Справа №368/1488/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2302/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
29 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника ОСОБА_11 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Кременчук Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.15 п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання у виді 10 позбавлення волі. Цивільні позови задоволено повністю та стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_12 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29 595 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000 гривень, та на користь потерпілого ОСОБА_13 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 917 грн.11 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.Вироком вирішено питання щодо речових доказів, судових та процесуальних витрат.
За вироком суду, 21 жовтня 2017 року приблизно о 22 год. ОСОБА_14 спільно з своїми знайомими ОСОБА_13 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 після святкування річниці ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат» прибули до магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» за адресою: вул. Столична, 2, м. Кагарлик Київської області, де, придбавши продукти та зайшовши за вищевказаний магазин, продовжили вживати алкогольні напої.
Приблизно о 22 год. 30 хв. 21 жовтня 2017 року до ОСОБА_14 підійшов її чоловік ОСОБА_17 та почав наполягати, щоб остання припинила вживання алкогольних напоїв і пішла з ним до місця їх спільного проживання, однак ОСОБА_13 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 наполягли на присутності ОСОБА_14 в їх компанії, у зв'язку з чим ОСОБА_17 , отримавши також відмову останньої від його пропозиції, пішов.
Не бажаючи примиритися з позицією ОСОБА_14 щодо подальшого її відпочинку з невідомими йому особами чоловічої статі, ОСОБА_17 , зателефонувавши, попросив допомоги у свого брата ОСОБА_18 , якому повідомив про необхідність доставлення ОСОБА_14 додому та вказав місце її перебування. ОСОБА_18 погодився допомогти та, в свою чергу, попросив про допомогу своїх знайомих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 . Після отримання від них згоди ОСОБА_18 разом з ними на автомобілі ОСОБА_20 марки «Москвич 2141» приїхав з с. Переселення Кагарлицького району до магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» вул. Столична, 2 м. Кагарлик Київська область. Прибувши приблизно о 23 год. 40 хв. 21 жовтня 2017 року до вказаного магазину, ОСОБА_18 спільно з ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та ОСОБА_22 направився до ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , де під час спілкування між ними виник словесний конфлікт.
Для отримання кількісної переваги та вирішення виниклого конфлікту на свою користь ОСОБА_18 о 23 год. 56 хв. 21 жовтня 2017 року зателефонував по мобільному телефону до невстановленої у ході досудового розслідування особи чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, та попросив її прибути до них, повідомивши про своє місце перебування.
21 жовтня 2017 року приблизно після 23 год. 56 хв. невстановлена у ході досудового розслідування особа чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, спільно з ОСОБА_7 прибула на використовуваному останнім автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» іноземної реєстрації, номерний знак НОМЕР_1 , до магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» за адресою: вул. Столична, 2 м. Кагарлик Київська область, де з ОСОБА_13 , ОСОБА_13 у них відбулася коротка розмова, під час якої невстановлена у ході досудового розслідування особа чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, безпричинно нанесла кулаком власної лівої руки один удар ОСОБА_13 у підборіддя справа та відразу після цього один удар кулаком власної лівої руки ОСОБА_16 у обличчя справа.
У свою чергу ОСОБА_7 , перебуваючи зліва від невстановленої у ході досудового розслідування особи чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, навпроти ОСОБА_13 , знаходячись поблизу магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ», за адресою: вул. Столична, 2, м. Кагарлик Київської області, кулаком власної правої руки ударив у обличчя останнього, внаслідок чого він упав на коліна. У цей час до ОСОБА_13 наблизилася невстановлена у ході досудового розслідування особа чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, та завдала йому декілька ударів, схожі на удари ножем, у праву бокову поверхню тулуба, після чого відійшла до будівлі зазначеного магазину.
