Справа №760/7369/22
Провадження № 2-а/760/546/24
про повернення позовної заяви
13 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко В.А. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про порушення митних правил №5391/10000/21, складеним державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного посту «Київ-Центральний» Київської митниці Яцук В.А., яким було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.4 ст.469 МК України громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 34000 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2022 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 червня 2022 року вказану справу було залишено без руху.
Так, у позовній заяві вказано, що жодного автомобіля в Україну в режимі транзит позивач не ввозила, а відтак і не набула обов'язків, передбачених ст.95 МК України, та не могла об'єктивно вчинити дій, які мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.4 ст.469 МК України, тобто передати в користування автомобіль марки BMW 316, номер кузова НОМЕР_1 у користування особі, яка безпосередньо такий транспортний засіб не ввозила. До того ж, представник позивача зазначає, що жодних довірчих документів на право власності чи співвласності, а також на право користування даним автомобілем ніколи не мала і не має. Більш того, взагалі не має водійського посвідчення на управління транспортним засобом.
Однак, якими доказами підтверджуються вказані обставини, представником позивача не зазначено та не додано відповідних доказів до позовної заяви.
Крім того, згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Проте, такого обгрунтування позовна заява не містить.
Також, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача подане клопотання про поновлення пропущеного строку, проте до нього не додано доказів поважності причин його пропуску.
Зокрема, у клопотанні вказано, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 . Постанову про порушення митних правил №5391/10000/21 від 03 лютого 2022 року позивач отримала лише у червні 2022 року від своєї матері, оскільки вказана постанова була направлена на адресу матері позивача.
На підтвердження таких обставин, всупереч п.5 ч.5 ст.160 КАС України та ч.4 ст.161 КАС України, жодних доказів не додано.
Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачу було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Копію ухвали позивачем було отримано особисто 22 грудня 2023 року, що підтверджується її особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0600238252137.
Однак, у встановлений ухвалою строк недоліки позовної заяви усунуто не було.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, п. 45). Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, п. 33).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачем не надано доказів поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду із позовом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова