12 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/5574/22 пров. № А/857/25022/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняту суддею Кедик М.В., в порядку письмового провадження, у справі № 380/5574/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати нарахованої доплати до пенсії за період з 05.05.2018 по 30.11.2022 у сумі 37448,34 грн. на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 в справі № 380/5574/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, при виконанні судового рішення у справі № 380/5574/21, в частині невиплати нарахованої доплати до пенсії за період з 05.05.2018 по 30.11.2022 у сумі 37448,34 грн., на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 справа № 380/5574/21.
13 листопада 2023 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовив.
Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 справа № 380/5574/21, нарахував позивачці доплату до пенсії в сумі 37448,34 грн. Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тому суд дійшов висновку, що відповідач не допустив протиправних дій чи бездіяльності на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 справа № 380/5574/21.
Не погодившись із цією ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій просить цю ухвалу скасувати та задовольнити заяву, яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не виконує рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 справа № 380/5574/21 в частині виплати нарахованої доплати до пенсії за період з 05.05.2018 року по 30.11.2018 року в сумі 37448,34 грн.
Таким чином, позивачка вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив їй у задоволенні цієї заяви.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Апеляційний суд встановив те, що 11 травня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв у цій справі рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні розрахунку підвищення пенсії та невиплати підвищення пенсії як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку стажу за час перебування у засланні, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно статті 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.05.2018 як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час відбування покарання у засланні з 21.10.1947 по 12.02.1958 на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років".
Рішення набрало законної сили 13.06.2022 року.
На виконання цього рішення суд першої інстанції у серпні 2022 року видав виконавчий лист.
07.12.2023 року відкрито виконавче провадження № 73345504.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зі змісту цієї статті випливає, що, як крайній захід, для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Отже, звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе після примусового виконання рішення суду та якщо заходи вжиті виконавчою службою не принесли бажаного результату.
Такий висновок міститься в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 року в справі № 9901/235/20.
Водночас, апеляційний суд встановив те, що примусове виконання рішення у цій справі, в рамках виконавчого провадження № 73345504, яке відкрите 07.12.2023 року, триває.
У контексті викладеного, можна узагальнити, що звернення позивачки до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, у той час, коли позивачка не використала можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним.
Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви, яка подана в порядку статті 383 КАС України, виходив з тих мотивів, що відповідач правомірно не виплачує нараховану доплату до пенсії за період з 05.05.2018 року по 30.11.2018 року в сумі 37448,34 грн., оскільки, виплата нарахованих сум здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в залежності від наявності бюджетного фінансування на ці цілі.
Суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, зробив вірний висновок про відмову в задоволенні заяви позивачки, яка подана в порядку статті 383 КАС України, однак виходив з помилкових мотивів.
Суд першої інстанції не врахував, що перед тим, як розглядати заяву, яка подана в порядку статті 383 КАС України, по суті, необхідно переконатися в тому, що заявник використав передбачені процесуальним законодавством заходи щодо примусового виконання рішення суду, однак, вони не принесли результату.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції виходив з помилкових мотивів при прийнятті ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача, яка подана в порядку статті 383 КАС України, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно змінити, в частині мотивів відмови в задоволенні заяви.
Отже, апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в справі № 380/5574/22, змінити в частині мотивів відмови в задоволенні заяви.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовити з мотивів, які наведені у мотивувальній частині цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 12.02.2024 року