У цей момент ОСОБА_7 вирішив з хуліганських мотивів заподіяти смерть двом особам - ОСОБА_13 та ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 22 жовтня 2017 року приблизно о 00 год. 10 хв., перебуваючи біля магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» за адресою: вул. Столична, 2, м. Кагарлик Київської області, підтримуючи хуліганські дії невстановленої у ході досудового розслідування особи чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, діючи умисно, без попередньої змови з вказаною особою, з хуліганських мотивів, тобто у громадському місці, грубо порушуючи та ігноруючи норми поведінки в громадських місцях з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягала у прагненні продемонструвати свою зневагу до існуючих у суспільстві правил і норм поведінки, а також самоутвердитися за рахунок протиставлення себе іншим громадянам, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, використовуючи малозначний привід - нібито потребу захистити ОСОБА_14 , з метою заподіяння смерті двом особам, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, а саме - позбавлення життя іншої людини, у місці початкового фізичного конфлікту з ОСОБА_13 спочатку завдав йому приблизно не менше одного удару у ліву бокову поверхню тулуба ножем, який мав у особистому користуванні, а потім, перемістившись у ході бійки до торгівельного кіоску «Чобіток» та продовживши свої об'єднані єдиним злочинним умислом дії, завдав ще раз не менше трьох ударів ножем у тулуб, руки та плече, припинивши нанесення таких ударів лише після фізичного втручання ОСОБА_20 , який відштовхнув його від ОСОБА_13 .
Відразу після цього ОСОБА_7 , продовжуючи свої, об'єднані єдиним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння смерті двох осіб з хуліганських мотивів, дії, умисно, без попередньої змови з невстановленою у ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, з хуліганських мотивів, тобто у громадському місці, грубо порушуючи та ігноруючи норми поведінки в громадських місцях з мотивів явної неповаги до суспільства, що проявлялася у прагненні продемонструвати свою зневагу до існуючих у суспільстві правил і норм поведінки, а також самоутвердитися за рахунок протиставлення себе іншим громадянам, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, використовуючи малозначний привід - нібито потребу захистити ОСОБА_14 , відійшовши від ОСОБА_13 та підійшовши до ОСОБА_13 , який стояв неподалік, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, а саме - позбавлення життя іншої людини, завдав не менше двох ударів принесеним з собою ножем, який тримав в своїй правій руці, у ділянку грудної клітки зліва та поверхні лівого плеча останнього.
У подальшому ОСОБА_7 разом з невстановленою у ході досудового розслідування особою чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені у окреме кримінальне провадження, зник з місця події, залишивши межі Кагарлицького району.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_13 відповідно до висновку судово-медичного експерта експерта № 108 від 09.01.2018 отримав тілесні ушкодження у вигляді трьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і черевної порожнини справа і зліва, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння, та двох не проникаючих колото-різаних поранень в ділянках грудної клітки і плеча справа, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Від отриманих ножових поранень ОСОБА_13 помер у реанімаційному відділенні комунального закладу Кагарлицької районної ради «Кагарлицька центральна районна лікарня».
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_7 . ОСОБА_13 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 45 від 17.11.2017 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, та непроникаючої рани колото-різаного характеру на задній поверхні грудної клітки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вина ОСОБА_7 не встановлена і в процесі судового слідства не доведена. Вказує, що суд не взяв до уваги пояснення ОСОБА_7 , який не визнав себе винуватим у інкримінованому йому злочині, оскільки ножа у нього з собою не було, хто наносив удари ножем потерпілим, йому невідомо. Також вказує, що допитані свідки не указували, що їм відомо хто спричинив ножем тілесні ушкодження, а із їх показів, вбачається, що організатором сварки і бійки був ОСОБА_23 і його дружина. У зв'язку з викладеним вважає, що вирок суду ухвалений лише на припущеннях, оскільки не добуто жодного доказу, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України.
Обвинувачений у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду та направити матеріали провадження на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд прийняв до уваги недопустимий доказ, оскільки під час проведення його участю слідчого експерименту, на нього чинився тиск. Також вважає, що суд не надав належної оцінки розбіжностям у показаннях свідків, на яких також чинився тиск. При цьому свідки у своїх показаннях не вказували у кого саме вони бачили ніж. Ні умислу, ні мотиву в його діях не було і він перебував в стані необхідної оборони. У той же час зазначає про те, що суд не встановив належним чином хто саме вчинив кримінальне правопорушення.
Вважає, що не було прийнято до уваги наявність пом'якшуючих обставин, оскільки на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався. У зв'язку з викладеним вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ступеню тяжкості кримінального правопорушення особі обвинуваченого та вважає, що цивільний позов задоволенню не підлягає.
Представник потерпілої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_10 у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вказує, що доводи обвинуваченого, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків викладених у вироку суду та були враховані всі обставини на які обвинувачений посилається у своїй апеляційній скарзі, а тому вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок необхідно залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, захисника та обвинуваченого, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
З апеляційних скарг встановлено, що факт участі ОСОБА_7 у конфлікті поблизу магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» в апеляційному порядку не оскаржується.
З вироку вбачається, що суд винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України, за обставин, викладених у вироку,обґрунтував доказами, що містяться у:
-показаннях обвинуваченого, який не заперечував своєї участі у конфлікті, але зазначав про те, що під час наносив удари лише руками, ніж, яким були заподіяні тілесну ушкодження йому не належить;
-показаннях потерпілого ОСОБА_13 , який зазначив що під час бійки йому наносив удари лише обвинувачений, після бійки виявив ножове поранення, хто з учасників бійки мав ніж йому не відомо;
-потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , які повідомили, що про поранення ОСОБА_25 , від яких він помер у лікарні, їм стало відомо з телефонних дзвінків, про обставини поранення їм невідомо;
-показаннях свідка ОСОБА_26 про участь ОСОБА_7 у бійці:
-показаннях свідка ОСОБА_19 про те, що обвинувачений приймав участь у бійці, махав ножем, бив ОСОБА_27 та ОСОБА_25 , після чого на одязі ОСОБА_27 кров;
-показаннях свідка ОСОБА_28 про те, що бачив як під час бійки обвинувачений наносив удари ножем в праву сторону ножем тулуба ОСОБА_25 та двічі ножем бив ОСОБА_27 ;
-показаннях свідка ОСОБА_20 про те, що під час бійки обвинувачений мав при собі ніж і бачив як обвинувачений наносив удари ОСОБА_29 та чув як під час конфлікту ОСОБА_28 кричав , що ОСОБА_30 ріже ОСОБА_31 . Зазначав про погрози від ОСОБА_32 про він не розповідав про причетність останнього до нанесення ножових поранень ОСОБА_33 ;
- показаннях свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_14 , ОСОБА_35 , які не бачили про участь ОСОБА_32 у бійці;
-показаннях свідка ОСОБА_18 про те, що обвинувачений приймав участь у бійці, але про його роль у ній йому не відомо, ножа у руках ОСОБА_32 він не бачив;
-показаннях свідка ОСОБА_22 про участь ОСОБА_32 у бійці начебто з ножем у руках, чув під час конфлікту крик ОСОБА_36 про те, що « ОСОБА_37 ріже», але ножа у руках обвинуваченого не помітив;
- показаннях свідка ОСОБА_38 про те , що ОСОБА_32 підвозив до місця події, але самої бійки не бачив;
- протоколі огляду місця події, під час якого були виявлені плями бурого кольору,схожі на кров, мобільний телефон, пластикові та скляні пляшки, жерстяні банки;
- протоколі огляду трупа ОСОБА_25 , під час якого виявлені колото - різані рани на правому передпліччі, на грудній клітці,в області живота;
-протоколі огляду одягу ОСОБА_27 , під час якого виявлені його пошкодження та плями бурого кольору, схожі на кров;
-протоколі проведення слідчого експерименту з ОСОБА_39 , під час якого останній детально розповідав про заподіяння ним тілесних ушкоджень за допомогою ножа та місце , куди він викинув ніж;
-висновку судово-медичного експерта про те, що смерть ОСОБА_25 настала в результаті проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки та черевної порожнини з ушкодженням правої долі печінки;
-висновку експерта №29 від 25.07.2018 року про те, що за отриманими у ході слідчого експерименту із свідком відомостями не можна виключати, що колото-різані поранення ОСОБА_29 нанесені ОСОБА_39 ;
-висновку експерта №28 від 23.07.2018 року про те, що не можна виключати, що колото-різані поранення ОСОБА_29 заподіяні ОСОБА_39 ;
-висновку судово-медичного експерта № 45 від 17.11.2017 року про виявлення у ОСОБА_27 двох колото-різаних поранень, які могли утворитися під час події 21.10.2017 року приблизно о 23 год. 50 хв.;
-висновку судово-медичного експерта №35 від 28.08.2018 року про те, що з урахуванням відомостей, отриманих внаслідок проведення слідчих експериментів із свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_22 , можна припустити, що колото-різані поранення ОСОБА_29 були заподіяні ОСОБА_39 ;
-висновку судово-медичного експерта № 34 від 30.08.2018 року про те, що виявлені у ОСОБА_27 два колото-різаних поранення , з урахуванням даних , отриманих під час слідчого експерименту із свідком ОСОБА_28 , могли утворитися від дій ОСОБА_32 ;
-висновку судово-медичного експерта №25 від 12.06.2018 року про те, що у ОСОБА_32 було виявлене тілесне ушкодження у вигляді рубця на зовнішній поверхні нижнього відділу основної фаланги 2-нр пальця правої кисті, яке могло утворитися від дії предмету, якому притаманні ріжучі властивості;
-висновку експерта №36 від 03.10.2018 року про те, що виявлене у ОСОБА_32 тілесне ушкодження могло утворитися за умов тримання ОСОБА_39 у правій руці ножа за його руків'я, « в результаті часткового або повного зісковзування правої руки… з руків'я ножа на лезо цього ж ножа» , яке можливе «внаслідок удару об сторонній предмет», який наносився даним ножем, в тому числі «тіло людини»;
-висновку експерта №218-мк від 27.03.2018 року про те, що при дослідженні куртки ОСОБА_25 виявлені три наскрізні пошкодження з ознаками колото-різаних, виникнення яких від дії одного предмету з колюче-ріжучими властивостями не виключається;
-висновку експерта № 219-мк від 03.04.3018 року про те, що виявлені на одязі ОСОБА_27 шість наскрізних пошкоджень з ознаками колото-різаних можуть походити від дій одного предмету ;
-висновку експерта №220-мк від 16.04.2018 року про те, можливість виникнення виявлених пошкоджень одягу ОСОБА_25 та ОСОБА_27 від дій одного предмету не виключається;
-висновку експерта №312 від 01.02.2018 року про те, що сліди крові на куртці можуть походити від потерпілого ОСОБА_25 ;
- висновку судово-психіатричого експерта №410 від 15.08.2018 року про те, що ОСОБА_40 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі і не перебував у тимчасово хворобливому стані, він мін усвідомлювати свої дії та керувати ними;
-висновках судово-психіатичного експерта № 411від 15.08.2018 року та №415 від 22.08.2018 року про те, що підозрюваний ОСОБА_40 під час проведення слідчого експерименту та потерпілий ОСОБА_41 під час надання показань у достатній мірі володіли інформацією, що має значення по справі та самостійно її викладали. Обставини, встановлені під час експертного дослідження показань ОСОБА_32 під час слідчого експерименту є ознакою відсутності ймовірності здійснення на нього психологічного тиску;
-даними відеозапису події з камер спостереження магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ».
Сукупності доказів суд надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про доведеність висунутого ОСОБА_42 обвинувачення за визначеною органом досудового розслідування кваліфікацією по ч.2 ст.15 п.п.1,7 ч.2 ст.115 КК України.
Доводи апеляційних скарг про недоведеність того, що під час бійки саме ОСОБА_40 заподіяв ножові поранення ОСОБА_29 і ОСОБА_43 , матеріалами справи спростовуються.
Так, з протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_32 вбачається як він детально розповідав про обставини заподіяння ним за допомогою ножа тілесних ушкоджень ОСОБА_33 .
Потерпілий ОСОБА_41 в судовому засіданні чітко зазначав по те, що удари, внаслідок яких він виявив у себе поранення наносиі йому лише ОСОБА_44 .
Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_28 , ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснювали, що саме обвинувачений під час бійки махав ножем, бив ОСОБА_27 і ОСОБА_25 , у тому числі і ножем.
Висновками судово-медичного експерта №25 від 12.06.2018 року та №36 від 03.10.2018 року встановлено, що виявлена у ОСОБА_32 тілесне ушкодження на пальці правої кисті могло утворитися за умов тримання ним ножа при застосування колюче-ріжучих властивостей при ударі у сторонній предмет, яким могло бути тіло людини.
Висновками експерта №29 від 25.07.2018 року, №28 від 23.07.2018 року, №35 від 28.08.2018 року № 34 від 30.08.2018 року про те, що за отриманими відомостями не можна виключати, що колото-різані поранення ОСОБА_29 та ОСОБА_43 нанесені ОСОБА_45 .
Зазначені докази беззаперечно встановлюють ту обставину, що саме ОСОБА_40 під час бійки мав у руках ніж, наносив удари ОСОБА_33 , у тому числі і ножем.
Твердження апеляційної скарги про вчинення на ОСОБА_32 тиску під час слідчого експерименту доказами по справі не підтверджені та спростовуються висновком судово-психіатричного експерта про те, що під час проведення слідчого експерименту обвинувачений надавав логічні показання про механізм вчинення кримінального правопорушення і їх дослідження (показань) виявило ознаки відсутності ймовірності здійснення на нього психологічного тиску. З огляду на наведене, відсутні підстави для визнання доказів, отриманих під час слідчого експерименту, недопустимими.
Обвинувачений під час апеляційного розгляду відмовився від заявлених в апеляційній скарзі клопотань про дослідження протоколу слідчого експерименту і виклик в судове засідання свідків ОСОБА_46 , але висловив клопотання про дослідження відеозаписів з камер спостереження поблизу магазину, яке було задоволено.
Переглядом відеозаписів з камер спостереження під час апеляційного розгляду обставин, які б спростовували правильність висновку суду, не встановлено.
Інших клопотань про дослідження доказів, у тому числі і отриманих внаслідок допиту в суді першої інстанції свідків та потерпілого, висновків експертиз, в порядку ч.4 ст.404 КПК України, не заявлялося.
Доводи апеляційної скарги захисника по те, що організатором конфлікту був ОСОБА_18 , не можуть поставити під сумнів інші докази, якими стверджується винуватість ОСОБА_32 у вчиненні кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що на свідків кримінального провадження чинився тиск, про відсутність у нього мотиву та умислу на умисне вбивство двох осіб з хуліганських спонукань, про перебування його у стані необхідної оборони не містять будь-якого обґрунтування.
Оскільки судовий розгляд проведений щодо особи, якій висунуте обвинувачення, у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, то доводи апеляційної скарги про неповноту судового розгляду є безпідставними.
Покарання ОСОБА_42 визначено у межах санкції ч.2 ст.115 КК України з врахуванням приписів ч.3 ст.68 КК України.
Зокрема, при призначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання, дані про особу винного, який є раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, думку потерпілих, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей.
Жодних доказів про перебуванні на утриманні ОСОБА_47 неповнолітнього сина 2014 року народження, як зазначено у апеляційний скарзі обвинуваченого, матеріали кримінального провадження не містять.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про призначення йому судом покарання, яке є явно несправедливим внаслідок суворості, є необґрунтованими.
Порушень кримінального процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок є законним.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_11 та обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у той же строк з дня отримання її копії.
Суддя: Суддя: Суддя: