Справа № 175/9064/23
Провадження №2/175/2282/23
13 лютого 2024 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна,-
У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 надав до суду позов до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна.
Того ж дня поточного року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказаний позов було розподілено до провадження судді Бойка О.М.
Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Заявнику був наданий строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів за нормою ст.4 ЦПК України.
Ст.175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду. Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Позовна заява всупереч вимогам п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо ціни позову (обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються) не зазначає реальну ціну позову.
Враховуючи, що позовна заява містить предмет спору у вигляді об'єктів нерухомого майна, а саме квартири, автомобіль та мотоцикл, то цей спір має також належним чином визначений у вартості цього майна.
Ціну об'єкту нерухомості необхідно визначити у відповідності до положень законодавства України, для обов'язкового визначення ціни позову.
Для того, щоб визначити ціну позову, тобто обґрунтувати вартість майна, на яке є спір, необхідно звернутися до суб'єкта оціночної діяльності та замовити звіт про оцінку майна.
Так, відповідно до висновків, викладених у постанові ВС від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, вартість майна, на яке є спір, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи в суді. Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц, від 9 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц.
Звертаючись до суду із позовними вимогами позивач, всупереч вимогам ЦПК України, не визначив ціну спірного майна станом на час подання позову до суду.
Вартість майна, зокрема домоволодіння, має підтверджуватися відповідним висновком експертної установи, у якому обґрунтовується ціна позову саме станом на час звернення до суду.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
В позовних вимогах зазначено декілька вимог, одночасно майнового характеру та немайнового характеру, а у відповідності до абз. 1 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем частково сплачено судовий збір, проте, враховуючи факт необхідності визначення ціни позову у зв'язку із обов'язковим проведенням оцінки майна, позивачу також слід буде доплатити суму судового збору у відповідності до норм ЗУ «Про судовий збір» за вимоги майнового та немайнового характеру.
Також, в порушення вимог ч.2 ст. 61 ЦПК України, в якій зазначається, що особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
Позивач зазначає своїм представником ОСОБА_3 , яка є його колишньою дружиною та відповідачем по справі, відповідно до норм ЦПК України таке представництво порушить права самої відповідачки або може порушити права позивача.
Тобто, позивачеві необхідно було надати до суду уточнену позовну заяву в якій необхідно долучити до справи належне підтвердження оцінки предмета спору станом на час звернення до суду, зазначити вірну ціну позову, визначити належного представника, за необхідності, а також, в разі необхідності, сплатити судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру.
Вказані недоліки перешкоджали вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали суду від 08 грудня 2023 року, згідно довідки про доставку електронного документу, було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет 18.12.2023 року.
Суд використавши усі можливі заходи для зв'язку із позивачем, який не виходить на зв'язок та не цікавиться станом розгляду справи, дійшов до висновку, про необхідність повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав копію ухвали суду, проте всіх недоліків позову у встановлений судом строк не усунув, тому суд вважає за необхідне вважати позовну заяву неподаною і разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Керуючись ст. 175, 186 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна - вважати не поданою та повернути позивачу.
Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.М. Бойко