Справа № 500/7983/23
13 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головношо управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУНП в Тернопільській області), в якому просить:
визнати дії ГУНП в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років в Управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області, яка у календарному обчисленні становить 03 роки 00 місяців 00 днів, та період проходження військової служби в Збройних силах України, який становить 00 років 08 місяців 00 днів, що в сукупності складає 03 роки 08 місяців 12 днів, протиправними;
зобов'язати ГУНП у Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, вислугу років в Управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області, яка у календарному обчисленні становить 03 роки 00 місяців 00 днів, та період проходження військової служби в Збройних силах України, який становить 00 років 08 місяців 00 днів, що в сукупності складає 03 роки 08 місяців 12 днів;
зобов'язати ГУНП у Тернопільській області провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в частині надбавки за стаж роботи в поліції, починаючи з дати прийняття на службу до Національної поліції України - 03.04.2018.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 прийнятий на службу в Національну поліцію України з 03.04.2018. До початку несення служби в поліції, а саме з 24.03.2008 по 24.03.2011 позивач проходив службу в системі Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі - МНС України). 28.09.2023 позивач звернувся із рапортом до ГУНП в Тернопільській області із проханням зарахувати наявний на момент прийняття на службу до Національної поліції України стаж на посадах начальницького і рядового складу в Управлінні МНС України в Тернопільській області з 24.03.2008 по 24.03.2011, а також період військової служби в Збройних силах України, та провести відповідний перерахунок грошового забезпечення із врахуванням оспорюваного стажу, що дає право на встановлення йому, як поліцейському, відповідної надбавки та додаткової оплачуваної відпустки. Відповідач у відповідь надіслав лист від 09.10.2023 № 2437/2/02/2023 про відмову у такому зарахуванні з посиланням на те, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію", МНС України у зазначеному переліку немає. На думку позивача, служба в МНС України має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції, як і військова служба в Збройних силах України, посилаючись на ст.78 Закону України "Про Національну поліцію".
За вказаних обставин, позивач вважає протиправною відмову здійснити перерахунок грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, ГУНП в Тернопільській області подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію". Оскільки МНС України та Збройних сил України у зазначеному переліку немає, підстав для зарахування стажу служби в МНС України до стажу служби в поліції для встановлення позивачу надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки теж немає. Оскільки діючим законом не передбачено включення стажу служби в органах, на які частково поширюється дія Закону України "Про національну поліцію", а саме служби в МНС України до стажу служби у поліції, то відсутність відповідного нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України з даного приводу об'єктивно не здатне спричинити порушення прав та інтересів заявника, адже положення підзаконного акту не може змінювати суті припису закону.
Позивач не перебував на службі в органах внутрішніх справ до 12.10.2017, а тому відповідачем правомірно не зараховано позивачу вислугу років служби в органах МНС України до стажу служби в поліції. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В додаткових поясненнях ГУНП в Тернопільській області відзначило, що позивачу до стажу служби в поліції врахований період проходження військової служби для виплати грошового забезпечення та надбавки за стаж служби в Збройних силах України 08 місяців і 18 днів станом на 03.04.2018.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 21.04.2006 по 03.01.2007 проходив службу в Збройних силах України та з 24.03.2008 по 24.03.2011 проходив службу в системі МНС України, що підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 19.07.2005.
На підставі наказу Управління МНС України в Тернопільській області "По особовому складу" від 21.03.2011 № 70, ОСОБА_1 , сержанта служби цивільного захисту, 24.03.2011 звільнено з посади рятувальника - моториста рятувального відділення групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України в Тернопільській області.
У вказаному наказі зазначено, що вислуга років позивач в календарному обчисленні станом на 24.03.2011 становить 03 роки 08 місяців 12 днів, в тому числі: служба в Збройних силах України - 00 років 08 місяців 12 днів та служба в МНС України - 03 роки 00 місяців 00 днів.
З 03.04.2018 ОСОБА_1 проходить службу ГУНП в Тернопільській області, про що свідчать відомості вказаної вище трудової книжки.
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Тернопільській області від 10.04.2018 №94 о/с "По особовому складу" позивачу підтверджено нарахований стаж служби поліцейським для виплати грошового забезпечення та надбавки за стаж служби станом на 03.04.2018 - 08 місяців 18 днів.
28.09.2023 позивач подав рапорт до ГУНП в Тернопільській області, у якому просив зарахувати йому до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України в Управлінні МНС України в Тернопільській області, яка у календарному обчисленні становить 03 роки 00 місяців 00 днів, та період проходження військової служби в Збройних силах України, який становить 00 років 08 місяців 00 днів, що в сукупності складає 03 роки 08 місяців 12 днів та дає право на встановлення відповідної надбавки та додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно відповіді ГУНП України в Тернопільській області від 09.10.2023 № 2437/2/02/2023 до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону України "Про національну поліцію". МНС України у зазначеному переліку немає. Враховуючи вище викладене, підстав для зарахування стажу служби в МНС України до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки на теперішній час немає.
Не погоджуючись з такою відмовою суб'єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону №580-VIII).
Частинами 1-9 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч.1 ст.78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частина 2 ст.78 Закону № 580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення (ч.3 ст.78 Закону № 580-VIII).
З аналізу наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки відбувається із розрахунку саме стажу служби в поліції, до якого враховуються виключно повні роки вислуги років.
Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (ст.1 КЦЗ України).
За приписами ч.1 ст.101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.101 КЦЗ України).
Відповідно до ч.3, 4 ст.101 КЦЗ України на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом. Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Суд зазначає, що не зважаючи на те, що, дійсно, служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, суд, зазначає, що саме такою «прогалиною» в законодавстві є той факт, що відповідно до ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію" до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу Збройних Сил України та Цивільній обороні України, і немає посилань на службу в органах цивільного захисту, яка має аналогічний правовий статус і виконує аналогічні обов'язки з органами Цивільної оборони України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з послужного списку позивача, останній проходив службу в органах МНС України відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 629 (далі - Положення № 629, в редакції, чинній на момент проходження служби позивачем в органах МНС України).
Згідно з даним Положенням, звільнення із служби осіб рядового і начальницького складу проводиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і за станом здоров'я придатні до військової служби та у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово - лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби, з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п.56 Положення № 629 особи рядового і начальницького складу можуть бути направлені для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів МНС до військових формувань і правоохоронних органів. А тому служба позивача передбачає спеціальний порядок її проходження та звільнення з неї.
Крім цього, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб державної пожежної охорони та служби цивільного захисту та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Період роботи позивача в органах МНС України є військовою службою в органах цивільного захисту, а тому має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, та повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що позивач у період з 24.03.2008 по 24.03.2011 служив у територіальному органі служби цивільного захисту, який входив у систему цивільної оборони, відповідно до Закону України від 03.02.1993 № 2974-XII "Про Цивільну оборону України" (втратив чинність 01.07.2013), тому враховуючи вищевказане, на нього поширюється дія п.2 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, згідно якого військова служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції.
Крім того, на даний час, відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, а тому перебування на службі в органах надзвичайних ситуацій зараховується до стажу служби в національній поліції також на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію".
При цьому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на зарахування спірного стажу служби, внаслідок відсутності підпорядкування МНС України Міністерству внутрішніх справ України. Визначаючи наявність чи відсутність такого права необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Відтак, з урахуванням наведених вище положень законодавства, відповідачем помилково не включено проходження служби позивачем в органах МНС України з 24.03.2008 по 24.03.2011 до стажу служби в поліції.
Водночас відповідно до витягу з наказу ГУНП в Тернопільській області від 10.04.2018 №94 о/с "По особовому складу" позивачу підтверджено нарахований стаж служби поліцейським для виплати грошового забезпечення та надбавки за стаж служби станом на 03.04.2018 - 08 місяців 12 днів.
Виходячи зі змісту відповіді ГУНП в Тернопільській області від 09.10.2023 № 2437/2/02/2023 до вислуги років для виплати поліцейським надбавки та надання додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби позивачу не зараховане лише період служби в органах МНС України.
Відтак спору стосовно незарахування ОСОБА_1 періоду військової служби в Збройних силах України немає. Крім того, такий підлягає зарахуванню в силу прямої вказівки в ч.2 ст.78 Закону України "Про Національну поліцію".
За приписами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій ГУНП в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції служби в органах МНС України з 24.03.2008 по 24.03.2011 та необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції службу в органах МНС України з 24.03.2008 по 24.03.2011, та здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 03.04.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, бо судом не встановлено спору стосовно незарахування до вислуги років позивача військової служби в Збройних силах України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції служби в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 24.03.2008 по 24.03.2011.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України з 24.03.2008 по 24.03.2011 та здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 03.04.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 40108720).
Головуючий суддя Мандзій О.П.