Справа № 760/29875/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/1235/2024 Доповідач: ОСОБА_2
31 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Донецьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 та обрано підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покладено на Київську обласну прокуратуру.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник вказує, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, висновки, що містяться у ньому не відповідають фактичним обставинам справи, а підозра ОСОБА_7 є не обґрунтованою і не підтверджується наявними матеріалами.
Зазначає, що у витязі з ЄРДР зазначено відомості про 11 слідчих СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження, проте у постанові про визначення слідчої групи від 26.10.2023 року наявні прізвища лише 8 осіб.
Вважає, що всі процесуальні документи складені слідчими ГУ СБ України у м. Києві та Київській області та оперуповноваженими ДКІБ СБ України в період з 14.06.2023 і до 29.08.2023 року є незаконними, адже ці службові особи вочевидь не мали повноважень на їх складання відповідно до вимог Кодексу.
Звертає увагу, що з матеріалів клопотання вбачається, що службовий кабінет НОМЕР_1 старшої слідчої в ОВС ОСОБА_9 знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, 3А. Саме ця адреса вказана у всіх процесуальних документах, складених слідчою, зокрема, у повістках, яким підозрюваного викликали до органу досудового розслідування для здійснення процесуальних дій. Відтак, по територіальності зазначена адреса відноситься до Печерського району м. Києва, і відповідно знаходиться під юрисдикцією Печерського районного суду м. Києва, а тому виключно слідчий суддя цього суду повинен був розглянути клопотання.
Зазначає, що протокол від 01.12.2023 складений з численними недоліками і помилками, і це свідчить про те, що він є очевидно недопустимим доказом і його не можна брати до уваги. Цим протоколом не підтверджується факт публікації в газеті "Урядовий кур'єр" повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_7 до слідчого для проведення допиту, як підозрюваного та отримання повідомлення про підозру.
Наголошує на тому, що ОСОБА_7 01.12.2023 набув статусу підозрюваного, тому слідча повинна була саме з цього моменту забезпечити його захисником для здійснення захисту його законних прав та інтересів, проте слідча лише 11.12.2023 залучила адвоката, чим допустила порушення права на захист підозрюваного.
Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений в установлений законом спосіб. Однак прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 подано клопотання про проведення апеляційного розгляду в режимі відеоконференції через сайт vkz.court.gov/ua, яке було задоволено. Також в даному клопотанні прокурор зазначив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023110000000180, знаходиться на розгляді у Солом'янському районному судді м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000180, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2023 за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою протидії діяльності органів виконавчої влади України на території проведення тимчасово окупованої Донецької області, забезпечення стійкості т.зв «Донецької Народної Республіки» (далі - «ДНР»), розподілу функцій та обов'язків, які будуть покладені на учасників «ДНР», встановленню правила поведінки учасників «ДНР» та її структурних підрозділів, обов'язкові для виконання цих учасників під час вчинення терористичної діяльності, у квітні 2015 році особи (відносно яких є окремі кримінальні провадження), всупереч чинного законодавства України, на підставі постанови самопроголошеної «Народної Ради ДНР» прийнято «закон», який підписаний Головою «ДНР» за № 35-IHC, згідно з яким створена система виконавчих органів влади «ДНР».
Пунктом 2 статті 9 вказаного «закону» встановлено, що система органів виконавчої влади «ДНР» складається з «міністерств ДНР».
Відповідно до ч. 1 ст. 11 вказаного «закону» від 24.04.2015 «Про систему виконавчих органів ДНР» «Міністерство ДНР» є республіканським органом виконавчої влади «ДНР», який реалізує державну політику і виконує функції щодо нормативного регулювання, контролю та нагляду в встановленій сфері діяльності, галузеве та міжгалузеве управління в найбільш важливих галузях і встановлених сферах діяльності, надання державних послуг та управління державним майном, а також координацію в встановлених випадках діяльність в цій сфері інших органів виконавчої влади «ДНР».
Крім того, указом самопроголошеного «Голови ДНР» від 13.04.2023 № 119 Ю створено систему органів виконавчої влади, згідно з яким до складу органів виконавчої влади увійшло «Міністерство економічного розвитку ДНР» та інші органи, представники якого сприяють діяльності терористичної організації «ДНР».
На початку червня 2018 року (точну дату та час встановити не виявилось за можливе), громадянин України ОСОБА_7 достовірно знаючи з розповсюджених у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлень про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ДНР», діючи з особистих політичних міркувань, корисливих мотивів, порушуючи вимоги ст. 17 Конституції України, вирішив взяти участь у терористичній організації «ДНР», шляхом вступу до її структурного підрозділу т.зв. «Міністерства економічного розвитку т.зв. «ДНР» (мовою оригіналу - «Министерства экономического развития Донецкой народной республики), терористичної організації.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою разом з іншими особами, ініціював та надав згоду на своє призначення в «Міністерство економічного розвитку «ДНР» на посаду «виконуючого обов'язки заступника Міністра економічного розвитку «ДНР» (мовою оригіналу - «Исполняющего обязанности заместителя Министра экономического развития Донецкой народной республики).
З червня 2018 року (більш точну дату та час встановити не можливо) ОСОБА_7 призначений на посаду «виконуючого обов'язки заступника Міністра економічного розвитку «ДНР», який відповідно до тимчасового основного закону (конституції) самопроголошеної «ДНР», є державним органом виконавчої влади вказаної терористичної організації «ДНР».
У подальшому, з червня 2018 по теперішній час ОСОБА_7 , знаходячись у м. Донецьк в будинку т.зв. «Міністерства економічного розвитку «ДНР», розташованому за адресою: м. Донецьк, Куйбишевський район, проспект Богдана Хмельницького, будинок 102, достовірно знаючи, що «Міністерство економічного розвитку «ДНР» діє в супереч Конституції України та нормативно-правових актів України, умисно, вчинює дії, направлені на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, а саме виконує вказівки учасників «ДНР» (відносно яких є окремі кримінальні провадження), спрямовані на функціонування структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Міністерства економічного розвитку «ДНР » та виконання покладених на підрозділ функцій і обов'язків.
Перебуваючи на вказаній посаді, у період часу з червня 2018 року по теперішній час, громадянин України ОСОБА_7 виконує обов'язки, передбачені постановою т.зв. «Правління ДНР» від 10.10.2019 № 30-1 «Про затвердження Положення про Міністерство економічного розвитку Донецької Народної Республіки».
19 травня 2023 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді «виконуючого обов'язки заступника Міністра економічного розвитку ДНР» під час участі в ранковій телепередачі на регіональному каналі окупаційної влади «ОПЛОТ ТВ» надав інтерв'ю ведучим щодо паспортизації та надання адміністративних послуг в т.зв. «ДНР».
В подальшому, 24 травня 2023 року, перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_7 , провів виїзний прийом в м. Торез Донецької області і відповів на питання місцевих жителів щодо діяльності багатофункціональних центрів, які входять в склад «Міністерства економічного розвитку ДНР».
Також, 16 серпня 2023 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки заступника Міністра економічного розвитку ДНР» провів виїзний прийом громадян у м. Кіровське Донецької області на тему підтримки починаючих підприємств у т.зв. «ДНР».
Так, ОСОБА_7 з моменту призначення на посаду «виконуючого обов'язки заступника Міністра економічного розвитку ДНР» по теперішній час, перебуваючи в м. Донецьку та інших населених пунктах на території тимчасово окупованої Донецької області, яка відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» №254-VIII від 17.03.2015, є тимчасово окупованою територією України, вчиняв дії, направлені на участь у діяльності терористичної організації «ДНР», а саме вступив та перебував у складі «ДНР», створює умови для функціонування «ДНР», виконував вказівки інших учасників «ДНР», здійснює заходи встановлені злочинним планом організаторів «ДНР» (відносно яких є окремі кримінальні провадження), та на організаційне сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», а саме надання учасникам «ДНР» наказів, розпоряджень, надавання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників терористичної організації за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених правил поведінки учасниками «ДНР», підшукування нових членів терористичної організації.
Отже, такими своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив дії, спрямовані на участь в діяльності терористичної організації, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Окрім цього, 01.12.2023 у вказаному кримінальному провадженні, в порядку ст.ст. 133, 135, 276 КПК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1302-р від 21.10.2020, друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому в 2023 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи, визначено газету «Урядовий кур'єр».
У зв'язку із викладеним, відповідно до вимог ст. ст. 133, 135, 276 КПК України, у газеті «Урядовий кур'єр» опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_7 та повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_7 на 11.12.2023, 12.12.2023, 13.12.2023 о 10 год. 00 хв.
Станом на 13.12.2023 останній не з'явився на адресу СУ, причини неявки не зазначив.
Згідно з відповіддю оперативного підрозділу - ДКІБ СБ України вбачається, що підозрюваний ОСОБА_7 не перетинав кордон України в визначених пунктах пропуску, станом на теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території України.
13.12.2023 у зв'язку з переховуванням від слідства та суду, ОСОБА_7 оголошено в розшук, який доручено здійснювати ДКІБ СБ України.
19.12.2023 старший слідчий в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
В обґрунтування поданого клопотання слідча вказує на існуванням ризиків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
25.12.2023 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчої задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає його законним, обґрунтованим і вмотивованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_7 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам захисника, правильно встановив, що наведені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які викладені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчої докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 ,кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчої на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається слідча у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційну скаргу подано 01.01.2024 на ухвалу слідчого судді, яка прийнята на стадії досудового розслідування. Проте під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000180, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2023 за підозрою громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, закінчено та обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано до Солом'янського районного суду м. Києва, для розгляду по суті.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25 грудня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4