23 січня 2024 року місто Київ
Справа № 372/579/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1395/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого судді Желепи О. В.
суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапка М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Обухівське» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 вересня 2023 року (ухвалене у складі судді Кравченка М. В., інформація про дату складання повного судового рішення відсутня)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Приватного акціонерного товариства «Обухівське» про визнання в порядку спадкування права на земельну ділянку (пай)
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Приватного акціонерного товариства «Обухівське», в якому просила:
- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на земельну ділянку частку/пай № НОМЕР_1 площею 3,4026 га (кадастровий номер 3223110100:06:006:0016) для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, право на яку мала померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 і яку фактично успадкував померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , але юридично своїх спадкових справ не оформив, та право на земельну ділянку частку/пай № НОМЕР_2 площею 3,4711 га (кадастровий номер 3223110100:06:004:0051) для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, право на яку мав померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її матір ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на майно, про прийняття якої, спадкоємцем ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_6 було заявлено до нотаріальної контори, про видачу свідоцтва про право на спадщину, право на яку належало померлій ОСОБА_2 . Він фактично прийняв спадщину, але юридично, за обставин які від нього не залежали не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина на майно належне йому. В свою чергу, вона подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, на що отримала відмову, так як не надала правовстановлюючих документів на спадкове майно та їй було роз'яснено, право звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. За таких обставин вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Визнаноза ОСОБА_1 в порядку спадкування право на земельну частку (пай) № НОМЕР_2 площею 3,4711 га (кадастровий номер 3223110100:06:004:0051) для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, яка перебуває у користуванні приватного акціонерного товариства «Обухівське», що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Визнаноза ОСОБА_1 в порядку спадкування право на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 площею 3,4026 га (кадастровий номер 3223110100:06:006:0016) для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, яка перебуває у користуванні приватного акціонерного товариства «Обухівське», що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПрАТ «Обухівське» 29 вересня 2023 року, згідно поштової відмітки, направило на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу,в якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 вересня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків викладених в рішенні обставинам справи.
Вказує, що за життя батьки позивачки не набули права власності на земельну ділянку чи на земельний пай, з урахуванням чого позивачем не може бути успадковане особисте нереалізоване право ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну частку (пай), оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:06:004:0051 та 3223110100:06:006:0016 для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, - державної власності, а державну власність позивач успадкувати не може.
Зазначає, що в матеріалах справи немає а ні Розпорядження Обухівської районної ради від 27.12.2013 року, яким би ПрАТ «Обухівське» передавалися землі у постійне користування, немає доказів подання списків з розмірами часток (паїв) до Обухівської районної державної адміністрації для видачі сертифікатів та державних актів на імена ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, на момент прийняття Розпорядження Обухівською районною державною адміністрацією № 365 від 08.12.2015 року про затвердження проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вже були померлі, тому реалізувати своє особисте право на приватизацію землі не могли. Так само в матеріалах справи відсутні і корінці для жеребкування і схема поділу сільськогосподарських земель ПАТ «Обухівське». Таким чином рішення суду першої інстанції ґрунтується виключно на припущеннях.
Посилається на те, що землі ПрАТ «Обухівське» не передавалися у колективну власність, оскільки, до цього часу знаходяться в державній власності, не існує актів колективної власності на землі ПАТ «Обухівське», як не існує і списків до цих актів. Тому посилання позивача на вимоги Указу президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720 від 08.08.1995 року є безпідставними.
Вказує, що належним доказом прийняття рішення про розпаювання має бути не Протокол загальних зборів, а відповідне рішення органу місцевого самоврядування, яке позивачем до позову не додано.
Зазначає, що в грудні 2010 року ВАТ «Обухівське» не отримувало Розпоряджень про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), Проект організації території земельних часток паїв щодо земель ПрАТ «Обухівське» не виготовлявся не розроблявся і не затверджувався до цього часу.
Також безпідставними та необґрунтованими є посилання на протокол № 1 від 30.11.2013 року як на Протокол загальних зборів членів ПАТ «Обухівське», оскільки, він підписаний лише ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які ніколи не були ані працівниками ані акціонерами ПрАТ «Обухівське» і прізвища яких відсутні в Списку осіб, що мають право на земельну ділянку (частку пай) в процесі приватизації земель ПАТ «Обухівське».
Вказує, що посилання позивача на інші докази також не заслуговували на увагу, оскільки такі докази є недостовірними.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.
Позивач своїм правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 23 січня 2023 року прещдставник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивач та її представник до суду не з'явились, про розгляд справи повідомлені.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення представника відповідача Школьної К.В. , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно дост.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно доч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1225ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно (частини перша-третя статті 25 ЗК України).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали в ПАТ «Обухівське» (радгосп, радгосп-комбінат «Петровський», «Обухівський»), що підтверджується трудовими книжками, довідками, протоколами, і звільнилися з роботи у зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до рішення Обухівської районної ради від 27.12.2013 року ПАТ «Обухівське» передано в постійне користування землі сільськогосподарського призначення, які знаходяться в адміністративних межах Обухівської міської ради та підлягають розподілу до розпаювання на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003264 від 19.02.1996 року.
Протоколом загальних зборів № 2 від 05.03.2010 року та протоколом загальних зборів № 3 від 22.02.2014 року було вирішено провести процес розпаювання та приватизації земель ПАТ «Обухівське» та затвердити список осіб, які мають право на земельну частку (пай).
В процесі розпаювання та приватизації сільськогосподарських угідь радгоспу-комбінату «Обухівський» (у подальшому - ПАТ «Обухівське») ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , як працівники ПАТ «Обухівське» були внесені до списку осіб, які мають право на земельні частки (пай), ОСОБА_2 розміром 3,4026 га згідно схеми поділу земель під № НОМЕР_1, кадастровий номер: 3223110100:06:006:0016, та ОСОБА_12 розміром 3,4711 га згідно схеми поділу земель під № НОМЕР_2, кадастровий номер: 3223110100:06:004:0051, які розташовані на території Обухівської міської ради Київської області. Списки з розмірами часток (паїв) були подані до Обухівської районної державної адміністрації Київської області для затвердження та видачі сертифікатів, однак сертифіката та державного акта на імена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було виготовлено.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 365 від 08.12.2015 року затверджено проект приватизації земель ПАТ «Обухівське».
Вказані обставини підтверджуються протоколами загальних зборів, розпорядженнями райдержадміністрації, рішенням Обухівської районної ради, корінцем для жеребкування, державним актом на право постійного користування землею, схемою поділу сільськогосподарських земель ПАТ «Обухівське» та іншими матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16.09.2008 року. Після її смерті відкрилась спадщина на майно, про прийняття якої, спадкоємцем ОСОБА_3 було заявлено до нотаріальної контори, про видачу свідоцтва про право на спадщину, на земельну ділянку частку (пай) № НОМЕР_1 з площею 3,4026 га, кадастровий номер: 3223110100:06:006:0016, право на яку належало померлій ОСОБА_2 .
Він фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.11.2014 року. Після його смерті відкрилась спадщина на майно належне йому, на земельну ділянку частку (пай) № НОМЕР_2 з площею 3,4711 га, кадастровий номер: 3223110100:06:004:0051 та на земельну ділянку частку (пай) № НОМЕР_1 , яка належала її матері ОСОБА_2 з площею 3,4026 га, кадастровий номер: 3223110100:06:006:0016.
В свою чергу, позивачка звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки, частки (пай), однак нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки частки (пай), у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що право померлих на земельні частки (пай) виникло на законних правових підставах, до цього часу це право не припинялось і не оспорювалось, відсутність належних правовстановлюючих документів не позбавляє таких прав. До складу спадщини згідно чинного законодавства входять усі права та обов'язки спадкодавця, в тому числі і щодо права на земельний пай, як пайщика ПАТ «Обухівське».
При цьому позивачка довела належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно майна і майнових прав померлого ОСОБА_3 .
Суд вважав доведеним посилання позивачки щодо наявності у неї права на спадщину ОСОБА_3 , а також належним і достатнім способом захисту порушених прав позивачки як спадкоємця визнання за нею права на земельну частку (пай).
Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що за життя батьки позивачки не набули права власності на земельну ділянку чи на земельний пай, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:06:004:0051 та 3223110100:06:006:0016 для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, перебувають у державній власності, а державну власність позивач успадкувати не може, колегія суддів не приймає, так як до позивача відповідно до ст. 1218 ЦК України перейшло право її батьків, яке належало їм на час відкриття спадщини - право на отримання у власність в порядку приватизації частини земельної ділянки паю.
Доводи про те, що в матеріалах справи немає Розпорядження Обухівської районної ради від 27.12.2013 року, яким би ПрАТ «Обухівське» передавалися землі у постійне користування, немає доказів подання списків з розмірами часток (паїв) до Обухівської районної державної адміністрації для видачі сертифікатів та державних актів на імена ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також доводи про те, що на момент прийняття Розпорядження Обухівською районною державною адміністрацією № 365 від 08.12.2015 року про затвердження проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вже були померлі, тому реалізувати своє особисте право на приватизацію землі не могли, колегія суддів також не приймає, оскільки ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_18 в установленому законом порядку і на час формування списків пайовиків як в березні 2010 року так і в лютому 2014 року був живий та його прізвище зазначено в списку пайовиків під номером 473, а ОСОБА_18 під номером 474 (а.с. 18), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що права вказаних осіб отримати пай перейшли до їх спадкоємця позивача у справі і не припинилось , через те, що розпорядження про затвердження проекту приватизації було затверджено вже після їх смерті. Крім того, зі змісту протоколу № 3 загальних зборів ПАТ "Обухівське" від 22 лютого 2014 року вбачається, що до загальної кількості членів ПАТ "Обухівське", які мають право на отримання земельної частки паю включені 839 чоловік, як працюючі в товаристві особи, а також пенсіонери та спадкоємці. (а.с. 28)
Посилання на те, що землі ПрАТ «Обухівське» не передавалися у колективну власність, оскільки, до цього часу знаходяться в державній власності, не існує актів колективної власності на землі ПАТ «Обухівське», як не існує і списків до цих актів, колегія також не приймає, оскільки відсутність таких доказів в даній справі не спростовує факту проведення розпаювання земель сільськогосподарського призначення ПАТ "Обухівське" за рішенням загальних зборів товариства та наявності у позивача права успадкувати паї, які не встиг отримати у власність батько позивача ОСОБА_3 , через те , що помер в листопаді 2014 року, до завершення процесу розпаювання таких земель.
Довід, що належним доказом прийняття рішення про розпаювання має бути не Протокол загальних зборів, а відповідне рішення органу місцевого самоврядування, а також доводи про те, що посилання позивача на протокол № 1 від 30.11.2013 року як на Протокол загальних зборів членів ПАТ «Обухівське» є безпідставне, оскільки, він підписаний лише ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які ніколи не були ані працівниками ані акціонерами ПрАТ «Обухівське» і прізвища яких відсутні в Списку осіб, що мають право на земельну ділянку (частку пай) в процесі приватизації земель ПАТ «Обухівське», колегія суддів відхиляє так як факт прийняття рішення загальних зборів членів ПАТ "Обухівське" від 30 листопада 2013 року, яким було погоджено проект приватизації земель на підставі розпорядження Обухівської РДА від 28.03.2012 року неодноразово встановлено під час розгляду інших цивільних та господарських справ за участю ПАТ "Обухівське"
Посилання на те, що розпорядження Обухівської РДА від 08 грудня 2015 року про затвердження проекту приватизації земель ПАТ "Обхівське" скасоване у 2021 році судом не свідчить про те, що фізичні особи, в тому числі і позивач, як правонаступник прав своїх батьків, втратили право на отримання у власність частки земельної ділянки паю.
Суд виходить з того, що по розробленій технічній документації , по розпайованим земельним ділянкам, вже присвоєні конкретні кадастрові номери. Як в судовому порядку так і в позасудовому порядку особи, які були включені в списки пайщиків, до яких також були включені і батьки позивача вже отримали правовстановлюючі документи - акти про право власності, в судовому порядку також визнавались за спадкоємцями права на отримання конкретних земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами.
За таких обставин визнання незаконним розпорядження від 08 грудня 2015 року в судовому порядку не може позбавити фізичних осіб з числа 839 осіб, які включені до списків що мають право на частку землі паї, як тих , що вже встигли свої права оформити на конкретні земельні ділянки, відповідно до розробленої схеми розпаювання, так і позивача в даній справі, яка діє як правонаступник своїх батьків.
Позбавлення такого права є нічим іншим, як порушенням конституційних прав на землю та права на мирне володіння майном, так як відповідно до ст. 25 ЗК України, особи зазначені в частині першій цієї статті мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували у постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, за винятком земель, що залишаються у державній та комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на загальну кількість осіб, зазначених у частині першій цієї статті.
Вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працівників відповідних підприємств, установ і організацій та пенсіонерів з їх числа є рівними. Розміри земельних ділянок, що виділяються для працівників державних та комунальних закладів, підприємств і організацій культури, освіти та охорони здоров'я та пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.
Колегія суддів, виходить з того, що оскільки батьки позивача були включені в списки пайовиків під номером 473 та 474 і їм були розподілені паї під номером НОМЕР_2 та НОМЕР_1, які були виділені на місцевості і яким були присвоєні кадастрові номери, незважаючи на визнання незаконним розпорядження № 365 в судовому порядку,(остаточне рішення Верховний суд прийняв лише влітку 2022 року) відповідач не має права позбавити позивача, яка є правонаступником прав своїх батьків отримати вищенаведені паї і повторне затвердження технічної документації чи розроблення нової документації має відбуватись з урахуванням вже ухвалених судами рішень, в яких були визнані права на паї інших пайщиків, а також прав тих осіб, які вже отримали відповідні акти про право власності на земельні ділянці за тією ж схемою розпаювання , відповідно до якої кожній земельній ділянці вже був присвоєний відповідний кадастровий номер.
Відмова в задоволенні позову призведе до непропорційного втручання у право позивачамирно володіти майном своїх батьків та покладе лише на неїобов'язок щодо можливого виправлення помилок органів державної влади та місцевого самоврядування, та позбавить її права, як правонаступника своїх бдатьків на отримання земельних паїв, яке є гарантованим державою.
В даній справі позивач звернулась за захистом своїх спадкових прав і довела, що її права є порушеними відповідачем, який не визнає права позивача отримати земельні паї, які отримали б у власність її батьки, якби були живі.
Інші доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Обухівське» - залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2024 року.
Головуючий О. В. Желепа
Судді О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська