А.В.
за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В.
позивачаОСОБА_1
представника позивачаОСОБА_2
відповідачаОСОБА_3
представника відповідачаОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
представника третьої особи Олексюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко Олена Володимирівна, про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_6 , треті особи: АТ «Райффайзен Банк», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко О.В., про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначивши наступне.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2012 звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розмірі звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, на користь ПАТ «Раййфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-02/4157-50 від 11.08.2006, загальний розмір якої складає 212195,62 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 175737,55 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 16418,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 20039,76 грн. та судові витрати.
20.11.2021 відкрито виконавче № 63688973 з виконання вищезазначеного рішення.
В процесі виконання зазначеного рішення ДП «Сетам» провело електронні торги, на яких реалізувало належну позивачеві квартиру переможцю торгів ОСОБА_3 за 574690,00 грн.
24.01.2022 приватним нотаріусом ЗМНО Свинаренко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_3 , видано останньому свідоцтво про придбання майна з електронних торгів за № 98.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 вищезазначене заосне рішення суду скасовано, увалено нове рішення, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-02/4157-50 від 11.08.2006, загальний розмір якої станом на 27.02.2012 складає 212195,62 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 175737,55 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 16418,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 20039,76 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» судові витрати; зупинено виконання постанови апеляційного суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
З огляду на викладене, посилаючись як на підставу позову на те, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, позивач просить суд визнати недійсними: електронні торги з продажу квартири згідно протоколом проведення електронних торгів від 03.12.2021 № 561844, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів № 98 від 21.01.2022, видане приватним нотаріусом ЗМНО Свинаренко О.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ЗМНО Свинаренко О.В. від 24.01.2022 № 63024144; витребувати у ОСОБА_3 на користь позивача вищезазначену квартиру.
Ухвалою судді від 04.07.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення виявлених суддею недоліків позовної заяви, який ухвалою від 20.07.2023 було продовжено до 31.07.2023.
27.07.2023 позивачем усунені недоліки позовної заяви.
У цей же день позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на спірну квартиру та заборонити відповідачеві ОСОБА_3 та будь-якій іншій особі перебувати у спірній квартирі, блокувати або пошкоджувати вхідні двері, комунікації або інші елементи квартири.
Ухвалою суду від 31.07.2023 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на спірну квартиру. В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Ухвалою судді від 03.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, учасникам справи встановлені строки подання заяв по суті справи, призначене підготовче засідання.
15.08.2023 представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а задоволення позову ОСОБА_1 не може призвести до поновлення майнових прав та інтересів позивача. Саме лише скасування заочного рішення суду, яким звернуто стягнення на спірну квартиру не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі такого рішення. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірної квартири, від якого вона не можу бути витребувана.
24.08.2023 представником відповідач приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позову ОСОБА_1 та просив суд відмовити в його задоволенні. В обгартування заперечень представник відповідача зазначив, що скасування заочного рішення суду яким звернуто стягнення на спірну квартиру як на предмет іпотеки відбулося не внаслідок недобросовісних дій сторін справи, а внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції по суті вирішення спору та, скасувавши заочне рішення суду через порушення судом норм процесуального права, ухвалив нове рішення про задоволення позову банку, яке тотожне за змістом скасованому.
Скасування рішення суду, на підставі якого було звернуто стягнення на спірну квартиру, не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на його підставі.
Позивачем не надано доказів недобросовісних дій, вчинених будь-якою особою щодо квартири, на яку звернуто стягнення на підставі скасованого рішення, доказів порушення порядку реалізації спірної квартири.
22.08.2023 представником третьої особи АТ «Райффайзен Банк» подані до суду письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій представник банку просив відмовити в задоволені позову через пропуск позивачем позовної давності на оскарження результатів прилюдних торгів, який сплив 3 березня 2022 року. Крім того, на момент проведення торгів заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя суду було чинним. Позивачем не надано доказів порушення процедури проведення прилюдних торгів, отже відсутні підстави для визнання їх недійсними. Судова практика, на яку посилається відповідач не є релевантною до тих правовідносин в даній справі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Ухвалою суду від 03.11.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
15.11.2023 представник відповідача приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. подав до суду додаткові письмові пояснення, додатково обґрунтував заперечення проти позовних вимог позивача із посиланнями та актуальну судову практику Верховного Суду.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 , його представник, представник відповідача ОСОБА_7 та третьої особи АТ «Райффайзен Банк» заперечували проти задоволення позову, навівши аргументи тотожні вже викладеним ними у заявах по суті справи.
ДП «Сетам» участь свого представника в судовому засіданні не забезпечило, причин неявки представника в судове засідання не повідомило, заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не подавало.
Приватний нотаріус ЗМНО Свинаренко О.В. в судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не подавала.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи та їх представників, дослідивши надані учасниками справи докази, суд встановив наступні обставини.
У березні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості за кредитом, в якому просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розмірі звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-02/4157-50 від 11.08.2006 року, загальний розмір якої складає 212195,62 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 175737,55 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 16418,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 20039,76 грн., також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір (державне мито) у розмірі 2121,95 грн.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2012 позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені в повному обсязі, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-02/4157-50 від 11.08.2006 року, загальний розмір якої складає 212195,62 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 175737,55 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 16418,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 20039,76 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати (т. 1 а.с. 13-15).
13.11.2012 судом видано виконавчий лист на виконання вищезазначеного рішення.
20.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохоловим К.К. відкрито виконавче провадження № 63688973 з виконання зазначеного рішення суду.
03.12.2021 ДП «Сетам» проведені електронні торги з реалізації спірної квартири, переможцем яких став відповідач ОСОБА_3 з ціновою пропозицією 574690,00 грн (т. 1 а.с. 17).
14.12.2021 приватними виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. скалено акт від 14.12.2021 про реалізацію предмета іпотеки (спірної квартири).
24.01.2022 приватним нотаріусом ЗМНО Свинаренко О.В. на підставі вищезазначеного акта приватного виконавця видано ОСОБА_3 свідоцтво про придбання майн аз електронних торгів № 98 (т. 1 а.с. 19).
В лютому 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, в задоволенні якої було відмовлено.
В січні 2023 року позивач звернувся до Запорізького апеляційного суду з апеляційною скаргою на вищезазначене заочне рішення суду.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.08.2012 скасовано; ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов Банку задоволено, звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, розмір якої буде не нижче розмірі звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/17-02/4157-50 від 11.08.2006, загальний розмір якої станом на 27.02.2012 року складає 212195,62 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 175737,55 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 16418,31 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту у розмірі 20039,76 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», судовий збір (державне мито) в розмірі 2121,95 грн.; зупинено виконання постанови апеляційного суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Постанова суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не переглядалася.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 4 ЦПК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на час проведення електронних торгів) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною на підставі положень цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).
З урахуванням змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.
У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 сформульований правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди у такій категорії спорів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.
Тобто для визнання судом торгів недійсними обов'язковою є наявність підстав для визнання їх недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, проведення торгів, що відбулися з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання таких торгів як правочину недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20), саме лише скасування судового рішення (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.
З наданих позивачем доказів вбачається, що електронні торги з реалізації спірної квартири відбулися 03.12.2021 (т. 1 а.с. 17), а заочне рішення суду про звернення стягнення на спірну квартиру скасовано 31.05.2023. Отже, на час реалізації спірної квартири заочне рішення суду було чинним.
Крім того, постановою Запорізького апеляційного суду від 31.05.2023 зазначене рішення суду скасовано через порушення судом першої інстанції норм процесуального права та ухвалене нове судове рішення, яким позов іпотекодержателя задоволено повністю.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У частині другій статті 388 ЦК України передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) зроблено висновок про те, що частина друга статті 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі частини другої статті 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) наголошено на тому, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців потрібно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб.
У постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.
Як вже зазначалося вище, скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.
Позивач підставою позову визначив виключно те, що рішення суду, на виконання якого реалізовано спірну квартиру, після торгів було скасовано. На недобросовісність відповідачів, порушення процедури реалізації спірної квартири на електронних торгах у якості підстав позову ОСОБА_1 не посилався і таких обставин судом не встановлено
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволені позову.
Представник відповідача приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. адвокат Балика П.В. до закінчення судових дебатів звернувся до суду із заявою про намір подати докази щодо розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Інші учасники справи із подібними заявами до суду не зверталися.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на правничу допомогу адвоката із встановленням відповідачеві строку для подання доказів щодо розміру понесених відповідачем судових витрат.
Вирішуючи питання щодо вжитих під час розгляду справи заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Частиною 9 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного, вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 158, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова Кирила Костянтиновича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко Олена Володимирівна, про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13 год 30 хв 12 лютого 2024 року, яке провести у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б.
Встановити відповідачеві ОСОБА_7 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 5 лютого 2024 року.
Роз'яснити відповідачеві ОСОБА_7 , що копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 липня 2023 року, знявши арешт з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 123300523101.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
1)Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, адреса: 69011, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. 122;
2)ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ;
3)Державне підприємство «СЕТАМ», ідентифікаційний код 39958500, адреса: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд 4-6.
Треті особи:
1)Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ідентифікаційний код 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4-А.
2)Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Свинаренко Олена Володимирівна, адреса: АДРЕСА_4 .
Повне рішення складене 12.02.2024.
Суддя А.В. Стеценко